Основні терміни та визначення

Експертиза(походить від латинського ехреrіиs - дослід­ний) — це дослідження будь-якого питання чи об'єкта, яке вима­гає спеціальних знань, з наданням мотивованого висновку.

Експертиза товарів як специфічний вид діяльності являє со­бою випробування, дослідження якості (споживчих властивос­тей, нешкідливості, безпечності харчової цінності тощо, кількості та відповідності умовам нормативної документації, умовам дого­вору партії (або окремого товару)) з поданням мотивованого, об'єктивного (незалежного), кваліфікованого висновку.

Висновок експерта— це мотивована відповідь на постав­лені експерту запитання, яка дається після всебічного та об'єктив­ного дослідження поданих матеріалів. Це один з видів доказів, він подається тільки у письмовому вигляді; до нього можуть додава­тися таблиці, фотоілюстрації, креслення, макети тощо.

Компетентність експертаобумовлюється його профе­сійною підготовкою, а також комплексом наукових знань і про­фесійних навичок, рівнем знань об'єкта оцінки якості. Розрізня­ють професійну компетентність і методологію оцінки (кваліметричну компетентність).

Професійна компетентністьґрунтується на знаннях техно­логії виробництва товару, який оцінюється, зміни властивостей і показників якості; значень показників якості товарів-аналогів і продуктів-аналогів, їх різних модифікацій, напрямів змін і онов­лення асортименту товарів, вимог споживачів, умов і особливос­тей споживання.

Кваліметрична компетентністьґрунтується на чіткому знанні процесів формування якості, методів її визначення, зокрема експертних, на вмінні користуватися різними типами. оціночних шкал, які знижують суб'єктивність оцінки.

Незалежність експертіввиявляється в тому, що вони працю­ють в організації, яка не залежить від споживачів, виробників, тобто фінансово від них незалежна.

Об'єктивністьексперта пов'язана з неупередженістю оцінок і висновків, які повинні ґрунтуватися на фактичних даних. Об'єктивність розглядається як здатність враховувати тільки ту інфор­мацію, яка здатна задовольнити потреби заявки замовника.

Первинна експертиза— експертиза, яка проводиться на під­ставі замовлення зацікавленої організації.

Додаткова експертиза— експертиза, яка проводиться внас­лідок недостатньо повного експертного дослідження товарів, до­кументів та інших матеріалів; виникнення нових питань, які не бу­ли поставлені при проведенні первинної експертизи.

Така експер­тиза може бути призначена, наприклад, у разі появи нових доку­ментів, які не були подані експерту визначально, необхідності про­ведення експертизи якості після первинної експертизи кількості то­вару тощо. В усіх випадках додаткові експертизи проводяться з тих питань, які не були висвітлені в основній експертизі.

Повторна експертиза проводиться при виникненні незгоди між зацікавленими сторонами в оцінці висновку з первинної екс­пертизи.

Зацікавлені сторони обґрунтовують підстави для проведення повторної експертизи. Для її проведення призначається інший ек­сперт або експертна комісія, до складу якої повинні входити екс­перти. Об'єктом дослідження завжди виступає тільки той товар, який був поданий експертизі первинно, досліджуються ті ж самі властивості товару, при потребі доповнюються новими. Резуль­тати повторної експертизи вважаються остаточними, якщо вони співпадають з результатами первинної експертизи.

Зацікавлені сторони обґрунтовують підстави для проведення повторної експертизи. Для її проведення призначається інший ек­сперт або експертна комісія, до складу якої повинні входити екс­перти. Об'єктом дослідження завжди виступає тільки той товар, який був поданий експертизі первинно, досліджуються ті ж самі властивості товару, при потребі доповнюються новими. Резуль­тати повторної експертизи вважаються остаточними, якщо вони співпадають з результатами первинної експертизи.

