Класифікація безробіття за різними ознаками

Зареєстрований безробітний - особа працездатного віку, яка зареєстрована в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, як безробітна і готова та здатна приступити до роботи;.

Облік чисельності безробітних проводиться шляхом фіксування в існуючій статистичній звітності таких показників: чисельність осіб, які мають статус безробітного на початку періоду; чисельність взятих на облік нових осіб; чисельність знятих з обліку безробітних за конкретний період; чисельність безробітних, які залишилися на обліку в кінці періоду; чисельність направлених службою зайнятості безробітних на навчання, перенавчання та підвищення кваліфікації; чисельність безробітних, які відмовилися продовжувати перенавчання за направленням служби зайнятості.

Для правильної характеристики руху економічної активності населення, зайнятості та безробіття і вибору методів управління ними важливе значення має їх оцінювання.

Основні показники названих соціально-економічних явищ можна поділити на дві групи:

1) абсолютні - відображають розміри, обсяг зайнятості й безробіття, відображаючи чисельністьвідповідно зайнятих і безробітних;

2) відносні - показують рівеньпоширеності в суспільстві певного явища, відображаючи частку відповідної категорії відносно усього (або певної більшої категорії) населення.

До основних абсолютних показників зайнятості та безробіття населення належать:

1. Чисельність економічно активного населення (Чеан) - абсолютний показник економічної трудової активності, що відображає її розміри.

2. Чисельність зайнятих (Чз) — це абсолютний показник зайнятості населення економічною діяльністю, що показує її розміри і відображає кількісно вигідний трудовий потенціал населення.

3. Чисельність безробітних (Ч_б) — це абсолютний показник безробіття, що відображає його розміри, свідчить про те, скільки людей в певний період на повній території не мають оплачуваної роботи, яку вони можуть і хочуть виконувати. Відповідно він дає інформацію про те, скільки не вистачає робочих місць, скільки людей потребують соціальної підтримки і допомоги з працевлаштування.

До основних відносних показників зайнятості та безробіття населення належать:

1. Рівень економічної активності населення(Р_е.а.н.) - це відносний показник зайнятості, який відображає її "популярність" порівняно з іншими видами активності (неактивності). Він розраховується як відношення чисельності економічно активного населення (Ч_е.а.н.) до загальної чисельності населення віком 15-70 років (Чн _.):

Р_е.а.н. = Ч_е.а.н. : Чн • 100 % (1)

2. Рівень зайнятості (P) - це відносний показник зайнятості,, який показує її поширеність серед дорослих людей. Він розраховується як відношення чисельності зайнятого населення (Ч_д)до загальної чисельності населення віком 15-70 років (Чн ):

Pз = Ч_д : Чн₎ • 100 % (2)

3. Рівень безробіття (Р₆) - це відносний показник безробіття, який показує його поширеність серед економічно активного населення. Він розраховується як відношення чисельності безробітного населення (Ч₆)до чисельності економічно активного населення (Чеан ):

Р_б=Ч_б : Чеан • 100 % (3)

Зменшення таких категорій населення як чисельність економічно активного і зайнятого населення (а також рівні економічної активності та зайнятості), означає зменшення ресурсів для праці, тобто це є небажаною тенденцією для економіки країни.

Зменшення кількості безробітних і рівня безробіття означають економічне покращання ситуації на ринку праці.

Розглянуті вище основніабсолютні і відносні показники економічної активності, зайнятості та безробіття населення можна розраховувати не лише для усього населення країни, але й для будь-якої частини, категорії населення, регіону країни. Наведені показники використовуються при проведенні аналізу ситуації на ринку праці (наприклад, обсяги та рівні безробіття за статтю, віковими групами, місцем проживання, за освітою, за тривалістю пошуку роботи, по регіонах і т. ін.), а також є базою для проведення наукових досліджень різних аспектів соціально-економічного життя країни.