Картографічне моделювання територіальних рекреаційних систем

Вивчення закономірностей розвитку і функціонування територіальних рекреаційних систем (ТРС) нерозривно пов'язане з проблемою виявлення взаємовідносин як між окремими елементами цієї системи (рекреантами, природним комплексом, технічними будовами, системою обслуговування), так і між рекреаційними і нерекреаційними системами (розселенням, транспортом та ін.). Зараз вже можна назвати немало місць відпочинку, де ці відносини склались несприятливо і потребують втручання органів управління. Для покращення відносин, що склалися, їхнього управління, прогнозування і подальшого розвитку необхідні знання про характер існуючих між ними зв'язків, характер причин, які викликають те чи інше явище, а також про наслідки.

У зв'язку з необхідністю вирішення цієї проблеми в територіальному аспекті природно виникає питання про ефективність використання одного із засобів вивчення географічних об'єктів - карти, про те, які умови і можливості її використання для отримання нової інформації.

Одним з найефективніших методів дослідження може виступати картографічне моделювання - сукупність операцій з картами, спрямованих на отримання нових знань про рекреаційні системи. Картографічне моделювання включає і створення карт, але на перший план висувається розробка методів використання вже створених карт, їх спільний аналіз. Виходячи з цього, основну увагу слід приділяти складній картографічній моделі, яка являє собою набір карт або картографічних характеристик і дозволяє отримати таку додаткову інформацію про досліджуваний об'єкт, яку кожна карта зокрема дати не може.

Витоки рекреаційної географії знаходяться в інших розділах географічної науки - географії населення, транспорту, архітектурних об'єктів та ін. Тривалість існування цих розділів і стан розробки пов'язаних з ними напрямів рекреаційної картографії різні, тому забезпеченість їх картографічним матеріалом нерівномірна. Наприклад, дуже мало карт, що висвітлювали б такі проблеми, як стійкість природного комплексу до рекреаційних навантажень, соціальна ефективність відпочинку і рекреаційний попит тощо. Існуючі карти за функціональним призначенням можна поділити на три групи. Перша група - карти, які створюються для туристів, мисливців, рибалок - так звані туристичні. Вони містять специфічну рекреаційну інформацію про регіон, його привабливість. Друга група карт призначена для дослідників рекреаційної діяльності та організаторів відпочинку і містить інформацію про форми організації і обслуговування ТРС, про рекреаційні міграції (потоки рекреантів), об'єм і якість рекреаційних ресурсів, про відпочинок як соціально-економічне явище. Ці карти служать джерелом інформації, яка використовується для виконання проектно-планових робіт і для виявлення закономірностей територіальної організації відпочинку. Ця група карт найбільше відповідає поняттю рекреаційних.

Третю групу складають карти, які хоча і не призначені для дослідників і організаторів відпочинку, але можуть містити корисну для них інформацію. Це різноманітні економіко- і

фізико-географічні карти, з допомогою яких можна отримати уявлення про зв'язки рекреаційного використання території з нерекреаційним.

В рекреаційному картуванні потрібно ставити наголос не стільки на вивченні елементів ТРС, як на виявленні зв'язків між ними. Оскільки різноманітність аспектів зв'язків ускладнює класифікацію карт, виникла необхідність формування уявлення про сюжет карти, через який стає можливим розкрити її головний зміст. Сюжет - це сукупність характеристик. Він ніби відображає взаємовідносини об'єктів. Якщо один об'єкт представлений по відношенню до інших об'єктів і подій, то тут маємо справу з декількома сюжетами. Оскільки одна карта може містити відразу кілька сюжетів, тобто відображати декілька зв'язків, виникла необхідність виділення і аналізу кожного сюжету.

Комфортність ТРС звичайно представляється характеристикою окремих рекреаційних об'єктів, наприклад, класом готелів, кількістю обслуговуючого персоналу. До цього ж сюжету можна долучити комфортність природних умов і кількість теплих днів у році, річну кількість опадів, коливання температури тощо.

Ємність ТРС може розглядатися в двох аспектах: ємність закладів і ємність території. Карти першого типу досить поширені і ця властивість ТРС, як правило, відображається кількістю спальних місць.