Підставами для проведення експертизи є сумніви заявника екс­пертизи в об'єктивності, точності, повноті проведення експерти­зи, достовірності результатів, компетентності, матеріальній заці­кавленості експерта, при виявленні інформаційної і товарної фальсифікації, протиріч у висновку експерта, а також в доказах, які пропонують зацікавлена сторона, арбітраж, суд, слідчі органи.

Обов'язковим є призначення повторної експертизи, якщо ви­явлено форми неможливості залучення експерта до роботи, якщо має місце отримання експертом винагороди безпосередньо від зацікавлених сторін.

Комплексна експертиза- це експертиза, якапризначається для дослідження това­ру, щодо якого необхідно отримати комплексну оцінку основних показників. Для її проведення залучають експертів різних галузей

науки, техніки і виробництва.

Наприклад, для проведення екс­пертизи харчових продуктів доцільно залучати таких спеціалістів як технолог, товарознавець, санітарний лікар, інспектор з якості і стандартизації.

Потреба в експертизі виникає з появою нових, малодосліджених товарів, а також при зберіганні яких внаслідок хімічних пере­творень можуть утворитися небезпечні для життя речовини.

За результатами експертизи складається один загальний акт, в якому кожен з експертів викладає свої методи досліджень об'єкта, аналізує отримані результати і робить висновок.

Комплексна експертиза є одночасно комісійною, багатопред­метною. За кількістю експертів, що беруть участь в проведенні експертиз, їх можна поділити на одноособові і комісійні.

Оціночна експертиза проводиться з метою визначення споживчої вартості товарів

Контрольна експертиза(перевірна експертиза) – це експертиза, яка проводиться з метою перевірки роботи експертів, їх компетентності, правиль­ності дій, достовірності, обґрунтованості висновків.

Контрольна експертиза призначається з ініціативи керівницт­ва експертної організації, арбітражу, суду, слідчих органів.

Підставою для проведення контрольної експертизи є наявність розбіжностей у висновках експертів, які проводили первинну і повторну експертизи. Вона призначається на будь-якій стадії проведення основної експертизи.

Проводить експертизу новий склад експертів. Результати оформляються новим актом експертизи, в якому вказуються ви­явлені відхилення у висновках в порівнянні з актом контрольної експертизи.

За умови не виявлення процесуальних порушень експерт, який здійснює контрольну експертизу, складає лише звіт, а при вияв­ленні — складає акт контрольної експертизи відповідної форми.

Експертиза якості— це оцінка якісних характеристик товару експертами для визначення відповідності вимогам нормативної документації.

Експертиза якості залежно від призначення поділяється на такі різновиди: приймальна експертиза за якістю, експертиза за комплектністю, експертиза нових товарів, дегустація харчових про­дуктів та експертиза за договорами.

Якість –сукупність характеристика продукції, які стосуються її здатності задовольнити встановлені та встановлені потреби.

Якість – категорія соціально-економічна, вона виступає матеріальним

відображенням задоволення потреб суспільства.

Якість харчових продуктів – це результат діяльності і розвитку суспільства, її рівень залежить від суспільних відносин, наукового-технічного рівняпромисловості, стану нормативної бази, платоспроможності населення.

Рівень якості – це характеристика, яка ґрунтується на порівнянні значень оцінюваних показників якості продукції з базовими значеннями відповідних показників.

Оцінювання якості– це результат порівняння двох або більше показників якості.

Приймальна експертиза за якістю— це експертна оцінка якості товарів для підтвердження достовірності результатів під час приймання.

Ознаки продукції– це кількісна або якісна характеристика властивостей продукції.

Показник якості- це кількісна характеристика одного або декількох властивостей товару, складових його якості, які розглядаються відповідно до визначених умов експлуатації або споживання.

Одиничні показники якості призначені для зазначення простих властивостей товарів (колір, форма, кислотність). До одиничних показників належать, наприклад, час висихання фарби.

Комплексні показники якості характеризують декілька властивостей товару (наприклад, зовнішній вигляд плодів та хліба включає розміри, форму, забарвлення, наявність пошкоджень, хвороби та інш.).

