Додатки.

Не використані.

Політика в галузі охорони праці.

Політика.

Політика в галузі охорони праці:

– відповідає цілям підприємства;

– містить зобов’язання щодо постійного поліпшення, дотримання діючого законодавства та інших вимог, які підприємство зобов’язалося виконувати;

– задокументована та підтримується у робочому стані;

– є основою для встановлення та перегляду цілей в галузі охорони праці і формування задач;

– поширена і доступна на всіх рівнях підприємства;

– аналізується на постійну придатність;

– відповідає характеру та масштабу ризиків професійної безпеки та здоров’я на підприємстві.

Співробітники обізнані зі своїми індивідуальними зобов’язаннями в галузі охорони праці.

Сфера дії.

Поширюється на кожного працівника підприємства.

Повноваження та відповідальність.

Повноваження на розробку політики в галузі охорони праці має роботодавець.

Опис.

Головна роль політики в галузі охорони праці полягає у декларуванні зобов’язань вищого керівництва щодо створення здорових та комфортних умов праці при досягненні стратегічних планів розвитку підприємства.

Необхідність внесення змін у політику виявляється під час аналізу вищим керівництвом ефективності функціонування системи управ­ління охороною праці та у зв’язку зі змінами стратегічних цілей підпри­ємства.

Документ «Заява про політику в галузі охорони праці» доступний для усіх підрозділів підприємства. Із його змістом знайомлять усіх, хто поступає на підприємство. Він включений до програми навчання персоналу.

Заява про політику в галузі охорони праці надається усім партнерам, які проявляють зацікавленість його діяльністю.

4.2.5. Документація, що регулює вимоги:

– Заява про політику в галузі охорони праці.

– Настанова з якості (за наявності системи управління якістю).

– Настанова з охорони праці.

Додатки.

Не використані.

Планування.

Планування ідентифікації небезпеки і управління ризиком.

4.3.1.1. Політика. Основна мета системи менеджменту охорони праці – встановити та

підтримувати в робочому стані процедури ідентифікації небезпек, оцінки ризиків та впровадження необхідних заходів управління.

4.3.1.2. Сфера діяльності.

Поширюється на всіх працівників, усі структурні підрозділи підпри­ємства.

4.3.1.3. Повноваження та відповідальність. Кожен керівник має повноваження на ідентифікацію небезпеки,

оцінку ризику та управління ризиком і несе відповідальність за непри­пустимий рівень ризику.

4.3.1.4. Опис. Інформаційною основою для ідентифікації небезпеки, оцінки ризику

і управління ризиком є дані стану умов та безпеки праці на підприємстві.

Ідентифікація небезпеки і оцінки ризику містить усі види діяльності, діяльність усього персоналу, який має доступ до робочого місця (включаючи субпідрядників та відвідувачів), обладнання на робочому місці, встановлене підприємством або будь-ким іншим.

Аналіз результатів такої оцінки використовується під час визначення завдань у галузі професійної безпеки і здоров’я. Інформація документу­ється і систематично оновлюється.

Методика ідентифікації небезпеки і оцінки ризику підприємства визначена, забезпечується класифікацією ризиків та ідентифікацією тих,

які слід усунути або проконтролювати, забезпечує доступ до визначення вимог до обладнання, ідентифікації потреби у підготовці кадрів і розробці операційних перевірок, а також передбачає управління необхідними діями для забезпечення як ефективності, так і своєчасного їх впровадження.

Методика, функції і взаємодія структурних підрозділів підприємства в ідентифікації небезпеки, оцінці ризику встановлюється відповідними документами підприємства.

Передбачено порядок інформування робітників про рівень ризику виникнення нещасного випадку на виробництві.

4.3.1.5. Документація, що регулює вимоги:

– Заява про політику в галузі охорони праці.

– Порядок обліку, аналізу та оцінки ризику виникнення нещасного випадку.

4.3.1.6. Додатки. Не використані.