КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ ДІЙ ЗА СТАНДАРТОМ.
| Дії керівника заняття | Дії особового складу |
| 1. Закони екологічного права в Україні та основи сучасної військової екології. | |
| Основним законом, який регулює екологічні відносини в Україні, є Закон “Про охорону навколишнього природного середовища”, прийнятий Верховною Радою 25 червня 1991 р. В законі встановлені принципи охорони навколишнього природного середовища: - пріоритетність вимог екологічної безпеки; - гарантування екологічно безпечного становища для життя і здоров'я людей; - екологізація матеріального виробництва; - науково обґрунтоване узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства; - збереження просторової і видової різноманітності та цілісності природних об'єктів і комплексів; - гласність і демократизм при прийнятті рішень, реалізація яких впливає на стан навколишнього середовища, формування у населення екологічного світогляду; - науково обґрунтоване нормування впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє середовище; - стягнення плати за спеціальне використання природних ресурсів, за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів; - вирішення проблем охорони навколишнього середовища на основі широкого міжнародного співробітництва. Земельний кодекс України, прийнятий 13 березня 1992 p., регулює охорону і раціональне використання земель. В цьому кодексі встановлено три форми власності на землю: державна, колективна і приватна. Земельний кодекс встановив переважне надання земель для потреб сільського господарства з метою забезпечення раціонального використання родючих земель. Охорона цінних і продуктивних земель (ріллі, ділянок, зайнятих багаторічними І насадженнями, земель природоохоронного, рекреаційного призначення, курортів та ін.) досягається встановленням особливого порядку їх вилучення для державних і громадських потреб: тільки як виняток, за рішенням Верховної Ради України. Водний кодекс (1995 р.) забезпечує правову охорону вод від забруднення, засмічення і виснаження і регулює порядок їх використання. Водний кодекс встановлює пріоритет питного і побутового водокористування. З метою охорони вод, які використовуються для питних і побутових, курортних, лікувальних і оздоровчих потреб, встановлюються округи і зони санітарної охорони із суворим режимом використання, а також водоохоронні зони лісів. Лісовий кодекс України, прийнятий 21 січня 1994 p., регулює відносини з охорони і відтворення лісів, посилення їх корисних властивостей та підвищення їх продуктивності, раціонального використання лісів з метою задоволення потреб суспільства у лісових ресурсах. Кодекс України про надра, прийнятий 24 липня 1994 p., регулює гірничі відносини з метою забезпечення раціонального комплексного використання надр для задоволення потреб суспільства у мінеральній сировині, охорони надр, гарантування безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища при користуванні надрами. Закон України про охорону атмосферного повітря, прийнятий 16 листопада 1992 р. спрямований на збереження сприятливого стану атмосферного повітря, його відновлення і поліпшення для забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини, а також відвернення шкідливого впливу на навколишнє природне середовище. Закон України “Про екологічну експертизу”, введений в дію 9 лютого 1995 p., регулює суспільні відносини в галузі екологічної експертизи для підтримання екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, захист екологічних прав і інтересів громадян і держави, визначає суб'єкти екологічної експертизи та її форми, статус експерта, відповідальність за порушення в цій галузі. Закон України “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку”, введений в дію 21 вересня 1995 p., встановлює права і обов'язки громадян у сфері використання ядерної енергії, регулює діяльність, пов'язану з використанням ядерних установок та джерел іонізуючого випромінювання, встановлює правові основи міжнародних зобов'язань України щодо використання ядерної енергії, передбачає державне регулювання безпеки, її використання для людини і навколишнього природного середовища, встановлює дисциплінарну, цивільну, адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення законодавства у сфері ядерної енергії. | Сприймають наданий навчальний матеріал та здійснюють записи в робочі зошити про Екологічні проблеми України та її Збройних Сил. |
| 2. Система природоохоронного законодавства України. | |
