Соціально-демографічні та міграційні процеси.

Для України характерний регресивний тип вікової структури населення, що характеризується повільною зміною поколінь, ско­роченням народжуваності, збільшенням тривалості життя. Для такого типу вікової структури властивий такий розподіл населен­ня: діти - близько 20 % від усієї чисельності населення, батьки - близько 50 % , прабатьки - близько 30 % .

Демографічна ситуацію в Україні характеризується такими особливостями. бурхлива міграція насе­лення, зниження народжуваності та зростання смертності внаслідок економічних і соціо-психологічних змін спричинили скорочення чисельності населення, що негативно впливає і на можливості стабілізації економіки, і на соціально-еко­номічний розвиток країни.

Скорочення чисельності населення в країні має негативні наслідки як з погляду демографічної основи його відтворення, так і з економічного погляду: зміни у статево-віковій структурі населення впливають на можливості стабілізації економіки, зростання обсягів виробництва, соціально-економічного розвитку.

Зростає кількість регіонів, охоплених депопуляцією. На дуже низькому рівні залишається народжуваність, що спричинено зміною репродуктивної поведінки молодих родин в умовах соціаль­но-економічної кризи, зменшенням кількості зареєстрованих шлюбів, збільшенням кількості розлучень тощо.

Погіршення стану навколишнього середовища, низький рівень життя значної частки населення зумовлює збільшення рівня захво­рюваності й смертності населення. Особливо небезпечні тенденції зростання смертності населення у працездатному віці, і найбіль­ше серед чоловіків. До основних причин смертності сьогодні належать: серцево-судинні захворювання, злоякісні утворення, нещасні випадки від отруєнь і травм, захво­рювання органів дихання тощо. На погіршення демографічної ситуації також впливає дитяча смертність, основними при­чинами якої є уроджені аномалії, інфекційні й паразитичні хвороби.

Поліпшення демографічної ситуації можна очікувати лише за умови поліпшення економічної ситуації в Україні, центральну роль у цьому мають відіграти: подолання бід­ності, глибоке реформування сфери праці, забезпечення ефективної зайнятості.

Ускладнює демографічні проблеми й активна еміграція населення. Серед емігрантів велику частку складають висококваліфі­ковані фахівці. Кілька мільйонів громадян України, залишаючи свої родини, працюють за кордоном. Тому особливо гостро постають питання розроблення і реалізації нової стратегії міграційної політики, перш за все, у сфері зовнішньої та внутрішньої трудової міграції. До міграційних проблем, які потребують розв'язання слід віднести: відсутність чіткого механізму в регулюванні міграційних процесів з боку держави, протидія і боротьба з нелегальною міграцією, попередження виїзду високоосвічених спеціалістів за кордон, правове регулювання інтенсивних потоків зовнішньої трудової міграції, забезпечення соціального захисту українських працівників за кордоном.

У демографії використовується чотири взаємодоповнюючих джерела інформації про населення: переписи, поточний облік де­мографічних процесів, спеціальні вибіркові демографічні обсте­ження та реєстри, списки й облік населення. Основним завданням демографічного аналізу є виявлення закономірностей зміни харак­теру демографічних процесів у координатах часу та простору.

Моніторинг соціально-демографічних і міграційних процесів має визначити закономірності у соціально-демографічних і міграційних процесах і має будуватись таким чином, щоб відобразити основні особливості відповідних процесів на усій території України Проведення постійного моніторингу дає змогу визначати пріоритетності проблем та заходи їх розв'язання, впливати на поліпшення демографічної ситуації, регулювати процеси міграції.