Базові показники – показники, які характеризують якість товару, прийнятого за еталон.

Призначення– здатність товару задовольнити фізіологічні і соціальні потреби споживачів.

Класифікаційне призначення– здатність властивостей і показників виступати класифікаційними ознаками.

Брак– це продукція, яка має дефекти та не допускається до реалізації.

Дефект– це кожна окрема невідповідність вимогам, встановленим нормативними документами.

Явний дефект– це дефект, для виявлення якого в нормативній документації, обов’язковий для даного виду контролю, передбачено відповідні правила, методи і засоби.

Прихований дефект– це дефект, для виявлення якого в нормативній документації не передбачено відповідні правила, методи і засоби.

Критичний дефект– дефект, при наявності якого використання продукції за призначенням неможливо.

Номінальне значення – це регламентоване значення показника якості, від якого ведеться відлік допустимих відхилень.

Допустимі відхилення показника якості встановлюють границі відхилень, які відображені в стандарті і визначаються шляхом співставлення фактичного і номінального значень показника.

Готовий харчовий продукт— це будь-який продукт, який в на­туральному вигляді чи після відповідної обробки вживається як продукт харчування або для пиття.

Технологія виробництва– сукупність операцій, призначених для формування визначальних якісних і кількісних характеристик готової продукції.

Зберігання– етап технологічного циклу товаропросування віж випуску готової продукції до споживання або утилізації, мета якого – забезпечення стабільності визначальних властивостей або їх зміни з мінімальним витратами.

Умови зберігання– сукупність зовнішніх дій навколишнього середовища, обумовлених режимом зберігання і розміщенням продуктів в сховищі і непродовольчих товарів на складі.

Режим зберігання– це сукупність кліматичних (температура, відносна вологість, газообмін, освітленість, повітрообмін) і санітарно-гігієнічних вимог.

Властивість продукції– її об’єктивна особливість, які може проявлятися в процесі створення, експлуатації або споживання.

Добавки— це речовина чи сировина природного або синте­тичного походження, яку додають до харчового продукту з ме­тою покращання його споживчих властивостей (кольору, арома­ту, консистенції, структури) або удосконалення технології вироб­ництва.

Харчова добавка— природна або синтетична речовина, яка спеціально вводиться в харчовий продукт для надання йому ба­жаних властивостей. Це можуть бути ароматизатори, барвники, консерванти, антиоксиданти, стабілізатори та ін. їх перелік за­тверджується Кабінетом Міністрів України, а норми — Україн­ським центром державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

Споживчі товари являють собою продукцію, яка реалізується споживачам і використовується для споживання.

Спеціальні харчові продуктиявляють собою біологічно активні харчові добавки лікувального, дієтичного, лікувально-профілак­тичного призначення, а також продукти дитячого харчування та харчування для спортсменів.

Супутні матеріали не можуть безпосередньо вживатися для харчування, але використовуються в процесі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації, пакування, маркування, контактують з продуктами харчування.

Упакуваннязабезпечує збереження товару від пошкоджень, за-. бруднень, впливу несприятливої дії зовнішнього середовища. Його цілісність і стан свідчать про збереження або втрату кіль­кості і якості, безпечності товару, потребу визначити розміри втрат і причини їх виникнення.

Маркуванняпризначене для ідентифікації товару, його окре­мих споживчих властивостей, для подання інформації про вироб­ника, якісні і кількісні характеристики товару. В процесі експер­тизи аналізується інформація маркування і товаросупровідних документів, які повинні бути ідентичними, відсутність збігу яких є наслідком фальсифікації товарів.

Градація, сорт— категорія або розряд, що присвоюються об'єктам, які мають таке ж саме функціональне призначення, але різні вимоги до якості (180 8402: 1994).

Під безпечністюрозуміють відсутність токсичної, канцеро­генної, мутагенної, алергенної та іншої несприятливої дії на ор­ганізм людини при споживанні харчових продуктів в загально­прийнятій кількості, межі якої встановлюються Міністерством охорони здоров'я України.