Для відображення динамічності ТРС необхідна наявність спостережень, які б характеризували ТРС, її ємність і структуру у часовому розрізі. Цікавим є відображення добової, тижневої, річної і багаторічної динаміки рекреантів. Для деяких районів актуальне відображення і сезонних змін. На картах вона може бути представлена непрямими показниками, наприклад, різницею товарообігу між зимою і літом.

Надійність ТРС - властивість, яка визначає безвідмовність її функціонування. Вона проявляється в стабільній діяльності окремих підсистем, незалежно від зовнішніх впливів або у зв'язку з ними і може виражатися такими, наприклад, показниками, як різниця в чисельності рекреантів в залежності від стану погоди.

Ефективність ТРС представлена найчастіше у вигляді доходів від туризму. Цей сюжет може мати також відображення у соціальному і медико-біологічному аспектах.

З точки зору впливу рекреантів на стан природного комплексу виділяють так звану стійкість природного комплексу, тобто здатність протистояти до різних навантажень до певної межі, після якої починається його незворотне руйнування. В рекреаційних дослідженнях інтерес до стійкості природного комплексу пов'язаний з необхідністю розробки природоохоронних заходів і нормування навантаження.

Таким чином, виробляється напрямок досліджень на пошук моделі ТРС, яка б найкраще відображала системний характер явища і дозволила отримати нову інформацію. Системна картографічна модель ТРС - це набір з двох або більше карт, які об'єднуються з допомогою загальнонаукової базової моделі рекреаційної системи. В залежності від призначення моделі змінюється її вигляд.

Якщо потрібно показати результат дослідження і представити його у лаконічній формі, то найзручніше використовувати синтетичну карту. Вона дозволяє передати узагальнені висновки, не вимагаючи складного і трудомісткого зіставлення та всебічного аналізу карт. Цій вимозі відповідає і набір комплексних карт.

Якщо ж основним завданням є пошук взаємовідношень елементів, виявлення того, що і з чим пов'язано, то з цією метою найперспективнішим є використання картографічної моделі, в якій набір карт виступає як наслідок розчленування системи на окремі елементи, а базова модель служить для аналізу зв'язків, інтеграції, відновлення цілісності системи.

Метою досліджень є виявлення нових знань про ТРС, тому з метою вивчення зв'язків складну картографічну модель доцільно представити у вигляді набору карт, в якому кожна карта відображає тільки одну характеристику елемента ТРС. Цей вид моделі розглядається як початковий, який дозволяє побудувати гіпотези про зв'язки, виявити основні відносини і властивості компонентів.

Така модель відображає об'єктивну реальність повніше, ніж окремі карти. Використання системної картографічної моделі для пізнання територіальної рекреаційної системи - це перший принцип картографічного моделювання ТРС.

Територіальна рекреаційна система - внутрішнє складне утворення. Кожен елемент - природний комплекс, система обслуговування, інженерні споруди - може розглядатися як самостійна система, яка включає декілька компонентів. Наприклад, компонентами природного комплексу є кліматичні умови, водні об'єкти, рослинність і ряд інших. В свою чергу, кожен з них може характеризуватись кількома показниками; наприклад, ліс - віком деревостою, видовим різноманіттям, характером підліску і підросту та ін. Можна назвати багато конкретних характеристик, які є важливими для відображення даної ТРС. Крім того, функціонування ТРС нерозривно пов'язане з діяльністю інших нерекреаційних систем (впливає на них і само відчуває їхній вплив), в результаті чого до можливої кількості характеристик ТРС додаються ще характеристики тих систем, з якими вона пов'язана, а їх також багато. Для наочності різноманіття характеристик рекреаційної системи можна зобразити у вигляді схеми (рис.2.2).

Рис. 2.2. Можлива кількість характеристик ТРС

І - елементи ТРС; II - компоненти елементів; III - характеристика компонентів.

Зрозуміло, що використання всіх можливи> характеристик в тексті і, тим більше, відображення їх на карт не тільки трудомістке і технічно складне, але і не відповідає основній вимозі, що ставиться до будь-якого моделювання, -відображення головного.

