Парламентаризм

Однією з найбільш розповсюджених форм правління державою є парламентаризм.

Парламент походить від французького слова parlament, parler, що оз­начає говорити і від англійського - parliament, що означає представ­ницький, що обирається, законодавчий орган. Парламентаризм -це реальна практика і певна ідеологія, що встановилася в конк­ретній державі. Парламентаризм водночас є і засіб контролю над адміністративними органами, і авторитет, що визнають всі інститути управління суспільством.

Парламентаризм має давню історію. Ще в XIII ст. в Англії вини­кає перший парламент як орган станового представництва. Та реаль­не значення парламент набуває тільки в XVII - XVIII стст., коли в ході буржуазних революцій в Західній Європі створюються представ­ницькі органи управління державою. В США та ряді інших країн Америки парламент називається конгресом, в Туреччині - великими національними зборами, в Україні, Білорусі та інших - Верховною радою, в Швеції -риксдагом тощо. Поява парламенту свідчила про здійснення практично принципу розподілу влади, за якого законодавча влада набуває незалежності в формі представницького інституту. Ви­няткову роль, пов'язану з прийняттям і виробленням законодавчих актів, в механізмі державної влади виконує парламент. Його статус і повнова­ження регулюються конституцією. Політична місія парламенту зв'яза­на з реалізацією докорінних інтересів панівних політичних сил.

Поняттям парламентаризм охоплюється вся сукупність ме­ханізмів практичної діяльності парламенту, специфіка структурного поділу, обсяг компетенцій, способи, методи легітимізації, форми взає­модії з іншими структурами управління, а також зв'язки і відносини з виконавчою і судовою владою. Парламентаризм - це різноманітні форми правління державою в демократичних республіках з сильною президентською владою (США), в республіках з помірною прези­дентською владою (Франція, Україна) в країнах зі слабкою прези­дентською владою (Австрія, ФРН, Італія та ін.) або навіть в консти­туційних монархіях (Великобританія, Бельгія, Голландія, Швеція, Данія, Іспанія та ін.). Життєздатність і дієвість парламенту залежить не тільки від нормативно-конституційних положень і способів його легітимації, але й від результативності парламентської практики, від зв'язку парламенту з різноманітними групами виборців, від відпові­дності нормативних документів, що приймаються ним, правам і сво­бодам громадян. В парламентаризмі величезну роль відіграє механізм взаємодії парламенту з інститутами виконавчої та судової влад. Про­яв на практиці політичного плюралізму, коли виробляються компро­міси і консенсуси та забезпечується цивілізована рівновага в суспільстві і є практична діяльність парламенту. Парламентаризм по суті є спосіб встановлення суспільного договору політичними засо­бами, коли різноманітні суспільні групи, соціальні спільності, верстви, що мають різноманітні властиві тільки їм інтереси, домовляються між собою про певний баланс, рівновагу та погодженість інтересів. Пар­ламентаризм є і засіб природного відбору політичних лідерів, по-літиків-професіоналів, що володіють глибокими знаннями з різнома­нітних проблем суспільного життя.

Різноманітність парламентаризму як форми правління визначаєть­ся наявністю певних факторів. Якщо форма держави президентська республіка, то і парламентаризм президентський, якщо парламентсь­ко-кабінетна республіка, то й кабінетний парламентаризм, якщо кон­ституційна монархія, то й монархічний парламентаризм (існує там, де монархія реально бере участь в управлінні державою). Якщо в дер­жаві двопартійна система, то в парламенті представлені дві ведучі політичні партії: правляча і опозиційна (Великобританія, Канада, США). Якщо в державі двоблокова система, то і парламент складаєть­ся з двох блоків, що створюються з багатьох політичних партій: блок, який править і блок опозиційний (Швеція, ФРН). Якщо для уп­равління державою характерна багатопартійна система, то і парла­мент багатопартійний (Польща, Україна, Італія, Бельгія, Голландія та ін.). Структура парламенту також різноманітна: двопалатний пар­ламент (США, Великобританія, Франція, Японія, Канада, Росія та іп.) і однопалатний - Данія, Швеція, Україна, Білорусь та ін.