Хімічна безпека — це відсутність шкідливої дії, яка виникає внаслідок дії хімічних речовин.

Хімічні забруднення— тверді, газоподібні і рідкі речовини, хімічні елементи і сполуки неприродного походження, які попа­дають у біосферу, порушуючи встановлені природою процеси кругообігу речовин і енергії.

Механічні забруднення— це тверді частинки, викинуті як не­придатні, вилучені з вжитку, які знаходяться на поверхні землі, в ґрунті, воді, повітрі, а також тверді відходи (сміття) промислових виробництв, торговельних та інших підприємств, які складуються

Біологічні забруднення— різні організми, що з'явились внас­лідок життєдіяльності людей, до них відносяться нові віруси, ка­тастрофічне розмноження рослин чи тварин. Стосовно харчових

Електромагнітне забруднення виникає внаслідок роботи ра­діо, телевізійних і радіолокаційних станцій, високовольтних ліній електропередач, електротранспорту, побутової техніки.

Утилізаційні забруднення— шкідливі забруднення, які утво­рюються внаслідок знищення харчових нестандартних товарів, відходів, браку, шкідливої небезпечної продукції.

Експертиза кількості— це оцінка кількісних характеристик товаруекспертами з метою виявлення відповідності фактичних даних даним, зазначеним у транспортних супровідних та розра­хункових документах. Експертиза кількості проводиться при не­можливості застосування вимірювальних методів і необхідності підтвердження достовірності результатів вимірювань незалеж­ною стороною.

Експертиза товарів за договорами— це оцінка експертом до­тримання вимог якості, встановлених договорами.

Договір комісії укладається між юридичними особами (напри­клад, організаціями споживкооперації і сільськогосподарськими організаціями), а також між юридичними і фізичними особами (наприклад, у комісійних магазинах). При цьому експерт-товарознавець, що приймає товари на комісію, повинен знати, що пра­ва та обов'язки перед споживачами виникаютьу комісіонера (ма­газину), а не комітента, який здав товар у магазин. Експерт-товарознавець при укладанні угоди визначає продажну ціну товару, розміри і періодичність уцінки, розміри комісійної винагороди, порядок розрахунків з комітентом при продажу товару або при його поверненні.

Правова база проведення експертизи за договором комісії представлена Цивільним кодексом України, законом "Про за­хист прав споживачів" та Правилами комісійної торгівлі непро­довольчими товарами. Чинність зазначених правових актів по­ширюється на всі організації незалежно від форми власності.

Договір зберігання укладається між юридичними особами або юридичними і фізичними. Наприклад, під час надходження това­ру з-за кордону і при необхідності зберігання його під час оформ­лення документів юридична особа (фірма, організація тощо) або фізична особа може здати товар на зберігання на ліцензійний склад. При цьому укладається угода, за якою одна сторона зо­бов'язується забезпечувати зберігання та повернення товарів, а друга — оплатити витрати на зберігання.

Особа, яка зобов'язується зберігати товар, несе відповідаль­ність за його втрату або нестачу і повинна повернути вартість втраченого товару або відшкодувати частину вартості при його пошкодженні чи нестачі.

Необхідність у проведенні товарознавчої експертизи з'явля­ється у випадку виникнення кількісних втрат понад установлені норми або зниження якості, а також за повної втрати товарів.

Товарознавча експертиза— це дослідження якості (споживчих властивостей, нешкідливості, харчової цінності тощо), кількості та відповідності умовам нормативної документації, умовам дого­вору (контракту) партії (або окремого) товару з наданням моти­вованого, компетентного висновку.

Товарознавча експертиза — оцінка споживчих властивостей товарів за органолептичними, фізико-механічними, хімічними, мікробіологічними показниками та показниками безпеки.

Екс­пертиза проводиться на основі визначених нормативною доку­ментацією правил відбору зразків, дослідження яких дають репрезентативний результат.

