Для осіб різних категорій

Для персоналу категорії А в непередбачуваних ситуаціях допускається опромінення ЛД_mах = 50 мЗв*рік ^-1. Крім того, один раз протягом усієї трудової діяльності працівника у виняткових випадках МОЗ допускає опромінення від 2 до 5 ЛД _max (100...250 мЗв*рік^-1).

У виняткових випадках комунальної радіаційної аварії, під час виконання рятувальних робіт з метою збереження жит тя мають бути застосовані усі можливі заходи для того, щоб особи, які виконують ці роботи, не отримали еквівалентну дозyпонад 500 мЗв.

Підвищене опромінення жінок у віці до 45 років та чоловіків молодших 30 років планувати забороняється.

Під час медичних обстежень чи лікування ліміти доз не встановлюються, а необхідність проведення певної рентгено­логічної та радіологічної процедури обґрунтовується лікарем наоснові медичних показань.

Під час проведення профілактичного обстеження населення річна ефективна доза не повинна перевищувати 1 мЗв. Для жінок репродуктивного віку (до 45 років) з діагностованою чи можливою вагітністю, а також у період грудного годування дитини треба уникати проведення радіологічних і рентгенологічних процедур, за винятком ургентних випадків. Рентгенологічні процедури жінкам репродуктивного віку слід проводити тільки під час перших 10 днів після початку менструального періоду, тобто коли немає сумнівів, що жінка не вагітна. Це так зване правило 10 днів.

Регламенти, що спрямовані на зменшення доз хронічного опромінення людини від техногенно підсилених джерел природ­ногопоходження, включають кількісні критерії: рівні втручання -відвернуту дозу; рівні дій у показниках радіаційної ситуації, які можна вимірювати, зокрема потужність поглинутої з повітрядозигамма-випромінювання, питому активність природних радіо­нуклідів у мінеральній сировині, будівельних матеріалах, питній воді, мінеральних добривах, виробах з порцеляни, фарфору та глини тощо. Так, якщо питома активність у будівельних матеріалах і мінеральній сировині нижча або дорівнює 370 Бк*кг^-1 , то вони можуть використовуватися без обмежень.

Потужність поглинутої з повітря дози гамма-випромінювання, сформованої завдяки активності природних радіонуклі­дів (включаючи і радіаційний фон, всередині приміщень, будівель, та споруд) має бути від 30 до 50 мкР *год^-1 (4,4...7,3 нГр*с^-1), залежно від їх призначення.

Одним із важливих заходів зменшення доз опромінення населення є встановлення гігієнічних регламентів вмісту радіонуклідів у харчових продуктах і питній воді. Такими Державними гігієніч­ними нормативами для України є "Допустимі рівні вмісту радіо­нуклідів ¹³⁷Сs і ⁹⁰Sr у продуктах харчування та питній воді" (ДР-97), що наведені в табл. 4.10. Ці рівні встановлено на основі того, що вміст радіонуклідів ¹³⁷Сs і ⁹⁰Sr в продуктах і питній воді не повиинен перевищувати межі ефективної дози внутрішнього опро­мінення 1 мЗв. Цей регламент має діяти певний термін (3 роки) з можливим продовженням. Для кожного із продуктів ДР обчислюють з урахуванням його відносної ролі у постачанні певного радіонукліда в організм на підставі статичного аналізу даних про вміст радіонуклідів у харчових продуктах у різних місцевостях.

Таблиця 4.10. Значення допустимих рівнів радіонуклідів ¹³⁷Сs i ⁹⁰Sr