Види безпеки

· Національна безпека — захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам. Складовими національної безпеки є:

o Державна безпека,

o Політична безпека,

o Економічна безпека,

o Воєнна безпека,

o Технологічна безпека,

o Екологічна безпека,

o Гуманітарна безпека,

o Демографічна безпека,

o Інформаційна безпека,

o Продовольча безпека,

o Енергетична безпека та інші.

· Безпека життєдіяльності — спрямована захисту здоров'я та життя людини і середовища її проживання від небезпек. Складовими безпеки життєдіяльності є:

o Безпека праці,

o Безпека військової служби,

o Громадська безпека тощо.

· Безпека конкретних видів діяльності, як то:

o Ядерна безпека,

o Гірнича безпека,

o Віброакустична безпека,

o Безпека харчових продуктів.

· Безпека споруд і об'єктів — властивість споруди не створювати загрозу для життя, здоров'я та інтересів людини:

o Техногенна безпека,

o Пожежна безпека,

o Радіаційна безпека тощо.

Служба безпеки— державна силова структура, робота усіх підрозділів та співробітників якої спрямована на запобігання та усунення загрози інтересам держави і народу даної країни (в Україні — СБУ (Служба Безпеки України), в Росії — ФСБ, в США — ФБР).

· Техніка безпеки — технічні умови й засоби, які усувають небезпеку, запобігають небезпеці.

Інформація – це документовані або публічно оголошені відомості про події і явища, що відбуваються в суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі. Під інформаційною діяльністю насамперед розуміють сукупність дій, спрямованих на задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб і держави.

Основними видами інформації є:

1) статистична інформація (офіційно документована державна інформація, що кількісно характеризує масові явища та процеси, які відбуваються в економічній, соціальній, культурній та інших сферах життя);

2) адміністративна інформація (це офіційно документовані дані, що характеризують явища та процеси, які відбуваються в економічній, соціальній, культурній та інших сферах життя і збираються, використовуються, поширюються та зберігаються органами державної влади, місцевого самоврядування, юридичними особами з метою виконання адміністративних завдань, що належать до їхньої компетенції);

3) масова інформація (публічно поширювана друкована та аудіовізуальна інформація);

4) інформація про діяльність державних органів влади та органів місцевого самоврядування;

5) правова інформація (сукупність документованих або публічно оголошених відомостей про право, його систему, джерела, реалізацію, юридичні факти, правовідносини, правопорядок, правопорушення тощо);

6) інформація про особу (персональні дані);

7) інформація довідково-енциклопедичного характеру;

8) соціологічна інформація (це документовані або публічно оголошені відомості про ставлення окремих громадян і соціальних груп до суспільних подій та явищ, процесів, фактів)¹.

За режимом доступу вирізняють: відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Інформація з обмеженим доступом, у свою чергу, поділяється на конфіденційну і таємну.

Конфіденційна інформація – це відомості, що знаходяться у володінні, користуванні або розпорядженні окремих фізичних чи юридичних осіб і поширюються за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов (наприклад, комерційна таємниця). Громадяни, юридичні особи, які володіють інформацією професійного, ділового, виробничого, банківського, комерційного та іншого характеру, отриманою за власні кошти, або такою, що є предметом їхнього професійного, ділового, виробничого, банківського, комерційного та іншого інтересу і не порушує передбаченої законом таємниці, самостійно визначають режим доступу до неї, включаючи належність її до категорії конфіденційної, та встановлюють для неї систему захисту. Виняток становить інформація комерційного і банківського характеру, та інформація, правовий режим якої встановлено Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України (з питань статистики, екології, банківських операцій, податків тощо), а також інформація, приховування якої становить загрозу життю і здоров’ю людей.

Стосовно інформації, яка є власністю держави і знаходиться в користуванні органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності, з метою її збереження може бути встановлено обмежений доступ, тобто надано статус конфіденційної. Порядок обліку, зберігання і використання документів та інших носіїв інформації, що містять зазначену інформацію, визначає Кабінет Міністрів України. Конфіденційною не може бути інформація, що містить відомості про:

• стан довкілля, якість харчових продуктів і предметів побуту;

• аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують безпеці громадян;

• стан здоров’я населення, його життєвий рівень, зокрема харчування, одяг, житло, медичне обслуговування та соціальне забезпечення,а також про соціально-демографічні показники, стан правопорядку, освіти і культури населення;

• справ із правами і свободами людини і громадянина, а також фактів їх порушень;

• незаконні дії органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб;

• інша інформація, доступ до якої відповідно до законів України і міжнародних договорів, та згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, не може бути обмеженим.

До таємної належить інформація, що містить відомості, які становлять державну чи іншу передбачену законом таємницю, розголошення якої завдає шкоди особі, суспільству і державі (наприклад, державна таємниця, банківська таємниця).

Віднесення інформації до категорії таємних відомостей, які становлять державну таємницю, і доступ до неї громадян здійснюється відповідно до закону про цю інформацію. Порядок і терміни оприлюднення таємної інформації визначаються відповідним законом Ст. 18-25 Закону України "Про інформацію".

Інформація з обмеженим доступом може поширюватися без згоди її власника, якщо вона є суспільно значущою, тобто виступає предметом громадського інтересу і право громадськості знати цю інформацію переважає над правом власника на її захист Закон України "Про державну таємницю", ст. 60-62 Закону України "Про банки і банківську діяльність". Ст. 30 Закону України "Про інформацію".