НЕПРИТОМНОСТІ, ШОКУ І СТРУСУ МОЗКУ

Кровотечі. За характером кровотечі завжди можна визначити, які судини пошкодженні. При капілярній із найдрібніших судин кров сочиться, з'являється у вигляді маленьких крапель, які зливаються і поступово стікають з поверхні рани. Артеріальна кровотеча — кров яскраво-червоного кольору, витікає із рани під напором уривчастим струменем, пульсує в такт серцевих поштовхів. Венозна кровотеча — кров темно-вишневого кольору, витікає безперервним струменем.

При капілярній кровотечі потрібно підняти пошкоджену частину тіла або накласти стисну стерильну пов'язку. Кровотечу з дрібних артерій і невеликих венозних судин спиняють стисною пов'язкою, для чого, не торкаючись рани, звільняють від одягу місце поранення і накладають стерильну пов'язку. Якщо немає бинта, то можна використати чисту бавовняну тканину, розірвати її смугами і пропрасувати декілька разів праскою. Для пов'язки можна використати й хустку.

Сильну артеріальну і венозну кровотечі тимчасово спиняють за допомогою джгута або закрутки (рис. 7.1). Джгут на кінцівку накладають тоді, коли стисна пов'язка не дає ефекту або потрібно швидко спинити сильну кровотечу із великих судин. Джгут чи закрутку накладають на кінцівки, а також на стегно чи плече вище від місця поранення (кровотечі). Під нього підкладають шар марлі, щоб не пошкодити шкіру і нерви. Джгут розтягують обома руками і кладуть оберти так, щоб вони лягала один на одний не ослаблюючи його, кінці джгута скріплюють.

Під час Великої Вітчизняної війни був запропонований простий, зручний і надійний спосіб спинення кровотечі за допомогою солдатського паска. Пасок беруть у руки так, як показано нарис. 7.2. Потім його складають удвоє і складений кінець протягують крізь пряжку. Розтягуючи пасок, одержують подвійну петлю (рис. 7.2, а, б), у яку продівають пошкоджену кінцівку поверх одягу і поступово, легко підтягують, стежачи за тим, щоб пасок щільно облягав цю кінцівку. Петлю затягують щільніше до припинення кровотечі із рани (рис. 7.2, в). Щоб зняти джгут, беруть однією рукою кінцівку нижче накладеного паска, другою рукою крутять петлю у зворотному напрямку. При цьому великим пальцем пасок притримують біля пряжки (рис. 7.2, г, д).

Правильно накладений джгут спричинює побіління кінцівки нижче від нього, тому що в цій ділянці припиняються приплив і відтік крові. Якщо джгут накладений неправильно, не туго, то кровотеча не припиняється, а навпаки — посилюється, оскільки виявляються стиснутими тільки вени, які лежать ближче до поверхні, а артерія лежить глибше і продовжує наповнюватися кров'ю. Внаслідок цього відтік крові із стиснутих вен припиняється, а приплив крові продовжується, через це в кінцівці утворюється застій крові і набряк. Кінцівка синіє, набрякає, а кровотеча посилюється. Строк накладеного джгута чи закрутки — 1,5...2,0 год і не більше, інакше кінцівка омертвіє. Якщо протягом цього періоду немає можливості забезпечити додаткову допомогу, то через 1,5...2,0 год джгут на кілька хвилин відпускають до почервоніння шкіри, а потім знову затягують. Під джгут обов'язково слід покласти записку із зазначенням часу його накладення.

Якщо через 5-10 хв після зняття джгута кровотеча не відновилася, то можна вважати, що вона спинена, але транспортувати такого потерпілого потрібно обережно, оберігаючи його від поштовхів.

У тих місцях, де неможливо накласти джгут, а на короткий строк також і на кінцівках, застосовують притискання артерій пальцями до кісток, до яких прилягають ці судини. Для цього потрібно знати розміщення артерій і місця їх притискання (рис. 7.3).

Великі артерії притискають у певних місцях.

