Підходи до дослідження економічної безпеки підприємства

Відомі такі підходи до дослідження економічної безпеки підприємства: інформаційний, зовнішній, ресурсно-функціональний.

Інформаційний підхід розглядає безпеку підприємства через надійність системи зберігання інформації у вигляді комерційної таємниці. Безумовно інформаційна безпека є дуже важливою складовою безпечної діяльності. Але зведення джерел небезпеки лише до інформаційної складової занадто звужує загальну проблему.

Зовнішній підхід розглядає економічну безпеку як стан підприємства який забезпечує здатність протистояти зовнішнім впливам. Тому, зазначене поняття розглядається з точки зору сили захисту підприємства від дії змінних ринкових чинників і здатності швидко усувати різноманітні ризики і загрози, пристосовуючи свою діяльність до зовнішніх умов. В такому контексті розглядають економічну безпеку вітчизняні вчені.

Ресурсно-функціональний підхід трактує поняття безпеки, як стан найбільш ефективного використання корпоративних ресурсів для запобігання загрозам і забезпечення стабільного функціонування підприємства в даний час і в майбутньому. При застосуванні ресурсного підходу економічну безпеку підприємства розглядають як складну систему, яка поєднує сім складників: фінансовий, інтелектуально-кадровий, техніко-технологічний, політико-правовий, екологічний, інформаційний та силовий.

Фінансовийвключає оцінку, яку можуть являти економічній безпеці підприємcтва:

Внутрішні негативні дії – неефективне фінансове планування та управління активами, малоефективна ринкова стратегія, помилкова цінова та кадрова політика;

Зовнішні негативні дії – спекулятивні операції на ринку цінних паперів, цінова та інші форми конкуренції, лобіювання конкурентами недостатньо продуманих рішень органів влади та місцевого самоврядування:

Форс-мажорні обставини – стихійне лихо, ембарго, блокада, зміна курсу валют (перехід країн Східної Європи на євро, який призвів до подорожчання всіх товарів в цих країнах).

Упереджуючими заходами охорони фінансової складової економічної безпеки є планування та оперативна реалізація необхідних заходів.

Зазначена робота передбачає:

Аналіз можливих негативних наслідків, які можуть виникнути внаслідок змін законодавства, нормативного забезпечення господарської діяльності.

Оцінка поточного фінансового забезпечення господарської діяльності.

Оцінка ефективності заходів, які можуть бути здійснені для попередження негативних наслідків зміни умов фінансування, використання грошових коштів та майна підприємства тощо.

Планування комплексу заходів із забезпечення підприємства грошовими коштами, товарами, збуту готової продукції та розробка рекомендацій стосовно їх реалізації.

Бюджетне планування практичної реалізації запропонованого комплексу заходів.

Планування корпоративних ресурсів.

Реалізація запланованих дій суб’єктом господарювання.

Інтелектуальний і кадровий включає: оцінку організації підбору та роботи з персоналом, ефективності діяльності всіх категорій працівників; збереження та розвиток інтелектуального потенціалу (охорону прав інтелектуальної власності, використання цих прав, поповнення знань і підвищення професійного рівня працюючих).

Охорона інтелектуального потенціалу передбачає оцінку загроз негативних впливів щодо інтелектуального потенціалу підприємства і управління інтелектуальним потенціалом (власністю, правами, кваліфікацією персоналу тощо).

З метою оцінки загроз інтелектуальному потенціалу аналізуються заходи щодо збереження відомостей, що становлять комерційну таємницю підприємства, користування цими відомостями працівниками, можливості витоку за межі підприємства таких відомостей, вірогідність створення таких відомостей конкурентами або їх несанкціонованого придбання або використання.

Робота з персоналом оцінюється виходячи з оцінки рівня кваліфікації працівників, їхнє бажання та здатність приносити максимальну користь підприємству, мотивацію праці, організацію оплати праці, забезпечення соціальними благами.

Наступними етапами забезпечення інтелектуальної та кадрової складової є планування комплексу заходів з охорони інтелектуальної та кадрової складової , бюджетне планування та розрахунок економічної ефективності запропонованих заходів, планування корпоративних ресурсів, планування діяльності окремих підрозділів та їх взаємодії та реалізація розроблених заходів.

Техніко-технологічний потребує:

Аналізу ринків технологій стосовно виробництва продукції, організації проектування, який базується на зібраній інформації щодо особливостей технологічних процесів на підприємствах-конкурентах, науково-технічних розробок, нових технологій, спроможних спричинити інтервенцію на відповідний ринок.

Важливим є також здійснення аналізу конкретних технологічних процесів та пошук внутрішніх резервів.

Значну роль відіграє проведення аналізу товарних ринків, на яких діє підприємство та ринків товарів-замінників; прогноз розвитку ринків та зміни частки підприємства на ньому; розрахунки прогнозів розвитку технологічних процесів, їх життєвого циклу, переваг, які надає застосування нових технологічних процесів для випуску конкурентоспроможної продукції.

Всі згадані операції здійснюються виключно з метою розробки технологічної стратегії розвитку підприємства і дуже часто вимагає рекомендацій з наступних напрямів:

Виявлення перспективних товарів для підприємства;

Планування технологій для виготовлення перспективних товарів;

Визначення витрат та заходів, які необхідно здійснити для запровадження програми технічного розвитку, вибору альтернатив, застосування власних розробок або придбання патентів, ноу-хау та необхідного обладнання;

Розробки загального плану технологічного розвитку підприємства з відображенням альтернативних варіантів, строків, обсягів фінансування, відповідальних виконавців, складання плану власних науково-дослідних та конструкторських робіт.

