Особливості діяльності людини-оператора

Вісторичному аспекті розвитку трудової діяльності людини можна виділити три основні стадії праці: ручна, механізована та автоматизована.

Протягом тривалого часу, майже до початку нашого століття, функції людини стосовно техніки залишались в основному енерге-тичними, тобто для керування технікою людина користувалась своєю м'язовою силою. Ця праця характеризується складними руховими процесами, які вимагають значних затрат фізичної сили, високої координації рухів, спритності. Узгодження люди-

/. Основи безпеки життєдіяльності

ни з технікою зводилось лише до врахування анатомічних та фізіо­логічних особливостей.

З появою на початку XX ст. нових видів діяльності (автомобіль, літак тощо) виникла потреба врахування психологічни х можливос-тейлюдини, таких як швидкість реакції, особливості пам'яті та ува­ги, емоційний стан та ін. З широким впровадженням автоматичних систем керування, комплексної механізації та автоматизації вироб-ничихпроцесів з'явилися зміни у фаховій структурі праці, пов'я­зані з появою операторської діяльності.

Оператором стали називати людину, яка керувала елемента­ми автоматики та обчислювальної техніки, іншими технічними системами. Під "людиною-оператором" в ергономіці розуміють людину, котра виконує трудову діяльність, основу якої стано­вить взаємодія з предметом праці, машиною та зовнішнім середо­вищем завдяки інформаційній моделі та органам керування.

Операторська діяльність значно змінила працю людини. Збільшилась напруга у праці тому, що перед оператором постає завдання керувати все більшою кількістю об'єктів та параметрів. Людина має справу не з прямим спостереженням, а з інформацій­ним відображенням. Зростають вимоги до точності, швидкості та надійності дій людини, до швидкості психологічних процесів. Трудова діяльність супроводжується значними витратами нерво­во-емоційної та розумової енергії.

Комп'ютеризація та роботизація, з одного боку, розширили можливості людини, а з іншого — значним чином змінили вимоги до її діяльності. Вже не потрібна примітивна праця з виконанням монотонних фізичних операцій, з шаблонною розумовою діяль­ністю. Збільшилась потреба у творчій висококваліфікованій праці. Ускладнилась проблема узгодження умов праці, конструкції ма­шин з психологічними та фізіологічними можливостями люди­ни. Людина стала невід'ємною і найважливішою складовою час­тиною системи ЛМС.

Для того, щоб керувати технологічним процесом, спостерігати та контролювати роботу, оператору необхідні дані, котрі характе­ризують як хід процесу, так і відповідні органи керування. При керуванні процесом оператору доводиться переробляти великий обсяг інформації. При цьому він зазнає нервового перенапружен­ня. Для розв'язання проблем психологічного характеру конст-

Я. І. Бедрій. Безпека життєдіяльності

руктори намагаються пристосувати машину до людини так, шоб забезпечити найсприятливіший режим роботи.

Всі зміни керованого об'єкта вловлюються за допомогою дат­чиків. Сигнали від датчиків перетворюються і подаються до при­ладів, за котрими спостерігає людина. Вона сприймає показання приладів, розшифровує їх, приймає рішення, виконує відповідні дії. Сигнал, що виникає внаслідок дій людини, перетворюється і надходить до керованого об'єкта, змінюючи його стан.

Основною формою діяльністю людини-оператора є викори­стання та опрацювання інформації.

На рис.7 подано одноконтурні схеми замкненоїсистеми "лю­дина—машина". При простій одноконтурній схемі людина сприй­має сигнали органами зору та слуху і зворотною реакцією впли­ває на машину.

При напівавтоматизованому виробництві сигнали від датчиків у машині передаються на інформаційну панель. Людина сприймає інформацію, переробляє і через пульт керування впливає на ма­шину.

При високомеханізованому виробництві сигнали від датчиків надходять на пристрій, котрий змінює вихідні параметри, що пе­редаються на регулятор виходу програми. Людина-оператор сприй­має сигнали і зворотною реакцією впливає на регулятор виходу програми, котрий через пристрій, що керує вхідними програмами, впливає на машину.

Час циклу регулювання Тц — це сума часу затримки сигналів у всіх ланках системи:

Основи безпеки життєдіяльності

У людини можна виокремити органи чуттів, за допомогою кот­рих вона сприймає інформацію яка через провідні шляхи надхо­дить в головний мозок, а після відповідної обробки діє на органи руху. У машини відповідно: засоби інформації, керування та інформаційно-логічний і обчислювальний пристрої. У загально­му випадку діяльність оператора складається із чотирьох етапів: прийняття інформації, оцінювання та переробка інформації, прий­няття рішення, реалізація (виконання) прийнятого рішення.

Діяльність оператора при прийманні інформації пов'язана з отриманням даних про стан об'єкта та середовище існування, для чого необхідно знайти, виокремити та розпізнати потрібні сигнали.

Я. І. Бедрій. Безпека життєдіяльності

Підчас оцінювання інформації діяльність оператора спрямо­вана на аналіз та узагальнення сигналів, що надходять, порівнян­ня потрібного та дійсного стану СЛМС. Оператор виконує дії, пов'язані із запам'ятовуванням, добуванням з пам'яті та декоду­ванням інформації. При прийнятті рішення оператор порівнює модель процесу, який відбувається у СЛ МС, перебуває в пам'яті га сформована на основі знань та вмінь, одержаних під час на­вчання та накопичення досвіду роботи з оперативною моделлю, виробленою ним в процесі опрацювання інформації, що надхо­дить.

Прийняте рішення реалізується шляхом віддавання відповід­них команд чи виконання окремих дій за допомогою органів руху людини та органів керування машиною.