Рис. 7.3. Розміщення головних артерій людини (а) і місця їх притискання (б):

1 — стегнова; 2,6 — плечова; 3 — підключична; 4 — скронева; 5 — сонна; 7 — ліктьова; 8 — променева; 9 — передня високогомілкова

При кровотечах із ран на голові двома-трьома пальцями притискають венозну артерію перед вухом на рівні брови до скроневої кістки (рис. 7.4, а).

При артеріальній кровотечі з рани на щоці можна притиснути артерію нижньої щелепи. Для цього великим пальцем притискають судину до краю нижньої щелепи на середній відстані між підборіддям і кутом нижньої щелепи (рис. 7.4, б).

Сильну кровотечу із рани на голові чи обличчі можна спинити притисканням однієї із сонних артерій. Сонну артерію притискають великим пальцем руки. Праву сонну артерію притискають лівою рукою, можна притиснути артерію третім, четвертим і п'ятим пальцями правої руки (рис. 7.4, в). Сонні артерії живлять мозок, тому обидві сонні артерії здавлювати не можна, це призведе до небезпечної для життя непритомності внаслідок гострого недокрів'я центральної нервової системи.

Рис. 7.4. Пальцьове притискання артерій при кровотечі:

а — скроневої (із ран на голові); б — нижньощелепної (із ран на щоці); в — сонної (із ран на обличчі); г — плечової (із ран нижньої частини плеча, передпліччя і кисті); д — ліктьової і променевої (із ран кисті); е — стегнової (із ран на нижніх кінцівках)

При кровотечах із рани на плечі у верхній його частині в ділянці плечового суглоба і надпліччя притискають підключичну артерію до першого ребра в надключичному заглибленні. Той, хто надає допомогу, стає збоку від потерпілого. Судину притискають великим пальцем, а інші чотири пальці руки розміщують на верхній частині спини пораненого.

При пораненні плеча пахвову артерію притискають стуленими пальцями рук до головки плечової кістки.

Кровотечу із ран нижньої частини плеча, передпліччя і кисті спиняють притисканням плечової артерії до плечової кістки (рис. 7.4, г). Для цього великим пальцем руки притискають судину до плечової кістки, натискуючи в ділянці зовнішнього краю згинального м'яза плеча. Іншими пальцями руки охоплюють плече ззовні і знизу. Стояти потрібно обличчям до пораненого, поранену руку тримати піднятою догори.

При кровотечі на кисті притискають ліктьову і променеву артерії (рис. 7.4, д).

При кровотечі із нижніх кінцівок притискають стегнову артерію великим пальцем або чотирма пальцями однієї руки до лобкової кістки від середини стегна в області паху (рис. 7.4, е).

Пальцьове притискання великих судин, особливо у місцях, де багато м'яких тканин (м'язи, жирова клітковина), дуже стомлює. Притискати треба з достатньою силою, щоб стиснути судину, інакше кровотеча не припиниться.

Артеріальну кровотечу в ділянці кінцівок можна спинити сильним згинанням кінцівки в суглобі. Так, при пораненні судин передпліччя зігнуту в лікті руку із закладеним у ліктьовий згин валиком із тканини прибинтовують до плеча (рис. 7.5, а).

Рис. 7.5. Максимальне згинання кінцівок у суглобах

для спинення кровотечі із:

а — передпліччя; б — плеча; в — гомілки; г — стегна

Щоб спинити кровотечу із судин плеча, валик підкладають у пахвову ямку, а руку, зігнуту в лікті, прив'язують до тулуба, обмотуючи бинт навколо грудей (рис. 7.5, б).

При пораненні судин гомілки і підколінної артерії ногу згинають у колінному суглобі, поклавши попередньо під нього валик із тканини, гомілку прив'язують до стегна (рис. 7.5, в).

Щоб спинити кровотечу із судин стегна і пахової області, нижню кінцівку згинають в колінному і тазостегновому суглобах так, щоб стегно підтягнулося до живота. В паховий згин кладуть валик і всю кінцівку закріплюють пов'язками через гомілку і поперекову ділянку (рис. 7.5, г).

При сильній кровотечі у пахвовій ямці або в ділянці ключиці обидва лікті із зігнутими передпліччями відводять назад і закріплюють пов'язкою (рис. 7.6).

Рис. 7.6. Тимчасове спинення кровотечі