КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
ІІІ. Вертеп.
Записав Федір Михайлович Тарантюк
Електронна версія – Микола Вітенко
Черемхів. Фольклор[1]
Село Черемхів розташоване 22 км від Коломиї і 43 км від Івано-Франківська. Перетинає його важлива залізниця Львів-Чернівці, по якій вперше проїхав поїзд 1866 р. Село було розташоване в лісистій місцевості, де росло багато черемхи і звідки походить його назва.
Перші письмові відомості про село Черемхів зафіксовано в джерелах по Коломийському повіті в 1437 р. (Грабовецький В. Заселення Галицької землі у XV ст. // Прикарпатська правда. – 1990. – 24 червня.). В селі залишився пам’ятний хрест про скасування панщини у 1848 р. Інших культурних памяток в селі не збереглося оскільки у 1944 р. в нашому селі знаходилася лінія фронту з 15 квітня до 26 липня, і за цей час село було повністю знищено. В селі залишилося після цього 30 розбитих будівель, а решту згоріли.
І. Із нашого села в “баундіст” було вивезено більше 100 осіб. Вони виконували різні роботи. Більшістю працювали в промисловості, деякі працювали в сільському господарстві. Більшість вивезених повернулися в село, а 27 осіб залишилися закордоном (США, Великобританія, Австралія, Канада). Про те що хтось загинув відомостей немає. Приїхав інвалідом (без ноги) Боднарук Василь Семенович, втративши ногу на роботах у вугільній шахті.
І. а). Із села було вивезено в Сибір у 1939 – 1941 рр. 7 сімей. Ніхто з цих сімей не повернувся в село. Жили, працювали, повмирали на чужих землях.
10 осіб було заарештовано за участь в ОУН. Всі вони загинули по тюрмах.
У 1944 – 1954 рр. із села було вивезено в Сибір 12 сімей. Повернулось в село 5 осіб. На сьогоднішній день живих залишились 2 осіб.
Були заарештовані і забрані в тюрму 13 осіб за участь, або за підтримку УПА. Повернулись в село 3 осіб, всі ще живі.
ІІ. “Басараби” в наше село заходили, але воно саме в ці роки було дуже бідне, через воєнні втрати. В селі був тяжкий голод і “басараби” в селі не залишалися. Із жителів села 12 осіб в 1946-1947 рр. померло з голоду.
ІІІ. Вертеп.
В нашому селі кажуть “вертеп”. Вертеп ходив за Австрії, Польщі, Німеччини і скритно за СРСР. Тепер вертеп ходить, починаючи вже з учнів 1-го класу. Фото старого вертепу не збереглося.
IV. Великдень.
В нашому селі називають перед великодню неділю “шутковою”.
В нашому селі “Рахманського Великодня” немає.
Передвеликодній четвер називають “живний” або “чистий”, але діти з гостинцями не ходять.
В селі називають “великодній кошик”. Його прикрашають квітами, плетуть із барвінку віночки.
Великодні пісні називаються “гаївками”.
І. Ой вийду я на гору, на гору,
На високу могилу, могилу,
Подивлюся в долину, долину,
На червону калину, калину.
На калині соловей, соловей.
Він щебече нач тай день, ніч тай день.
Соловею маленький, маленький, -
Маєш голос тоненький, тоненький.
Защебеч но ти мені, ти мені,
Бо я в чужій стороні, стороні,
Бо я в чужій стороні, стороні,
Нема роду при мені, при мені,
Нема роду, родини, родини,
Ні милої дружини, дружини.
ІІ. Питається дочку: Чи садила огірочки?
Не садила, тай не буду, бо не знаю де ще буду.
Чорні очка, як терен, як терен, як терен…
Коли ми ся Василю поберем?
Поберемся на весні, на весні,
Як зацвітуть черешні, черешні.
Поберемся восени, восени,
Як обпаде листя з калини.
Поберемся в неділю, неділю,
Маю в Бога надію, надію.
Ой минуло літечко, вже й зима,
Весілєчка як нема, так нема.
ІІІ. Вербовая дощечка, дощечка…
Ходить нею Настечка, Настечка…
Де ти Насте бувала, бувала,
Як діброва палала, палала?
Ситом воду носила, носила,
Дібровоньку гасила, гасила.
Скільки в ситі водиці, водиці –
Стільки в хлопців правдиці, правдиці.
Скільки в ситі дірочок, дірочок –
Стільки в дівок правдичок, правдичок.
Великодні ігри називаються “жука грати”. Граються хлопці і дівчата. Фотографій великодніх подій немає.
V. В нашому селі урочищ, річок, потоків з назвами “Баба” і похідними, “Вили” і похідними, “Велес” і похідними немає.
VI. В нашому селі вишивали і вишивають геометричними орнаментами. Переважють голубий, чорний та червоний кольори. Теперішні вишивальниці – Лощонова Ганна Михайлівна, Рабинюк Катерина Михайлівна.
Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 52; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав |