Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника


Поняття і класифікація політичних режимів.




Політичний режим - це сукіпність засобів та способів здійснення політичної влади. У сучасній теорії держави вирізняють два основних типи політичного режиму: тоталітарний та демократичний. Цей поділ бере початок ще з вчень Платона. На його думку існувало чотири типи політичного режиму: демократія, тиранія (тоталітаризм), тімократія (влада благородних воїнів) та олігархію. Згодом тімократія та олігархія були подолані історією (перша повністю, друга частково), а демократичний та тоталітарний режими перетворилися у нині панівні форми.

Демократичний політичний режим. Він характеризується тим, що державна влада здійснюється з дотриманням основних прав та свобод людини, об'єми влади кожного органу обмежені законом, владні органи мають мандат, котрим забезпечуються легальні можливості для вільного виявлення та врахування інтересів різних соціальних груп, затверджується верховенство права у суспільстві, незалежне судочинство.

Політичний режим демократичного типу має своєю соціально-економічною передумовою існування суверенних індивідуальних суб'єктів, що є власниками економічних умов власного життя і що будують взаємовідносини між собою на основі обміну та договору.

Політичними перудумовами цього режиму є:

1. Відсутність єдиної загальнообов'язкової державної ідеології, котра визначає мету суспільно-історичного розвитку, а іноді і політичні засоби її досягнення.

2. Присутність позадержавних політичних партій, що вільно формуються. Обмеження політичної ролі партій участю у виборах, на котрих вони виступають з розробленою виборчою програмою.

3. Функціонування політичної системи, що забезпечує боротьбу, конкуренцію політичних партій, домовленості між ними, утворення коаліцій політичних сил задля отримання вирішальної ролі у державному управлінні. Вважається, що виникаюча таким чином політична боротьба є відображенням соціально-економічної конкуренції всередині громадянського суспільства.

4. Існування не визначаючої державної політики, а відповідно і не несучої за неї відповідальність меншості, до функцій якої входить опозиційна політична діяльність, розробка альтернативних програм суспільного розвитку, позитивна критика державного керівництва, ідеологічне та кадрове приготування до його заміни.

5. Наявність політичних свобод (гласність, свобода слова, друку, демонстрацій, мітінгів, протестів ітд), за допомогою яких суверенні об'єкти громадянського суспільства здійснюють свої можливості у сфері політичного життя.Головне у політичному режимі - порядок та умови формування державної влади. Умови демократії забезпечують у цьому процесі вирішальну роль народу.

Такий порядок вважається головною перевагою демократичного політичного режиму, оскільки він забезпечує систематичну зміну правителів мирним, ненасильницьким шляхом.

Політичний режим тоталітарного типу такої переваги не має. Для нього характерне насильницьке нав'язування населенню суспільних порядків, чиї моделі розроблені на основі єдиної ідеології. Домінування цих порядків досягається шляхом монопольного тоталітарного контролю над політикою, економікою, культурою та побутом. Ідеологічна та організаційна єдність забезпечується політичним володарюванням партії, очолюваної вождем. Вона підкорює собі державу. В її руках знаходяться ЗМС. Серед методів керування домінують політичне та фізичне насильство, поліцейський терор.

Політичний режим авторитарного типу - третій вид політичного режиму, зафіксований сучасною теорією держави. Він є проміжним між тоталітарним та демократичним режимом, перехідним від одного до іншого.При цьому перехід може відбуватися як в одну так і в іншу сторону Перехідний, проміжний характер авторитарного режиму визначає нечіткість його рис. Головною його особливістю є те, що державна влада не має тоталітарного характеру, і не досягає контролю над всіма сферами життя.

Розглянуті три сторони форми держави (форма правління, форма державного устрою, політичний режим) хоч і різні, але все-таки відносяться до одного явища, вони мають єдність, органічно зв'язані між собою, взаємообумовлені в їхніх ознаках. У залежності від конкретно історичних умов розвитку класова боротьба може розгортатися навколо тієї чи іншої сторони форми організації державної влади. Так, приміром, історії відомі випадки напруженої боротьби за республіку, проти монархії, тобто за зміну форми правління. В післявоєнні роки така боротьба розгорталася в Греції, Бельгії, Іспанії, у ряді країн Арабського Сходу. У визначених випадках на перший план внутрішньополітичного розвитку може висуватися форма державного устрою .

Таким чином, узяті в єдності три організації державної влади утворять форму держави.

Форма держави - це спосіб або порядок організації та здійснення державної влади. Поняття "форма держави" включає до себе три взаємозв'язаних елементи: форму державного правління, форму державного устрою і форму державного (політичного) режиму. За формою державного правління Україна є президентсько-парламентською республікою.

Ознаками цього є наступне:

- Президент України обирається всезагальним голосуванням (у цьому її відмінність від парламентської форми правління, де Президент обирається парламентом);

- він має досить вагомі власні прерогативи. які дозволяють йому діяти незалежно від парламенту і уряду; він є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод громадин, має право розпустити парламент, призначати і звільняти деяких посадових осіб);

- в Україні поряд з Президентом діє Прем'єр-міністр, уряд, відповідальний перед Президентом та підконтрольний і підзвітний Верховній Раді (в президентській республіці немає посади прем'єр-міністра і уряд відповідний перед президентом). За державним устроєм Україна є унітарною державою. Унітарна форма державного устрою для України є найбільш виправданою, оскільки вона відповідає її етнічному складу, історичному минулому, економічним і культурним реаліям.

За формою державного (політичного) режиму Україна є демократичною державою. Конституційний лад України ґрунтується на принципі пріоритету прав і свобод людини і громадянина. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Отже, державна влада в Україні здійснюється на демократичних засадах, що є конституційною гарантією демократичного режиму.


Поделиться:

Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 54; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2024 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты