Література. 1. Васькович Й. Державність і правова культура // Розбудо­ва держави

1. Васькович Й. Державність і правова культура // Розбудо­ва держави. — 1996. — № 5. — С 10—11.

2. Гавриленко /.Чи потрібна державі ідеологія // Віче. — 1996. —№4. —С 7—10.

Дмитрієнко Ю. М. Актуальні проблеми та перспективи посттоталітарної української правосвідомості // Держава і право. Юридичні і політичні науки: 36. наук. пр. — 2003. — Вип.21. —С.24—32.

4. Кононенко О. Правосвідомість судді і перспективи впро­вадження міжнародних норм у сфері прав людини в практи­ку судового захисту // Право України. — 2001. — № 2. — С 14—21.

5. Менюк О., Головченко В. Формування правової культури підприємців як практична потреба // там само. — 2001. — №1. — С 21—25.

6. Полешко О. Правовій освіті населення — посилену увагу // Нам само. — 1999. — № 10. — С 20—21.

7. Скуратівський А. Взаємозв'язок правової культури і со­ціального буття в процесі суспільної трансформації // Там само. —2004. —№ 1.С. 17—18.

8. Теорія держави і права: Навч. посіб. / А. М. Колодій,

8. В. Копєйчиков та ін. — К.: Юрінком Інтер, 2002. — 368 с

Черданцев А. Ф. Теорія государства и права: Учеб. для вузов. — М.: Юрайт,1999. — 159 с

Термінологічний словник

Правова культура особияк певний рівень розвитку індивіда вияв­ляється, передусім, у підготовленості його до сприйняття прогресивних правових ідей та законів, у вмінні та навиках користуватися правом, а також в оцінці власних знань права.

Правова культура суспільстваяк різновид загальної культури су­спільства відображає певний рівень правосвідомості та законності, на­явні в даній спільноті; це сукупність чинників, які характеризують рі­вень правосвідомості, досконалості законодавства, організації роботи з його дотримання, стан законності й правопорядку

Навчальні завдання

Теми рефератів

1. Правосвідомість як одна з форм суспільної свідомості.

2. Повсякденна суспільна практика окремих індивідів і соціаль­них груп та її роль у формуванні правової психології.

3. Соціальне призначення правової ідеології.

4. Духовна єдність народу як головний пріоритет правової
ідеології в Україні.

5. Структурні елементи механізму правового виховання.

6. Правова культура особи як необхідна передумова правового стану суспільства.

7. Правова культура як результат загальногуманістичних до­сягнень людства.

Питаннядля дискусій

1. Одним із напрямів державно-правової ідеології більшовиз­му, започаткованої Леніним, був так званий принцип соціалістич­ної правосвідомості, якому належало стати основним у діяльно­сті державних інститутів диктатури пролетаріату. Втілення цього принципу в життя ставило право в залежність від комуністичної ідеології, не припускало існування інших політичних поглядів, встановлювало юридичну (кримінальну) відповідальність за віль­нодумство; в судовій практиці принципом «соціалістичної право­свідомості» (як волею пролетаріату, що визнавалась джерелами права) керувались при розгляді й прийнятті рішень по судових справах у разі відсутності нормативно-правових актів.

При цьому в резолюції X з'їзду Російської комуністичної пар­тії (більшовиків) «Про синдикалістський і анархістський уклін в нашій партії» зазначалось, що тільки одна політична партія ро­бітничого класу — комуністична партія «здатна об'єднати, ви­ховати, організувати такий авангард пролетаріату і всієї трудової маси, який здатний протистояти неминучим дрібнобуржуазним коливанням цієї маси, традиціям і неминучим рецидивам профе­сійної вузькості або професійним забобонам серед пролетаріату і керувати всіма сторонами пролетарського руху, а значить і всіма трудовими масами».

Проаналізувавши сутність принципу «соціалістичної право­свідомості», спробуйте визначити роль політико-правової ідеоло­гії як підґрунтя для багатьох соціальних перетворень в історії людства.

2. Проаналізуйте значимість права як могутнього «силового» інструмента, що так чи інакше сприймає цінності й досягнення культури, гуманітарні ідеали та моральні критерії.

3. Як відомо, засновник теологічної школи томізму італієць Фома Аквінський, ретельно дослідивши вчення Арістотеля, ви­користав його у розробці теологічної державно-правової концеп­ції. Спробуйте пояснити причини звернення італійського теолога епохи середньовіччя до філософського надбання мислителя дав­ньої Греції.

4. Проведіть паралель між вченнями Платона та Гегеля, а та­кож між вченнями софістів, Сократа та Канта. Що, на Вашу дум­ку, об'єднує ідеологічні схеми цих мислителів, які жили у різні часові проміжки? Обґрунтуйте свою відповідь.

5. Проаналізуйте ідеологічний зміст першої пам'ятки права ранньофеодальної держави Київська Русь — «Руської правди», посилаючись на відповідні її положення.

Завдання для перевірки знань Питання для самоконтролю

1. Чи можливо віднести до правової культури негатив­ні компоненти правової дійсності?

2. Спробуйте визначити місце правосвідомості в меха­нізмі правового впливу на суспільні відносини.

3. Які форми організації правового виховного процесу, на Вашу думку, є найбільш ефективними?

4. Проаналізуйте значення правосвідомості у сфері нор-мотворчої діяльності.

5. Визначте, які, на Вашу думку, недоліки в практиці правового виховання є найбільш вагомими.