Товарознавча вартісна експертиза проводиться з метою
визначення вартості товару на підставі його якісних показників,
основних властивостей і факторів

Постійні експертизи –це вид експертизи, якапроводиться на основі складеної угоди з визначенням терміну її дії не менше одного року.

Тимчасові експертизи – це вид експертиза, яка проводиться час від часу, оформляють­ся тимчасовою угодою, гарантійним листом, заявкою.

Ідентифікаційна експертиза провадиться з метою визна­чення приналежності товару до однорідної групи товарів або до контрольованого переліку товарів, встановлення індивідуальних ознак товару, відповідності товару зазначеним якісним характе­ристикам і технічному опису.

Технологічна експертиза проводиться з метою визначення
можливості надання товару митного режиму переробки на (поза)
митній території України і під митним контролем

Сертифікаційна експертиза проводиться з метою визначення якісних характеристик товару

Матеріалознавча експертиза проводиться з метою визначення­ досліджуваної речовини; чи належить досліджувана речовина до групи рідин, що легко займаються.

Гігієнічна експертиза— оцінка властивостей товарів, які ха­рактеризують їх якість, нешкідливість, харчову і біологічну цінність, результат оформлюється гігієнічним висновком.

Гігієнічний висновок— це офіційний документ, який засвідчує відповідальність продукції санітарно-гігієнічним вимогам, нормам і правилам і с дозволом на виробництво і використання продукції в Україні. Гігієнічний висновок обов'язково додається до сер­тифіката.

Гігієнічний висновок затверджується Головним державним лікарем України та за його дорученням головними державними лікарями Республіки Крим, областей, міст Києва, Севастополя, головним лікарем Українського центру державного санепіднагляду.

Державний санітарно-епідеміологічний нагляд (ДСЕН)являє собою сис­тему заходів з контролю за дотриманням юридичними і фізични­ми особами санітарного законодавства, що дає можливість ство­рити оптимальні умови життєдіяльності населення і сприяє мінімальному впливу небезпечних факторів на здоров'я людей.

Державна санітарно-гігієнічна експертиза (ДСГЕ) полягає у ком­плексних вивченні та оцінці можливого негативного впливу на здоров'я населення небезпечних факторів. Вивченню та оцінці підлягають документи (проекти, технологічні регламенти, дер­жавні стандарти та інша нормативно-технічна документація) на вироби, сировину, технології, діючі об'єкти та пов'язані з ними небезпечні фактори на відповідність вимогам санітарних норм.

Планова гігієнічна експертизапроводиться з метою контролю за якістю харчової продукції за органолептичними, фізико-хімічними і бактеріологічними показниками спеціалістами сані-тарно-епідеміологічних станцій за завданням вищих інстанцій або, як виняток, за проханням контролюючих організацій. Вона здійснюється у процесі попереджувального та поточного держав­ного санітарного нагляду за календарним графіком роботи ліка­ря з гігієни харчування і лабораторії СЕС на підприємствах агро­промислового комплексу, а також на підприємствах громадсько­го харчування і торгівлі. З цією метою на цих об'єктах спеціаль­но відбираються зразки продукції для їх лабораторного аналізу.

Позапланова гігієнічна експертизаздійснюється з метою кон­тролю за харчовими продуктами, якість яких з гігієнічної точки зору викликає сумнів або видається небезпечною, проводиться працівниками СЕС з власної ініціативи, а також за санітарно-епідеміологічними показниками або за зверненням різних відомств та організацій.

Позапланова гігієнічна експертиза здійснюється в режимі арбітражу, задорученням вищих інстанцій санітарно-епідеміологічної служби, у разі виникнення суперечок між СЕС і госпо­дарськими організаціями з питань, які мають гігієнічне і епідеміологічне значення.

