ВПЛИВ ТЕМПЕРАТУРИ НА В'ЯЗКІСТЬ РІДИНИ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ

З ДИСЦИПЛІНИ “ГІДРОГАЗОДИНАМІКА”

ДЛЯ СТУДЕНТІВ 2-го КУРСУ СПЕЦІАЛЬНОСТІ

Дніпропетровськ УДХТУ 2010

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ I НАУКИ УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ХІМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ

З КУРСУ “ГІДРОГАЗОДИНАМІКА”

ДЛЯ СТУДЕНТІВ 2-го КУРСУ

МЕХАНІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТІ «ТЕПЛОЕНЕРГЕТИКА»

Затверджено на засiданнi кафедри енергетики

Протокол №_7_ від _17 березня 2010 р._

Дніпропетровськ УДХТУ 2010

Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з курсу «Гідрогазодинаміка» для студентів 2-го курсу спеціальності «Теплоенергетика»/ Укл. В.Є. Нікольский, О.І. Стоян, І.Л. Решетняк, І.В. Трусков – Дніпропетровськ: ДВНЗ «УДХТУ», 2010. ‑ 42 с.

Укладачі: В.Є. Нікольський, канд. техн. наук

О.І. Стоян

І.Л. Решетняк

І.В. Трусков, канд. техн. наук

Відповідальний за випуск М.П. Сухий, канд. техн. наук

Навчальне видання

Методичні вказівки

до виконання лабораторних робіт з курсу «Гідрогазодинаміка»

для студентів 2-го курсу спеціальності «Теплоенергетика»

Укладачі Нікольський Валерій Євгенович

Стоян Олена Іванівна

Решетняк Ірина Леонідівна

Трусков Ігор Васильович

Редактор

Коректор

Підписано до друку Формат Папір ксерокс. Друк різограф. Умов.-друк.арк.. 0,75. Облік.-вид. арк. 0,84. Тираж ___прим. Зам. №___ Свідоцтво ______від

УДХТУ, 49005, м.Дніпропетровьк-5, просп.Гагаріна, 8.

Видавничо поліграфічний комплекс IнКомЦентру

Лабораторна робота № 1

ВПЛИВ ТЕМПЕРАТУРИ НА В'ЯЗКІСТЬ РІДИНИ

Одна з важливих характеристик рідини ‑ в'язкість. В'язкість – фізична властивість рідини, що характеризує її опірність ковзанню або зсуву.

Існують три види в'язкості: динамічна, кінематична і умовна. Динамічною або абсолютною в'язкістю називається сила опору двох шарів рідини площею 1 см², що знаходяться на відстані 1 см один від одного і переміщуються зі швидкістю 1 см/с. Відповідно до гіпотези Ньютона, ця сила дорівнює:

,

де F –площа прилягання шарів, м²;

u – відносна швидкість пересування шарів, м/с;

h – відстань між шарами, м;

T – сила тертя між шарами, Н;

m ‑ коефіцієнт динамічної або абсолютної в’язкості.

, Па×с.

Одиниці виміру динамічної в’язкості в системі СІ: Па×с. На практиці інколи динамічну (або абсолютну) в’язкість вимірюють в пуазах (П) або в сантипуазах (сП). Співвідношення між одиницями вимірювання динамічної в’язкості m:

1 сП = 10^-3 Па×с.

Одиниці виміру кінематичної в’язкості n в системі СІ: м²/с. Кінематичний коефіцієнт в'язкості n пов’язаний з динамічним коефіцієнтом в’язкості m співвідношенням:

У фізичній системі одиниць кінематичну в’язкість вимірюють у стоксах (Ст). 1 Ст = 1 см²/с. Співвідношення між одиницями вимірювання кінематичної в’язкості n:

1 м²/с = 10⁴ Ст.

Соту частину стокса називають сантистоксом.

В'язкість рідини виміряють за допомогою спеціальних приладів ‑ віскозиметрів. Одні з найбільш поширених типів віскозиметрів в техніці є віскозиметри системи Енглера. Він використовується для визначення в’язкості краплинних рідин, в’язкість яких вища за в’язкість води. За допомогою цього віскозиметра визначають умовну в'язкість (УВ), виражену в градусах Енглера (°Е). Умовна в'язкість є відношенням часу витікання 200 см³ досліджуваної рідини до часу витікання 200 см³ дистильованої води за температури +20°С. Час, за який витікає 200 см³ дистильованої води за температури +20°С дорівнює 50 секундам і зветься “водним числом”.