Реалізації запропонованої програми технічних заходів та аналізу результатів від їх реалізації.

Політико-правовийвключає аналіз загроз негативних впливів від рівня кваліфікації працівників юридичної служби, недостатнього їх фінансування, оцінки зовнішніх негативних впливів на діяльність підприємства зміни політико-правового оточення, можливості впливу підприємства на зовнішнє політико-правове середовище (зовнішні впливи - політичні (зіткнення інтересів суспільних груп, військові конфлікти, фінансові кризи; внутрішні – здійснення власних політичних та інших цілей) та законодавчі (зовнішні – зміна законодавчої бази, внутрішні – свідоме невиконання вимог законодавчих або нормативних актів).

Інформаційний передбачає, що кожне підприємство повинно мати служби, завданням яких є забезпечення захисту інформаційного простору підприємства. До їх функцій віднесено збирання інформації, що має відношення до діяльності підприємства, його ділової репутації, іміджу, діяльності конкурентів. Джерелами такої інформації можуть бути відкриті офіційні видання, нетаємна інформація. Одержана через неформальні контакти співробітників через неформальні контакти, конфіденційна інформація, одержана спеціальними способами. Обробка та аналіз такої інформації дозволяє спрогнозувати поведінку бізнесового середовища і розробити заходи щодо захисту власного інформаційного поля, виявити потенційних ініціаторів промислового шпигунства, уникнути або попередити негативні наслідки для ділової репутації, створити позитивний зовнішній імідж.

Екологічний пов’язаний з необхідністю вирішення суспільством проблеми охорони навколишнього середовища від господарської діяльності. Вона включає аналіз та розробку заходів щодо дотримання підприємством національних та міжнародних норм мінімально допустимого вмісту шкідливих речовин, дотримання екологічних параметрів продукції, запровадження екологічно чистих технологій. При запровадженні екологічної складової проводиться оцінка можливих наслідків для підприємства через порушення встановлених норм та правил безпеки і розробляються заходи щодо забезпечення екологічно безпечного здійснення господарської діяльності. На підставі спеціальних карт розрахунку ефективності цих заходів розробляється сценарій здійснення необхідних заходів та розвиток подій у разі їх порушення, розробляється оптимальний сценарій, вимоги якого враховуються при плануванні фінансово-господарської діяльності.

Силовийвиникає внаслідок зіткнення комерційних інтересів підприємств та їх конкурентів,конфліктів керівництва підприємства з комерційними угрупуваннями, політичними мотивами, вчиненням морального тиску на працівників підприємства з наміром примушення їх до дій, які можуть завдати школи економічній безпеці.

Діяльність в сфері недопущення силових конфліктів передбачає усунення явищ, які можуть виникнути внаслідок діяльності несумлінних конкурентів, які намагаються порушити умови конкурентної боротьби незаконними методами, виявлення кримінальних мотивів одержання юридичними та (або) фізичними особами доходів через шантаж, шахрайство, крадіжки, посягань на життя та здоров’я керівників, працівників, майно підприємства.

Організація безпеки в сфері силової складової підприємства передбачає забезпечення фізичної та моральної безпеки працівників, гарантування безпеки майна та капіталів підприємства, захист від промислового шпіонажу, забезпечення сприятливого зовнішнього середовища бізнесу.

Захистом від силових дій займаються служби безпеки, зв’язків з громадськістю, фінансова служба, інформаційно-аналітичний підрозділ тощо. В їх компетенції забезпечення охорони співробітників, майна, перевезень, страхування майна, відповідальності та ризиків, робота з громадськістю, збирання інформації та розробка заходів щодо превентивних дій унеможливлюючи негативний вплив силової складової на господарську діяльність підприємства.

Економічна безпека підприємства полягає в його можливості діяти в нормальних економічних умовах. Економічна безпека - стан оптимального рівня використання економічного потенціалу підприємства, за якого існуючі та/або можливі збитки нижче встановлених меж. Викладені в економічній літературі стани підприємства в залежності від безпечності здійснення господарської діяльності можна розподілити в такий спосіб: прибутковість, загроза втрати прибутковості, небезпека втрати прибутковості, збитковість. Виходячи з цього можна вважати, що виробнича система може знаходитись в двох крайніх станах: безпечності або небезпечності. При переході з одного до іншого підприємство може знаходитись в проміжних позиціях:

передкризовий стан;

поточна неплатоспроможність;

критична неплатоспроможність;

надкритична неплатоспроможність;

криза або банкрутство.

Вірогідність настання будь-якого із названих станів може відбуватись незалежно від зусиль підприємства, його власників, керівників, працівників. Основним завданням економічної діагностики в сфері безпеки є своєчасне попередження про будь-які загрози, для того щоб їх можна було попередити або усунути, для чого проводять наступні дії:

оцінка можливості появи загроз;

оцінка можливостей протидіяти загрозам;

виявлення стану і тенденцій зовнішнього середовища;

визначення зон безпечного функціонування;

прогнозування загроз.

Найбільш широко застосований метод виявлення та виміру безпеки – врахування ризиків при здійсненні підприємницької діяльності.