Санітарно-гігієнічні показникихарактеризують харчову і біологічну цінність продуктів харчування. їх визначають дослідженням органолептичних властивостей, хімічного складу сировини, готових продуктів харчування, товарів, встановлюю­чи рівень задоволення потреб організму людини в енергетично­му, пластичному матеріалі, ферментах.

Санітарно-епідеміологічні та санітарно-токсикологічні по­казникихарактеризують шкідливість і безпеку харчових про­дуктів.

Санітарно-гігієнічний стан зберігання складається з вимог до чистоти приміщення, рівня мікробіального обсемінення, наявності шкідників.

Ветеринарна експертиза — це оцінка санітарно-гігієнічної якості, доброякісності, харчової придатності, епідеміологічної безпеки товарів.

Фітосанітарна експертиза — оцінка санітарно-епідеміологіч­ного стану продукції рослинного походження — живих рослин, продуктів їх переробки, наявності хвороб, шкідників, патогенних мікроорганізмів.

Фітосанітарна експертиза(далі ФСЕ) є складовою частиною державної системи фітосанітарного контролю в Україні. Вона яв­ляє собою систему заходів, метою яких є охорона території та здоров'я населення України від проникнення з-за кордону каран­тинних та інших небезпечних шкідників, хвороб, рослин і бур'янів, які можуть завдати значних збитків народному госпо­дарству України.

Карантин рослинявляє собою правовий режим, який вклю­чає систему державних заходів, спрямованих на захист рослин, продукції їх переробки, сировини, окремих вантажів від каран­тинних об'єктів.

Бактеріологічна експертиза застосовується з метою виділення з рослинного матеріалу, який надходить з-за кордону, збудників бактеріальних хвороб рослин, карантинних, а також таких, що відсутні в Україні. Для виявлення хвороб проводиться виділення фітопатогенних мікроорганізмів і визначення їх властивостей з ме­тою ідентифікації. З цією метою проводять експертизу цитрусових на виявлення жовтого бактеріозу, буряку — сріблястої хвороби.

Вірусологічна експертиза проводиться для попередження завезення на територію України сільськогосподарських рослин, зара­жених відсутніми в країні вірусними хворобами. До таких хвороб відносять мозаїку, кучерявість, деформацію листя, кільцеву пля­мистість, некротичну плямистість, смугастість й деякі інші. Для виявлення захворювань застосовують метод індексації, електрон­ної мікроскопії, серологічний метод.

Фітогельмінтологічна експертиза — виявлення зараженості карантинними та іншими видами паразитичних нематод. Експер­тизі піддають насіння рису на виявлення рисового афемиха, пше­ничної, картопляної, смородинової нематоди.

Екологічна експертиза — оцінка екологічних властивостей товарів з метою виявлення вмісту речовин, що шкідливо вплива­ють на навколишнє середовище.

Екологічна експертизаявляє собою вид науково-практичної діяльності, в основу якої покладено дослідження, аналіз і оцінку передпроектних, проектних та інших матеріалів та об'єктів, ре­алізація яких може негативно впливати або впливає на стан на­вколишнього середовища та здоров'я людини. Екологічна екс­пертиза визначає ступінь небезпечності матеріалів і об'єктів.

Екологічна експертиза в Україні спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяль­ності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнь­ого середовища, раціональне використання і відтворення при­родних ресурсів, дотримання екологічної безпеки.

Висновок екологічної експертизи— це юридичний документ, який містить узагальнені дані екологічної експертизи і оцінку ступеня впливу об'єкта на безпеку людини і навколишнє середо­вище, що складає науково обґрунтовані підсумки для прийняття відповідного рішення уповноваженим органом. Висновок міс­тить три частини: протокольну, основну, узагальнюючу.

Протокольна частинависновку містить відомості про орга­нізацію, що проводила експертизу, склад експертів, виконавців, замовників, час проведення експертизи, найменування об'єкта, його кількісні і якісні показники: дані про організацію, що прий­мала рішення стосовно реалізації об'єкта екологічної експертизи.

