Розрахунок яскравості адаптації Lад.

Яскравість адаптації у приміщенні визначається яскравістю робочої поверхні. Як робочу поверхню приймаємо поверхню столу (0,8м).

,

де – коефіцієнт відбиття робочої поверхні;

– світловий потік, що встановився на робочій поверхні в результаті багаторазового відбиття, лм;

– площа розрахункової поверхні, рівна площі приміщення:

2.1 Знаходимо сумарний світловий потік світильників в лінії

F_лін=Ф_СП×n_СП=4555×6=27330 лм

Потік від двох ліній F_åліній=27330×2=54660 лм.

2.2 Розраховуємо світлові потоки, що падають від світлових ліній на робочу поверхню, стіни і стелю приміщення.

Простір, що оточує світлову лінію, розбиваємо на рівні 10- градусні двогранні кути g. Величина світлового потоку у межах двограного кута g для світильника з КСС типу Д в поздовжній площині дорівнює

,

для світильника з КСС типу К (світильник з решіткою, захисний кут якої приблизно 30º) в поздовжній площині дорівнює

досить легко визначити з паспорта світильника в DIALux.

γ – кут в радіанах (10º=0,174рад)

Для рядів світильників з розташуванням стик-в-стик L рівна довжині всього ряду. Оскільки маємо ряди світильників з розривами, то L = .

Для двогранного кута 0-10, , для кута 10-20 і т.д.

Рис.5 – До розрахунку розподілу світлового потоку.

– Ліве креслення – для приміщень з робочою поверхнею на висоті 0,8м (кабінети, навчальні класи, лабораторії і т.п.).

– Праве креслення – для приміщень з робочою поверхнею на рівні підлоги (фойє, холи і т.п.).

Визначаємо граничні кути (g₁ та g₂), в яких світловий потік від однієї лінії світильників падає на робочу поверхню на 0,8м (рис.5-1):

;

,

і відносну довжину світлової лінії

Тут позначення розмірів згідно рис. 1.

L рівна довжині всього ряду з врахуванням розривів між СП.

За допомогою графіка залежності к_і=f(L/h) знаходимо коефіцієнти, які визначають частку потоку світлової лінії, що падає на розрахункову поверхню в межах кута g. Світловий потік, який досягає робочої поверхні, буде F_g ×к_і.

а) б)

Рис.6 – графік залежності коефіцієнта К_і =f (L/h) для світлорозподілу в поздовжній площині світильника:

а) І_gj=І_g cosj – тип КСС «Д»;

б) І_gj=І_g cos²j – тип КСС «К».

Світильник AOT.PRS236 в поздовжній площині має КСС близьку до типу К.

Проміжні величини і результати розрахунку доцільно оформити у вигляді таблиці.

Таблиця 4 – Результати розрахунку

g0	g,рад	Ig		ki	Fg1×ki	Fg2×ki
0-10	0,174		374,88	0,91	341,14	341,14
10-20	0,174		366,55	0,91	333,56	333,56
20-30	0,174		349,89	0,88	307,90	307,90
30-40	0,174		318,65	0,87		277,23
40-50	0,174		272,83	0,85		231,91
50-60	0,174		237,43	0,83		197,06
åФg

Звідси потік, що встановився на розрахунковій поверхні буде рівним:

.

Потік на стелю можна розрахувати вищевикладеним методом. Проте знаючи кількість потоку, який випромінюється світильником в верхню півкулю простору, та приймаючи, що увесь цей потік падає на стелю, визначаємо його як частку загального потоку. Значення потоку в верхню півкулю простору можна знайти в паспорті світильника в DIALux в рядку:

CIE Flux Code: 42 69 87 80 68

Тут число 80 означає 80% в нижню півкулю. Потік в верхню півкулю відповідно 100-80=20%.

F_стеля^¢= 0,20×F_Sліній =0,2×54660 = 10932 лм.

Світловий потік, який падає на стіни, знаходимо як різницю між повним світловим потоком світильників всіх рядів і потоками, падаючими на підлогу і стелю :

F_стіни^¢=F_Sліній-(F_р^¢+F_стеля^¢)=54660-(35797+10932)=7931 лм.

2.3 Враховуючи багаторазові відбиття, світловий потік, який встановився на робочій поверхні, визначається як

F_р=A_з×F_стеля^¢+B_з×F_стіни^¢+С_з×F_р^¢, (16)

де A_з, B_з, С_з – коефіцієнти використання прямих світлових потоків F_стеля^¢, F_стіни^¢, F_р^¢ відносно розрахункової поверхні.

Ці коефіцієнти визначають за допомогою табл.10-1 [2] залежно від індексу приміщення та відбиваючих властивостей поверхонь приміщення.

У даному випадку

,

A_з=0,5103,

B_з=0,3235,

С_з=1,1251,

F_р=(0,5103×10932+0,3235×7931 +1,1251×35797)= 48420 (Лм).

Яскравість адаптації :

.

3. Визначення .

Значення функції наведено на графіках залежно від h/a та L/a [(рис. 1) вище та у підручнику Мешков Епанешников с.102-103]

(Вказані в формулах символи згідно рис 5-14 на початку).

f_úú(g,a,r)=123.