Звід законів Російської імперії. Загальна характеристика.

Раніше спроби кодифікації права в Росії терпіли невдачу.

У 1826 році робота з кодифікації відновилася. М. М. Сперанський, фактично керував кодифікацією, запропонував скласти Повне зібрання законів. До 1830 року повне зібрання законів Російської імперії було підготовлено, а в квітні 1830 року надруковано. Воно включало 40 томів законів (330920 актів) і 6 томів додатків (покажчики, книга креслень і малюнків і т.д.).

Діюче цивільне законодавство було систематизовано в X томі Зводу законів. Значна увага приділялася в Зводі законів зміцненню права власності. Майно ділилося на нерухоме та рухоме. Нерухоме майно поділялося на "набутих" і родове. У ст. 262 ч. I т. X Зводу законів вперше в російському законодавстві було дано поняття права власності як права "виключно і незалежно від особи стороннього володіти, користуватися і розпоряджатися оним (майном) вічно і спадково". Право власності на землю визначалося як право "на всітвори на поверхні її, на все, що полягає в надрах її, на води, в межах її знаходяться, і, словом, на всі її приналежності". Поряд з правом власності захищалося право законного володіння.Значне місце було відведено зобов'язального права, що створювалося розвитком товарно грошових відносин. Договори укладалися за взаємною згодою сторін. Предметом договору могли бути майно або "дії осіб". Сімейне право. Книга перша Зводу законів "Про права і обов'язки сімейних" регулювала сімейно-шлюбні відносини. Встановлювався шлюбний вік для чоловіків - у 18 років, для жінок - у 16 років. Особам старше 80 років вступати в шлюб заборонялося.Спадкове право. Майно переходило до спадкоємців або за заповітом, або за законом. Духовний заповіт повинно було складатися "в здоровому розумі й твердій пам'яті" особами не молодше 21 року, "мають за законами право відчужувати своє майно". Для заповіту обов'язковою була письмова форма.У розвитку права слід зазначити унікальну систематизацію законодавства - створення Повного зібрання законів і Зводу законів Російської імперіі. В умовах кризи феодалізму абсолютна монархія прагнула утримати владу дворян посиленням каральних ланок державного апарату. З цією метою були створені Третє відділення імператорської канцелярії, корпус жандармів.Будучи в своїй основі феодально-кріпосницького, Звід законів враховував в деякій мірі інтереси розвивається буржуазії. Кодифікація російського права мала велике значення. Вона призвела до формування спеціальних галузей законодавства: цивільного, кримінального та інших, що стало важливим етапом у створенні галузей права. Разом з тим у Зводі містилося багато застарілих норм. У 1836 році було розпочато роботу зі створення нового кримінального кодексу. У 1845 році було затверджено "Ухвала про покарання кримінальних та виправних".Незважаючи на те, що Повне зібрання законів і Звід законів Російської імперії увібрали в себе чимало застарілих норм, які гальмували розвиток капіталістичного суспільства, ці зібрання законів значно підняли авторитет Російської держави в очах більш цивілізованої Європи і проіснували, переживши ряд змін, до 1917 року.