Аналіз потенційних небезпек

(Аналіз потрібно розпочати із указання теми дипломного проекту та переліку основних видів робіт, що проводяться при його виконанні. Спираючись на вказані види робіт слід обрати приміщення, де вони будуть виконуватися, та комплекс обладнання, яке для цього знадобиться.

Серед основних приміщень, де проводяться роботи у галузі МЕО, можуть бути офісні та адміністративні приміщення, особові кабінети, відділення банків, різноманітні фінансові установи, архіви, житлово-побутові та технічні приміщення. Слід враховувати, що приміщення де проводяться роботи можуть бути розташовані на території промислових підприємств. У цьому випадку до переліку основних потенційних небезпек, що присутні в офісних приміщеннях, слід додати потенційні небезпеки характерні для території цих підприємств (наприклад, наявність в атмосфері шкідливих речовин, які є продуктами технологічних процесів на підприємстві).

Обладнання, яке використовується у галузі менеджменту (маркетингу, обліку та аудиту, фінансів), можна умовно розділити на дві групи:

А) обладнання, яке безпосередньо забезпечує робочий процес (наприклад, комп’ютерна та різноманітна периферійна техніка при роботах в офісі)

Б) обладнання, яке підтримує комфортні умови праці (наприклад, опалювальні прилади, кондиціонери, іонізатори повітря для забезпечення оптимальних параметрів мікроклімату в приміщеннях).

Окресливши 3-5 реченнями умови праці при виконанні дипломного проекту, переходимо безпосередньо до аналізу потенційних небезпек на робочому місці.

Він включає в себе послідовний розгляд усіх етапів трудової діяльності, обладнання, що при цьому застосовується, приміщення, де проводяться роботи, з точки зору можливості виникнення небезпечних факторів впливу на здоров’я працівників.)

Приклад аналізу потенційних небезпек:

А – Ураження електричним струмом, у наслідок несправності електорообладнання, невиконання правил техніки безпеки при користуванні електричним обладнанням, що може призвести до електротравм або летального наслідку;

Б – механічне травмування в наслідок не раціонального розташування робочих місць;

В – нервово-психічні навантаження в наслідок специфіки виконуваних робіт, що призводить до захворювань загального характеру;

Г – негативні відносини у колективі в наслідок постійних емоційних зривів, які призводять до підвищенних емоційних навантажень;

Д – кістково-м'язові порушення, у зв'язку з тривалим статичним напруженням м'язів спини, шиї, рук і ніг, що призводить до ушкодження опорно-рухового апарату;

Є – негативний вплив електромагнітних, в тому числі і рентгенівських випромінювань при використанні моніторів персональних комп’ютерів (далі ПК) з електронно-променевою трубкою, що призводить до погіршень зору, зниження імунітету;

Ж – недостатнє освітлення виробничих приміщень і робочих місць, у зв'язку з несправністю, або хибного вибору освітлювальних приладів, що призводить до погіршення зору;

З – підвищений рівень шуму, який створюється перетворювачем напруги електронно-обчислювальної машини (далі ЕОМ), її технічною периферією, а також людьми, що працюють у приміщенні, і який призводить до погіршення слуху;

І – незадовільні параметри мікроклімату робочого місця, у зв'язку із відсутністю приладів, що забезпечують необхідний повітряобмін та опалювальної системи, які можуть викликати загальні захворювання;

К – вірогідність загоряння, у зв'язку із несправністю електричного обладнання, недотримання, або порушення правил протипожежної безпеки обслуговуючим персоналом, що призводить до пожежі;

Л – неправильні дії персоналу в умовах надзвичайних ситуацій, які призводять до паніки та загибелі людей.