Наукові основи побудови оптимальної податкової системи.

Податкова система – це сукупність податків, зборів та інших платежів до бюджету і державних цільових фондів; принципів, форм і методів їх установлення, зміни чи відміни; дій, які забезпечують їх сплату, контроль і відповідальність за порушення податкового законодавства.

Суттєвими умовами оподаткування, що характеризують податкову систему в цілому є:

– порядок встановлення і введення в дію податків;

– види податків;

– права та обов'язки платників податків;

– порядок розподілу податків між бюджетами різних рівнів;

– відповідальність учасників податкових відносин.

Основні вимоги до податкової системи:

1) розподіл податкового тиску повинен бути рівномірним;

2) мінімальний тиск на економічні рішення; будь-яке державне втручання, пов'язане з "надмірним оподаткуванням", слід зменшити;

3) якщо перед податковою політикою поставлені інші цілі, наприклад стимулювання інвестицій, звести до мінімуму можливе порушення рівноваги між соціальною справедливістю і економічною ефективністю;

4) сприяти стабілізації економіки і економічному росту;

5) оподаткування повинно бути зрозумілим для платника податків;

6) затрати на управління податковою системою повинні бути мінімальними.

Сучасні податкові системи мають досить складну структуру, яка включає в себе різні види податків. Найчастіше в податкових системах використовуються наступні податки:

– податок з доходів фізичних осіб;

– збори на соціальне страхування;

– податок на прибуток підприємств (корпорацій);

– податок на майно (землю, нерухоме майно);

– податок, що утримується при передачі майнових прав однієї особи іншій;

– податок на споживання, що встановлюється як надбавка до цін на товари, роботи і послуги (на додану вартість, з покупок і продаж, мито, акцизний збір).

Науковий підхід до побудови раціональної системи оподаткування передбачає, по-перше, системність, по-друге, встановлення основоположної бази цієї системи і, по третє, формування правової бази.

За економічнім змістомподаткова система – це сукупність встановлених у країні податків та обов'язкових платежів, що надходять у бюджети різних рівнів бюджетної системи.

Функціонування оптимальної податкової системи необхідно розглядати у відповідності до такихпринципів:

1. Принцип вигоди і адміністративної зручності. Даний принцип наголошує на тому, щоб втрати добробуту в результаті сплати податків були співмірними для платників з тими вигодами, котрі вони отримують за рахунок фінансованих та податкових надходжень потреб і суспільних благ.

2. Принцип платоспроможності. Цей принцип декларує, що тягар оподаткування повинен розподілятись згідно з платоспроможністю платника податків (розміром доходу, обсягом споживання, вартістю майна то що).

3. Принцип визначальної бази. В основу побудови певної податкової системи повинна бути покладена економічна доктрина держави.

Побудова системи оподаткування здійснюється за наступними принципами:

– обов'язковість – введення норм податків і зборів, визначених на основі достовірних даних про об'єкти оподаткування за звітний період; встановлення відповідальності платників податків за порушення податкового законодавства;

– рівнозначність і пропорційність – справляння податків з юридичних осіб здійснюється у відповідній частці від прибутку;

– недопущення проявів податкової дискримінації – забезпечення однакового підходу до суб'єктів господарювання при визначенні податкових зобов'язань;

– соціальна справедливість – забезпечення соціальної підтримки малозабезпечених верств населення через застосування диференційованого і прогресивного оподаткування громадян, які отримують високі доходи;

– стабільність – забезпечення незмінності податків і податкових платежів, їх ставок, і податкових пільг протягом бюджетного року;

– економічна обґрунтованість – встановлення податків відповідно до соціально-економічної доктрини держави з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його доходами;

– рівномірність плати – встановлення термінів плати, виходячи з необхідності забезпечення фінансування витрат бюджету;

– єдиний підхід – забезпечення єдиного підходу до розробки податкових законів з обов'язковим визначенням платника податку, об'єкта оподаткування, джерела сплати, податкового періоду, ставок податку, основ для надання пільг;

– доступність – забезпечення дохідливості норм податкового законодавства для платників податків і податкових платежів.

Таким чином, система оподаткування буде тим ефективнішою, чим вона буде зручнішою як для того, хто сплачує податки, так і для того, хто здійснює контрольні функції.