Поняття держави

ПЛАН

Вступ________________________________________________________2

1. Поняття держави____________________________________________ 4

1.1. Сутність держави___________________________________________5

1.2. Основні ознаки держави_____________________________________7

2. Типологія держав. Поняття і основні крите______________________11

2.1. Формаційний підхід до типології держав______________________ 12

2.2. Цивілізаційний підхід до типології держав_____________________ 13

3. Форми держави______________________________________________17

4. Форми правління, форми державного устрою та політичний режим__18

4.1. Форми правління: поняття, види______________________________ 21

4.2. Форми державного устрою: поняття, види______________________ 24

4.3. Поняття і класифікація політичних ____________________________27

5. Поняття історичного типу держави______________________________29

6. Порівняльна характеристика форми держави й історичного типу

Держави______________________________________________________ 31

Висновок_____________________________________________________ 33

Список використаної літератури_________________________________ 35

Вступ

При утворенні нової організації суспільства - держави, виникли різноманітні фактори, які сприяли творенню сучасної форми держави, державного правління. Державна влада не могла зводитись до одноосібного органу та відбувся поділ державної влади на структурні одиниці, поставлені на виконання певних функцій та збереження правового характеру суспільного життя.

Форми держави, які сформувалася у країнах, проходячи через часові перешкоди, видозмінюється, розширюється, скорочується, відчуваючи на собі характер менталітету нації, її моралі, впливу на нього зовнішніх чинників, таких як міжнародні організації, але, маючи у своїй основі той же принцип збереження прав людини.

У сучасній науці більш прийнятною вважається типологія, заснована на органічному поєднанні формаційного і цивілізаційного підходів разом з їх збагаченням елементами типології, заснованої на виділенні державно-правових режимів.

Визначившись з основними критеріями типології держав, необхідно визначитися також з поняттям типу держави. Тип держави - це не будь-яка окремо існуюча держава, це - наукова категорія, збірний образ реально існуючих на даному історичному відтинку часу держав, яка складається із сукупності найбільш важливих, спільних для всіх цих держав ознак. Держава являє собою знаряддя за допомогою якого пануючий клас зміцнює своє панування. Тому кожній формі експлуатації відповідає визначений тип держави і права: рабовласницький, феодальний, буржуазний. Поняття "цивілізація" затвердилося в європейській науці в епоху Просвітництва і з тих пір набуло такої ж багатозначності, як і поняття "культура". В загальному розумінні поняття "цивілізація" можна визначити як певну соціокультурну систему високорозвиненого суспільства, що підтримує його єдність за допомогою духовно-моральних і культурних факторів суспільного розвитку. Кожна окрема держава зазнає впливу як матеріально-виробничого, так і культурно-духовного, цивілізаційного чинників. Саме з цим пов'язані альтернативність і багатоваріантність їх розвитку. Це дозволяє зробити висновок про необхідність використання обох підходів: формаційного і цивілізаційного. Цивілізаційний підхід не слід протиставляти формаційному. В сучасній науці більшість вчених віддає перевагу формаційному підходу як базовому, основному. При цьому цивілізаційний підхід не протиставляється йому, а служить його доповненням, творчо його розвиває.

Проблема типології держави довгий час є актуальною в рамках теорії держави та права. Типологія держави нерозривно пов'язана з навчанням про форму держави, але не співпадає з нею.

Якщо предметом вивчення форми держави є питання організації і пристрою верховної державної влади, територіального пристрою державної влади і методи її здійснення, то предметом типології держави є навчання демократії як родової сутності держави. Тому, незважаючи на взаємозв'язок, форму держави не можна ототожнювати з типом держави, а типізацію держави - із класифікацією його форми.

Передо мною стояла задача якнайглибше дослідити різні типи держав. З цією метою я використовувала підручники з теорії держави та права, монографії і журнальні статті.

Об'єктом моєї курсової роботи - є типи держави. Перша тенденція полягає у відмовленні від концепції суспільно-економічних формацій як базової для характеристики окремих історичних типів держави і права під приводом її необґрунтованості, неактуальності та помилковості.

Поняття держави

Держава - це організація політичної влади в суспільстві, яка виражає інтереси і волю пануючої в ньому частини населення (зокрема, певного класу), здіснює управління суспільними процесами за допомогою системи загальнообов`язкових норм (правил) поведінки і механізму їхнього впровадження у життя.

Історія суспільного розвитку знає кілька типів держав, кожний з яких грунтується на певному типі виробничіх відносин, - рабовласницький, феодальний, капіталістичний, соціалістичний. Магістральним шляхом розвитку держави в сучасних умовах є її трансформація в соціально-демократичну правову державу, яка відображає волю переважної більшості населення і стоїть на сторожі прав людини. Організація і здіснення державної влади виявляються у формах державного правління, державного устрою і політичному режимі.

Держава є організацією суспільства, але організацією особливою, яка характеризується тим що вона:

- всеохоплююча організація - об`єднує в єдине ціле всіх членів суспільства, забезпечує загальносуспільні інтереси і потреби;

- територіальна організація - об`єднує членів суспільства (громадян) за територіальним принципом, а територія є матеріальною базою держави;

- єдина організація - об`єднує все суспільство як ціле, всі інші соціальні організації (політичні партії, професійні та молодіжні спілки, асоціації підприємців тощо), на відміну від держави, охоплюють лише частини, окремі верстви населення;

- офіційна організація - репрезентує суспільство, виступає від його імені, і в такій якості визнана іншими суспільствами (державами);

- універсальна організація - об`єднує членів суспільства для вирішення питань, що стосуються різних сфер їх суспільного життя;

- верховна організація - є вищим за значенням та силою об`єднанням суспільства, всі інші соціальні організації в сфері загальносуспільних інтересівпідпорядковані їй;

- централізована організація - внутрішня побудова держави здіснюється за ієрархією, тобто підпорядкованості нижчих організаційних структур (регіонів, місцевих органівдержавної влади і управління, державних підприємств і установ) вищим, в кінцевому результаті, - загальнодержавним (парламенту, президенту, міністерствам тощо).