КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Причини виникнення філософії.
Мета: Ознайомити учнів із завданням і змістом нового курсу. Зацікавити їх його змістом і довести необхідність оволодівати елементарними поняттями і знаннями про навколишній світ. Розкрити зміст поняття світогляд.
Тип уроку: Вступний урок
ПЛАН
Загальне поняття світогляду.
Типи світогляду.
Зміст поняття "філософія". Структура філософії.
Предмет та функції філософії.
Значення філософії.
Причини виникнення філософії.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Бичко "Філософія". Вступ. Ст.. № 3 -14.
2. Заїченко "Філософія", crop. 6-19.
Основні поняття: світогляд, мислення, галузі філософії, релігія,
міфологія.
1. Загальне поняття світогляду
Що ж таке світогляд ?
- це погляд на світ на місце людини (тобто самої себе) в ньому;
- це ніби "свій" погляд, бо він у кожного різний.
Як же формується цей (у кожного свій) погляд?
І від чого залежить те, який він?
Світогляд включає в себе:
- Знання: це життєво важливі знання (відомості про світ).
- Цінності: позитивне чи негативне відношення людини до
явищ оточуючого світу, які формуються відповідно до певної культури даного суспільства.
- Почуття: переживання людиною вчинків інших людей чи явищ
природи.
- Переконання: позитивна оцінка (визнання правильними) вчинків
інших людей і своїх особистих; (нема переконань, то нема і світогляду) це ядро і смисл світогляду, бо переконання з'єднують думку з дією, тобто втілюють її в життя.
- Оцінка минулого, мрії про майбутнє: (ідеали) — тобто те, до чого
людина прагне.
- Воля: це здатність підпорядковувати свою діяльність обраній
меті,
- Самосвідомість: це розуміння свого місця в світі, оцінка своїх дій,
вчинків, переконань.
Отже, світогляд— це сукупність знань, цінностей, почуттів і переконань людини на основі яких людина осмислює світ і своє місце в ньому, формує самосвідомість і волю для виконання поставленої мети.
Світогляд - існує в будь-якому суспільстві і в будь-якої людини. Але в залежності від компонентів складався різний тип світогляду. Є поділ на:
індивідуальний світогляд змінюється протягом життя людини, (чи однаковий погляд на світ у 10 і 18-річної людини);
суспільний світогляд - протягом історії (чи однаковий світогляд первісної і сучасної людини?).
- Світогляд має практичнунаправленість:
- тобто це не просто знання про світ, а потрібні для практичного
життя знання;
- світогляд не просто є, він потрібен, щоб людина діяла в певному
напрямку, тяглась до ідеалу, втілювала думки в практичне життя;
- тобто світогляд формує певний спосіб життя.
- За ступенем та чіткістю самосвідомості світогляд поділяється на життєво-
практичний та теоретичний (тобто філософію).
2. Типи світогляду.
- Світогляд пройшов ряд періодів в розвитку (тобто сформувалися три типи світогляду).
Найпершою формою ( І типом) світогляду є міфологія:
- це примітивний тип світогляду, який будувався на невмінні
пояснити навколишній світ;
- тому люди придумали міфи, казки, сказання;
- міфи не записували, ними жили.
Найдавніший це "Махабхарата", "Міфи Стародавньої Греції". А згадайте Л. Українку "Лісова пісня".
- на цьому етапі людину ще не виділяли з природи. Навіть імена
Син Орла, Дочка Змії, Галина-тиха, Петро-могугній, Камінь...
- на міфічному етапі вже розглядають таку філософську проблему,
як добро і зло. Добро перемагає.
- В цей час все що існує довкола одухотворяли, тобто наділяли
душею- дуб має душу, вода...
- ІІТипом світогляду є релігія. Це вища, тобто більш зріла форма.
- Тут уже є поділ: це людина, а це світ.
- Світ роздвоюється на духовний і тілесний, а міфологічні герої
перетворюються в Богів.
- Релігії характерне твердження, що світ не можна пізнати. Тут на
перше місце виступає віра.
- ІІІ типом світогляду є філософський, або ж сама філософія.
- це особливий тип світогляду, який ввібрав в себе два попередні;
- це спосіб мисленні про людину і її місце в світі.
