Криміналістична характеристика кримінальних правопорушень проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина.

Запропоновано класифікувати злочини, пов’язані з реалізацією виборчого права, за такими підставами: за стадіями виборчого процесу (складання та уточнення списків виборців, проведення передвиборчої агітації, голосування, підрахунок голосів та встановлення підсумків голосування); за суб’єктами (злочин вчинено виборцем, членом виборчої комісії, офіційним спостерігачем, кандидатом на виборні посади, представником органу державної влади та місцевого самоврядування); за предметом злочинного посягання (заподіяння шкоди життю та здоров’ю осіб, порушення порядку документообігу, пошкодження або знищення матеріальних цінностей); за способами вчинення злочину (перешкоджання здійсненню виборчого права, підроблення виборчої документації, порушення порядку забезпечення виборів).

Серед чинників, що впливають на стан протидії злочинності у цій сфері, виокремлено такі: різке збільшення кількості злочинів, пов’язаних з реалізацією виборчого права, зокрема у період виборчих кампаній; високий рівень латентності злочинів; збільшення виявів корупції у сфері організації виборчого процесу; труднощі й перешкоди виявлення ознак злочинів та збирання доказової інформації. Результати аналізу матеріалів соціологічних досліджень дали змогу визначити основні проблеми, що впливають на ефективність діяльності правоохоронних органів, зокрема: корупційні процеси в державі та протидія зацікавлених осіб; недосконалість і нестабільність законодавства; відсутність розроблених методик розслідування; неефективна взаємодія правоохоронців, органів державної влади та місцевого самоврядування, а також громадськості.

Способи вчинення злочинів, пов’язаних з реалізацією виборчого права” на основі вивчення кримінальних справ і результатів соціологічних опитувань розглянуто дві основні технології (схеми) вчинення злочинів, пов’язаних з реалізацією виборчого права, зокрема:

1) способи перешкоджання здійсненню виборчого права: підкуп, обман, примушування до виконання певних дій, застосування насильства, знищення або пошкодження майна тощо;

Підкуп як спосіб вчинення злочинів даної категорії виражається у діях, які направлені на схиляння волі виборців до такої виборчої позиції, яка необхідна правопорушнику. Фактично для цього злочинець надає або обіцяє надати різного роду цінності, які слугують засобом реалізації злочинного наміру. Це можуть бути: гроші, матеріальні цінності, це може бути передача прав на певне майно, пільги, послуги немайнового характеру тощо. Підкуп може реалізовуватися у 2 формах- безпосередньому, коли домовленість про є прямий контакт між злочинцем та виборцем і опосередкований. Першим способом злочини частіше скоюються тоді, коли правопорушники та потерпілі знайомі особисто один з одним та у першого є можливість вплинути над другого 2) способи фальсифікації виборчих документів: підроблення та використання підроблених документів;

3) способи порушення порядку забезпечення виборів. При перешкоджанні здійсненні виборчого права громадянами, дії, передбачені ст. 157 КК можуть полягати у викраденні або знищенні майна, скриньок, оргтехніки дільничих виборчих комісій.“Характеристика особи злочинця та слідової картини” доцільно поділити на три категорії: 1) члени виборчих комісій, які безпосередньо беруть участь в організації підготовки та проведення виборів, без їх пособництва неможливо застосувати певну частину технологій фальсифікації виборів (на думку 84,0 % опитаних слідчих та 49,0 % працівників органів прокуратури, рівень участі членів виборчих комісій у вчиненні злочинів становить не менше ніж 50,0 %); 2) особи, які є причетними до виборів в інший спосіб: службові особи місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування (сільські голови, заступники голів районних, обласних державних адміністрацій), офіційні спостерігачі, представники виборчих штабів кандидатів; 3) виборці, зокрема безробітні і пенсіонери, для яких участь у вчиненні злочину найчастіше є способом швидкого збагачення. Службові особи виявляють найбільшу активність, що полягає в застосуванні важелів “адміністративного ресурсу” шляхом зловживання владою та службовим становищем.

Отримано узагальнені дані про осіб, які брали участь у вчиненні злочинів, пов’язаних з реалізацією виборчого права.Здебільшого злочини вчинюють чоловіки (66,7 %); рівень участі жінок становить 33,3 %. Найбільшу активність становить вікова група від 30 до 49 років (75,0 %). Лише 6,7 % осіб належали до групи 18–24-річних; 15,0 % – до 25–29-річних; 3,3 % – до 50-річних і більше. Рівень освіченості злочинців порівняно високий: 55,0 % осіб мали вищу освіту; 11,0 % – середню спеціальну, 6,0 % – середню. У 68,0 % випадків у вчиненні злочинів брали участь службові особи, зокрема: члени виборчих комісій (44,0 %), представники державної влади та органів місцевого самоврядування (24,0 %). Третину притягнутих до відповідальності (33,1 %) становили офіційні спостерігачі та виборці. Розглянуто особливості участі у злочинних схемах членів виборчих комісій; офіційних спостерігачів; службових осіб органів влади та місцевого самоврядування.

Злочини, пов’язані з реалізацією виборчого права, здебільшого учиняються у складі групи (51,0 % вивчених справ). За стійкістю злочинної спрямованості у 29,0 % випадків групи становили собою тимчасові об’єднання на період вчинення конкретного злочину; у 46,0 % – стійкі об’єднання; у 25,0 % – організовані злочинні угруповання. Формування груп відбувалось, як правило, на підставі професійних зв’язків (у 62,0 % справ учасників групи пов’язували службові стосунки, і лише у 19,0 % – особисті). Організаторів злочинів у більшості випадків (55,0 %) слідством не встановлено.

Ідеальні сліди:Відомості про місця виготовлення певних матеріалів про осіб- замовників, про напрямки їх збуту чи використання, відомості про факти зустрічей службових осіб задіяних у виборчому процесі та державних посадовців, відомості про наявність доступу до реєстраційних баз до Державного реєстру виборців у службових осіб, відомості про пропозиції винагороди за «продаж» голосу, в тому числі у оголошеннях та мережі Інтернет, відомості про осіб, помічених під час проведення ними агітації, відомості про скарги виборців, щодо порушення їх виборчих прав на виборчих дільницях.

Матеріальні сліди:1. На місці виготовлення фальшивої документації та агітаційних матеріалів- печатні форми у типографіі, договори, рахунки на їх оплату, документи підприємства про прийом- передачу товару.

2. На місці організації злочинних дій, пов’язаних з розповсюдженням матеріалів, підкупом виборців, готуванням до зриву виборів на дільниці- схеми, карти територій, плани приміщень, переліки певних матеріалів, підрахунки грошових сум, відомості та дані про осіб- виборців.

3. На місці безпосередніх розповсюджень- печатні матеріали, нерозповсюджені листівки, сліди клею, обуві у жилих під’їздах, сліди рук.

4. На місцях виборчих дільницях- виборчі документи(копії виборчих протоколів, підписних листів та іншої документації), предмети (печатки, штампи, зразки бланків, виборчі скриньки тощо), електронні носії інформації (системні блоки комп’ютерів, жорсткі та гнучкі диск тощо)