Основна частинависновку містить коротку характеристику проведених досліджень, аналізу можливого впливу на стан на­вколишнього середовища і здоров'я людей, визначення ступеня небезпеки та екологічного ризику з встановленням способів його інтерпретації; обґрунтування дотримання екологічної безпеки, при необхідності визначення заходів з безпеки.

Узагальнююча частинавключає оцінку об'єкта дослідження з-наведенням зауважень і пропозицій стосовно екологічного обґрунтування об'єкта екологічної експертизи, а також висновки і рекомендації.

Консультаційна експертиза— оцінка експертами рівня якості товару з метою прогнозування тривалості зберігання і можливо­стей реалізації. Проводиться для рекомендації під час складання угод на постачання товарів.

Контрактна експертиза— це оцінка експертами відповідності якості продукції, стану і якості упакування, затарювання, марку­вання, дотримання умов транспортування умовам угод, кон­трактів.

Митна експертиза — це спеціальне науково-практичне дослідження, яке проводиться експертом з метою вирішення за­дач митної справи.

Митна експертиза— оцінка експертами товарів для визначен­ня країни походження з метою встановлення ставки мита, для про­ведення ідентифікації товару з визначенням кількісних і якісних ха­рактеристик товару, для уточнення належності продукції за ступе­нем готовності до сировини, напівфабрикату або до готової про­дукції для правильного встановлення коду за Українським кла­сифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності.

Страхова експертиза — оцінка експертами розмірів втрат під час страхових подій — повеней, пожеж, інших видів стихійного лиха, крадіжок. Експерти визначають розміри втрат у вартості.

Банківська експертиза— оцінка експертами орієнтовної вар­тості майна товару у разі надавання кредиту під заставу.

Страхова експертизапередбачає оцінку втрат, що несе стра­хувальник, у вартісному вираженні з урахуванням втрат якості або визначення фактичної кількості перед початком стихійного лиха, пожежі, розкрадання майна.

Судова товарознавча експертизапризначається відповідно до карнопроцесуального кодексу України (КПК України) під часрозслідування справ про крадіжки державного або суспільного майна у тих випадках, коли необхідно вирішити питання, пов'язані з якістю готових непродовольчих або продовольчих то­варів, їх сортами, правильністю транспортування та зберігання. Вона проводиться тільки після відкриття карної справимідно з Наказом Міністерства юстиції України N 53/5 від К.10.199К р. "Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичних рекомендацій з пи­тань підготовки та призначення судових експертиз".

Методи товарної експертизи — це способи теоретичного або практичного дослідження товару з метою одержання результатів експертизи.

Органолептичний методґрунтується на використанні інфор­мації, яку отримують в результаті аналізу відчуттів, сприйнятих органами чуття — зору, слуху, нюху, дотику і смаку. При цьому органи чуття людини виконують роль приймачів і перетворю­вачів певної інформації.

Метод балової оцінкиотримав значний розвиток, в процесі якого виявлено його ефективну розмірність — 5 балів. Сутність методу полягає у встановленні залежності між якісною оцінкою показника і відповідною оцінкою в балах.

Під час дослідження проводиться порівняння показників дослідного і

базового зразків, в якості останнього виступають вимо­ги нормативної документації або уявного зразка, який зберіга­ється в пам'яті.

На основі балової оцінки за показниками визначається за­гальна балова оцінка, яка дозволяє провести градацію якості то­вару. Під час розробки балової системи може використовуватися метод порівняльних оцінок.

Метод послідовностіпередбачає розташування в ряд зразків в порядку зниження або підвищення інтенсивності визначеного по­казника якості. Він використовується для визначення інтенсив­ності смаку, присмаку, аромату, букета, кольору, консистенції. В результаті проведення досліджень кількісної оцінки визначається рівень якості продукту. В результаті оцінки продукти поділяють­ся на три якісні групи: найкращі, середньої якості, найгірші.

Метод розбавленнязастосовується при визначенні якості од­норідних продуктів і виявленні зміни букета продукту або ком­плексного показника смаку, які виникають внаслідок викорис­тання добавок.

Лабораторні, експериментальні методи застосовуються для підтвердження результатів органолептичної оцінки. Об'єктивну оцінку отримують при поєднанні цих методів.

Експертні методивикористовуються для визначення номен­клатури показників якості, коефіцієнтів їх вагомості, для вимірю­вання показників якості і їх оцінки органолептичним методом. Оцінка показників якості вимірювальним, реєстраційним, розра­хунковим методами застосовується для визначення комплексних показників якості різних рівнів ієрархії.

Ефективність експертизи залежить від точності і надійності отриманих результатів, тобто від застосованих методів і від ква­ліфікації експерта. Вибір експерта є складним завданням, частіше за все враховують декілька особистих властивостей: компетент­ність — професійну і кваліметричну, зацікавленість експерта в результатах експертизи, ставлення до справи, об'єктивність. Майже не враховуються такі риси, як схильність до ризику, інші психологічні особливості.

Евристичні оцінки включають самооцінку і оцінку, зроблену колективом експертів. Самооцінка найчастіше всього суб'єктив­на; для зменшення суб'єктивності застосовують балову шкалу за окремими властивостями експерта. Самооцінку проводять відповідно за видами товарів і показниками якості, наприклад, естетичність виробів, експерт оцінює себе анкетуванням. Анкета включає періодичність ознайомлення з сучасною вітчизняною і зарубіжною літературою, з сучасними зразками продукції, з ре­зультатами соціологічних опитувань.

Під час проведення інтерв'ю технічний працівник робить оцінку у формі бесіди, яка проходить за програмою і визначеним переліком питань. Під час проведення інтерв'ю-анкети перелік питань має більш конкретний, спрямований характер, послідов­ність питань жорстко визначена. Анкета заповнюється в присут­ності експерта.

Анкетування відрізняється тим, що експерт самостійно запов­нює анкету, маючи пояснювальну записку щодо заповнення. Змі­шане анкетування передбачає попереднє пояснення експерта по заповненню анкети з уточненням завдання.

Відмінною особливістю методу є відмова від спільної роботи експертів з групою з метою зменшення загального впливу таких психологічних факторів, як пристосування до думки більшості, конформізму. Метод Дельфи передбачає заповнення анкети кож­ним експертом окремо, до анкети додаються пояснення, робота проводиться у 2 - 3 тури. Для одержання додаткової інформації екс­перти ознайомлюються з анонімними анкетами інших експертів, внаслідок чого можуть змінювати свої судження.

Метод Паттерн— метод опитування експертів, заснований

на побудові ієрархічної структури — дерева цілей - і прийнятті

рішень після відкритого обговорення. Назва складається з пер­ших літер англійських слів, що означає "Допомога у плануванні за кількісною оцінкою технічних даних".

За допомогою цього методу визначають коефіцієнти ваго­мості при вирішенні всієї проблеми і окремих завдань. Відкрите обговорювання в експертній групі має як негативне значення, що спостерігається в методі Дельфи, так і позитивне — взаємовплив експертів під час обговорення й формування об'єктивної думки. Перевагою цього методу порівняно із методом Дельфи є спро­щення процедури експертного опитування.

Отримані дані піддаються статистичній обробці.

Шкала порядкова (рангів)— такий метод оцінювання, при яко­му параметри, показники або об'єкти, що оцінюються, розташову­ються у порядку зростання або зниження показника параметра (по­казника) або властивостей об'єкта.

Класичним прикладом оціню­вання із використанням порядкової шкали є оцінювання твердості мінералів за шкалою Мопса (шкала відносної твердості скла­дається з 10 еталонів твердості, причому твердість тальку прийнято за 1, алмазу — за 10). Цей спосіб може використовуватися під час визначення інтенсивності кольору борошна, аромату фруктових соків, букета вин, консистенції сирів тощо.