| Екологічне право як галузь права становить сукупність правових норм, що регулюють адміністративно-цивільним методом екологічні відносини, які складаються з приводу приналежності, використання, відтворення природних об'єктів в їх неподільному стані з природним середовищем, охороною навколишнього природного середовища з метою реалізації різноманітних інтересів відповідних суб'єктів і забезпечення нормального екологічного стану в країні і в окремих її регіонах. Предметом екологічного права є загальні (екологічні) відношення в галузі взаємодії суспільства та природи, які поділяються на дві групи: галузеві – земельні, водні, лісові тощо. комплексні – відношення до природних територій, комплексів, рекреаційних зон, що охороняються, тощо. Джерела екологічного права – нормативні акти, що містять еколого-правові норми, призначені для регулювання екологічних правовідносин. В Україні основними юридичними джерелами права фактично є тільки нормативно-правові акти, провідне місце серед яких займають закони. Ця сукупність правових нормативних актів, яку прийнято вважати екологічним законодавством, поділяється на закони та підзаконні акти: а) закони: Конституція України; Закон України “Про місцеві державні адміністрації”; Закон України “Про охорону атмосферного повітря”; Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища”; Кодекс України “Про надра”; Земельний кодекс України; Лісовий кодекс України; Кодекс України про адміністративні правопорушення; Закон України “Про природно-заповідний фонд України”; Закон України “Про тваринний світ” (неповний); Закон України “Про місцеве самоврядування”; Водний кодекс України; Закон України “Про екологічну експертизу”; б) підзаконні акти: постанови ВР України; нормативно-правові акти Президента України: укази; розпорядження; урядові нормативні акти; галузеві нормативно-правові акти: інструкції; методики; правила; локальні нормативно-правові акти: рішення місцевих референдумів; акти органів місцевого самоврядування; акти органів місцевих держадміністрацій; акти місцевих органів управління в галузі екології. | Сприймають наданий навчальний матеріал та здійснюють записи в робочі зошити про Екологічні проблеми України та її Збройних Сил. |
| 3. Мета та основні завдання екологічного забезпечення Збройних Сил України. | |
| Екологічне забезпечення Збройних Сил України – це комплекс організаційних, науково-технічних, нормативно-правових, економічних, соціальних та учбово-виховних заходів, які здійснюються Збройними Силами України і спрямовані на охорону, раціональне користування та відновлення навколишнього природного середовища в процесі діяльності військ (сил), а також на забезпечення виконання військами (силами) завдань за призначенням в умовах впливу екологічно несприятливих антропогенних та природних факторів. Метою екологічного забезпечення ЗС України є досягнення екологічної безпеки усіх видів діяльності військ (сил) та захист особового складу, озброєння і військової техніки в умовах впливу екологічно несприятливих антропогенних і природних факторів, а також охорона навколишнього природного середовища у місцях дислокації та розташування військ (сил) та інших військових об'єктів. Згідно з наказом Міністра оборони України 1995 р. № 171 “Про заходи щодо організації екологічного забезпечення Збройних Сил України”для реалізації державної політики в галузі охорони природного середовища та забезпечення раціонального використання природних ресурсів у Збройних Силах на війська радіаційного, хімічного та біологічного (РХБ) захисту Збройних Сил України покладена відповідальність за планування заходів екологічного забезпечення, організацію та контроль їх виконання. Посадові особи військової частини повинні суворо виконувати вимоги природоохоронного законодавства України, норми і правила охорони природного середовища, раціонального використання природних ресурсів та вимагати цього від підлеглих. Керівництво організацією та виконанням заходів екологічного забезпечення у видах Збройних Сил України, оперативних командуваннях, об'єднаннях, з'єднаннях та частинах здійснюють відповідно командуючі, командири і начальники усіх рангів. У військових частинах відповідно до штатів призначаються посадові особи служби екологічної безпеки, а там, де відсутні штатні посади, обов'язки посадових осіб служби екологічної безпеки покладаються на посадових осіб управлінь частин, які призначаються наказами командирів (начальників) військових частин. Для цих осіб розробляються функціональні обов'язки відповідно до особливостей умов діяльності кожної військової частини (підприємства). Заходи екологічного забезпечення плануються і організуються центральним апаратом Міністерства оборони України, командуваннями видів ЗС України, оперативних командувань та командирами (начальниками) військових частин. Екологічне забезпечення здійснюється силами і засобами самих військ (сил). Найбільш складні і специфічні завдання екологічного забезпечення, особливо щодо ліквідації аварій і катастроф, виконуються спільно силами і засобами військ РХБ захисту, інженерних військ, медичної служби та інших військ (сил) залежно від обставин. | Сприймають наданий навчальний матеріал та здійснюють записи в робочі зошити про Екологічні проблеми України та її Збройних Сил. |
Додаток №2
до стандарту підготовки з екологічної безпеки військ
Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 58; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав |