Охорона праці

Основними задачами безпеки праці у тваринництві є зниження рівня робочого травматизму, забезпечення санітарно-гігієнічних умов, які запобігають виникненню професійних захворювань, а також створення оптимальних умов для якісної роботи працівників.

Проведення заходів з охорони праці в цілому по тваринництву покладається на головного зооінженера і головного ветеринарного лікаря.

При роботі в свинарстві на працівників можуть впливати слідуючі шкідливі і небезпечні фактори: рухомі машини та механізми (кормороздавачі, транспортери); не захищені кожухами або огорожами рухомі частини машин, механізмів, устаткування; підвищений рівень шуму на робочих місцях; небезпечний рівень напруги в електричній мережі; недостатнє освітлення робочих місць; підвищена загазованість та запиленість повітря робочої зони; отрутохімікати; протяги; слизькі підлоги; незакриті траншеї, приямки; біологічна небезпека (тварини, хвороботворні організми); пожежна небезпека; вплив високих та низьких температур; нервово-психічне перевантаження.; фізичні перевантаження - внаслідок низького рівня механізації робіт.

Виходячи з цього можемо зробити висновок, що при впливі всіх цих факторів умови праці на свинофермі досить важкі.

Щоб дані фактори не впливали на працюючих, в господарстві виконують наступні правила безпеки.

До обслуговування на свинарських фермах допускаються тільки особи, що досягли 18-літнього віку. Виняток – підлітки не молодше 16 років, але з дозволу медичної комісії і за згодою профспілкового комітету.

Тваринницькі приміщення утримуються відповідно до вимог безпеки та виробничої санітарії. Підлога та проходи є рівною, не слизькою, проходи - вільні від інвентарю та інших предметів, які можуть заважають рухові людей, двері - легко відчиняються. Годівниці, стовпи, двері та інші предмети не чинять свиням і робітникам синців та поранень.

Під час огляду та обстеження тварин працівники дотримуються правил поводження та методів фіксації. Свинарі або зооінженерні, ветеринарні спеціалісти у кожному окремому випадку вирішують, який метод фіксації краще та буде сприяти безпеці і ефективності праці. Слід пам'ятати, що при відловлюванні свиней і проведенні болючих процедур у них включаються рефлекси самозахисту і вони можуть стати небезпечними для людини.

Під час проведення лікувально-профілактичних заходів робітники слідкують, щоб різні засоби використовувались тільки при наявності етикеток та документів, що підтверджують їх назву, якість та термін використання.

При проведенні дезінфекцій, дезінсекцій, застосуванні хімікатів та виготовлення розчинів проводять під керівництвом та наглядом ветеринарного лікаря.

Для підвищення рівня організації охорони праці необхідно дотримуватись наступних правил:

- впровадити проведення «Дня охорони праці»,

- застосовувати виробничу гімнастику, масаж та гідропроцедури для

рук.

- проведення попередніх та періодичних медичних оглядів.

- забезпечити їх безперебійну роботу, наявність на фермах аптечок, мила тощо, для підтримання особистої гігієни працюючих;

- забезпечити працюючих сучасними засобами індивідуального захисту (спецодягом, спецвзуттям, санітарним одягом) відповідно до діючих норм, організовувати їх прання, зберігання та ремонт;

- проводити інструктажі і навчати працівників безпечним методам роботи;

- неухильно дотримуватись трудового законодавства;

- установити лампи на певній відстані або використовувати огороджувальні пристрої; проводити вологе прибирання пилу в приміщеннях; покращити систему вентиляції; проведення дезинфекції в масках або використання засобів органів дихання; застосування бактерицидних ламп;

- здійснювати постійний контроль за додержанням працівниками правил і норм безпеки та виробничої санітарії, правил внутрішнього трудового розпорядку, забороняти допускати до роботи осіб, що перебувають навіть у легкому стані сп'яніння.

При проведенні вищевказаних операцій на працюючих можуть впливати шкідливі та небезпечні виробничі фактори : шум, пил, вібрація, фізичне та зорове навантаження, опромінення, термічні опіки при роботі в інкубаторі, дезінфікуючі хімічні речовини, такі як хлорофос, карбофос, зоокумарин та ін.