Чисельність можливих характеристик ставить питання про шляхи мінімізації кількості карт і про створення набору, який би дозволив у лаконічній формі передати максимум інформації. В основу мінімізації ставиться уявлення про антропоцентричність ТРС.

Головний елемент ТРС - група рекреантів, будь-які інші елементи, які не мають безпосереднього з ним зв'язку, не можуть розглядатися як рекреаційні. Саме тому карти, які відображають розміщення груп відпочиваючих, і повинні бути центральною частиною складних системних картографічних моделей. Щоб встановити характер зв'язків, виявити закономірності функціонування ТРС, необхідно зіставляти всі карти з цією центральною картою, перевіряючи на зв'язок їх інформацію.

Ступінь зв'язку з групою рекреантів визначає доцільність включення у створювану модель тієї чи іншої характеристики. В цьому полягає другий принцип картографічного моделювання рекреаційних систем.

ТРС - ієрархічні системи. Будь-яка з них складається з систем нижчого рангу і одночасно є частиною системи вищого рангу. В межах будь-якої території, яку розглядають як ТРС, завжди можна виділити місця, які є системами нижчого рангу. Ці дрібні територіальні утворення, в свою чергу, можна розділити на ще дрібніші ТРС. Як приклад відображення такої ієрархічності можна привести три різномасштабні карти розміщення спеціалізованих рекреаційних закладів: у Карпатах в цілому; в Карпатських мінеральних водах та у Гуті. Ієрархічний характер ТРС передбачає необхідність вивчення одних і тих же властивостей, тобто зв'язків між одними і тими ж елементами на різних ієрархічних рівнях в різних масштабах.

Необхідність "пошарового" вивчення системи будь-якого рангу з допомогою наборів карт різного масштабу - третій принцип картографічного моделювання ТРС.

* * *

Розглянуті принципи картографічного моделювання показують, що картографічна модель ТРС повинна бути представлена набором карт, які б відображали взаємовідносини її основних елементів, серед яких основне місце відводиться карті розміщення рекреантів. Найефективніше з метою побудови гіпотез про зв'язки використовувати такий набір, в якому кожна характеристика представлена на окремій карті. Для глибокого вивчення систем будь-якого рангу доцільно користуватися кількома наборами різномасштабних карт.

Головним методом вивчення рекреаційних систем є їх спільний аналіз, який дозволяє виявити основні властивості і зв'язки між елементами ТРС. Візуальне або навіть уявне зіставлення карт дає можливість побудувати гіпотези про зв'язки, а формалізоване - уточнює їх, при цьому вибір одиниць зіставлення (картографування) впливає на висновки про зв'язки.

Контрольні запитання

1. Що входить у поняття рекреаційної географії?
2. Яка необхідна умова розвитку рекреаційного процесу?
3. Чи існують взаємозв'язки між поняттями "рекреаційна ємність" і "рекреаційне навантаження"?
4. Який вид рекреаційної діяльності, на Вашу думку, є наймасовішим у наш час?
5. Який вид рекреаційної діяльності завдає найбільшої шкоди навколишньому середовищу: регламентований чи самодіяльний? Чому?
6. Яким чином рекреація впливає на розвиток особистості?
7. Які особливості картографічного моделювання Ви можете назвати?
8. Яким чином можна характеризувати ТРС?
9. Назвіть основні принципи картографічного моделювання ТРС.
10. Для яких видів рекреаційної діяльності необхідна наявність карт?

Список рекомендованої літератури

1. Мироненко Н.С., Твердохлебов И.Т. Рекреационная география. - М., Изд-во Моск. ун-та, 1981г., ил., 207 с.
2. Словарь-справочник по экологии (К.М.Сытник, А.В.Брайон, А.В.Гордецкий, А.П.Брайон). - Киев.: «Наукова думка», 1994. - 668 с.
3. Веденин Ю.А. Динамика территориальных рекреационных систем. М.: «Наука», 1982. - 188 с.
4. Рекреационная система Советских Карпат. Недашковская Н.Ю. - Киев: Вища школа. Головное изд-во, 1983. - 117 с.
5. Филиппович Л.С. Картографическое моделирование территориальных рекреационных систем. М.: Наука, 1983.