Тому головний предмет філософії - людина - світ.
3. Зміст поняття "філософія". Структура філософії.
"Філос" -любов; "софос" - мудрість.
Термін цей вперше ввів Піфагор в УІ ст. до н.е., а як окрему дисципліну означив Платон в ІУ-У ст.. до н.е.
Хоча ми вживаємо поняття "наука філософія”, насправді філософія є особливим видом знання.
- наука є точною, однозначною, загальноприйнятою для всіх людей;
- філософія — є плюралістичною, це означає що існують різні
точки зору, які мають рівноцінне значення.
( тобто це є мудрствування - висловлювання своєї точки зору).
- наука вивчає щось конкретне: педагогіка - виховання;
ботаніка - квітку.
- філософія вивчає найбільш загальні проблеми.
А саме:
- хто така людина, і яке місце займає в світі ?
- яка природа (походження) світу, Космосу ? Чому він існує ?
- Який сенс життя ? І чи є цей сенс взагалі ?
- Що таке щастя ? Як його досягти ?
- Як розуміти добро і зло ?
Отже, ви зрозуміли, що це питання, на які не можна дати однозначні відповіді
Це пояснюється тим, що філософія - світоглядна наука, а світогляд у кожного різний.
Можна говорити лише, що філософія може бути або більш, або менш науковою:
Наприклад: теологія - далека від науки; філософія Рассела (математик, логік) більш наукова.
За своєю структурою філософія поділяється на:
а) онтологія: наука про буття людини і світу;
б) гносеологію: науку про пізнання людиною світу;
в) антропологію: науку про людину;
г) соціальну філософію: науку, яка вивчає людське суспільство в цілому ;
д) історію філософії: про розвиток філософських вчень;
е) етику - науку про мораль і правилами поведінки;
ж) естетику - науку про прекрасне.
4.Предмет та функції філософії
Історично предмет філософії змінювався.
На це вплинули і об'єктивні і суб'єктивні фактори.
Об'єктивні:людство мало різний рівень знань про світ (спочатку дуже обмежений, а потім все ширший, тому розширювався і предмет філософії).
Суб'єктивні: кожний філософ мав свою точку зору на світ, на людину, її треба було визнавати, тому предмет філософії був поліфонічним j
(багатостороннім).
Першими предмет філософії означили в Стародавній Греції. Вони визначили його двояко: «людина-світ".
- причому мілетці (Фалес, Анаксімен...) вважали, що предметом філософії є світ (їх філософію називали космоцентричною);
- інші (софісти, Сократ) навпаки концентрувались на вивченні людини, (це антропоцентрична філософія).
Але оскільки це було ще до н.е. знання про світ і людину були обмежені, то і предмет філософії був наче звужений.
Цей предмет філософії (світ-людина) протягом всієї історії філософії змінювався відповідно до рівня знань.
(домінував такий предмет філософії як світ (природа) під яким розуміли все, '
що оточує людину — це і природа і весь Космос і людство в цілому. В умовах середньовіччя - предмет філософії став виглядати як співвідношення "Бог - людина" - це було царство релігії.
- Ясно, що вивчали Бога і все про нього;
- а людина вивчалась як духовна істота.
В епоху Відродження: предмет філософії трохи міняється:
"людина-Бог" - людина розглядається як велична істота, тобто поставлена на одну сходинку з Богом.
- з ХУІІ ст.. (новий час) - бурхливо розвивалась наука і техніка;
- головним об'єктом вивчення стає не весь світ, а природа(з точки зору її корисні для людини). Людинатеж вивчається не багатогранно - а в ній високо оцінюєтьсярозумі розумова діяльність.
- по-новому (на основі діалектичного матеріалізму) дивились на це
представники марксизму: і природу і людину вони вважали матеріальними і такими, яким притаманна діалектика - рух і постійні зміни.
- Сьогоднішні філософи виділяють такі схеми предмету філософії: "людина-людина", "людина-природа", "людина-суспільство", "людина-техніка",
"людина-наука".
Отже: такий предмет філософії, як людина-світ в сучасних умовах слід означувати як суб'єкт-об'єкт.
Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 158; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав |