РОЗДІЛ 2. Екологічній стан атмосфери в Україні

Нинішню екологічну ситуацію в Україні можна охарактеризувати як кризову, що формувалася протягом тривалого періоду через нехтування об'єктивними законами розвитку і відтворення природо-ресурсного комплексу України. Відбувалися структурні деформації народного господарства, за яких перевага надавалася розвитку в Україні сировинно-видобувних, найбільш екологічно небезпечних галузей промисловості.

Ще не так давно ми раділи новим здобуткам індустріалізації. Густий чорний дим над заводськими трубами або повалені бульдозером дерева під новий будівельний майданчик сприймалися як символи технічного прогресу, а перші хімічні та металургійні промислові гіганти викликали ейфорію. І тепер фабричний дим - це вже забруднювач атмосфери, шкідливі токсичні викиди продукції хімічної промисловості становлять глобальну проблему, яка потребує негайного вирішення. При будівництві і експлуатації промислових об'єктів еколо-гічному аспекту приділялася дуже незначна увага, незважаючи на те, що концентрація промисловості в Україні є досить високою [1].

Найбільш гостро постали екологічні проблеми у високоурбанізованих районах з розвинутою важкою промисловітю, де негативний вплив діяльності людини на навколишнє середовище став значним, а в багатьох випадках забруднення повітря. Саме до таких територій і належить значна частина України.

За даними Держкомстату України та Міністерства охорони навколишнього природного середовища України щороку, в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення потрапляє від 4,5 до 5 млн. т. забруднюючих речовин, з них більше 50% складають сполуки сульфуру. Надмірна концентрація промислових об’єктів та автотранспорту на території

України призвела до надзвичайного антропогенного навантаження на довкілля. Тому, незважаючи на тенденцію останніх 10 років щодо зниження обсягів промислових викидів в атмосферне повітря, проблема його санітарної охорони не втратила своєї актуальності. Високий рівень забруднення атмосферного повітря формується головним чином за рахунок викидів забруднюючих речовин підприємств коксохімічної, металургійної та хімічної промисловості. У зв’язку із збільшенням кількості одиниць автотранспорту спостерігається значне зростання обсягів викидів від пересувних джерел в атмосферне повітря. Спостереження за станом атмосферного повітря у населених пунктах України здійснюють 3 суб'єкти державної системи моніторингу довкілля: Державна гідрометеорологічна служба МНС, Санітарно-епідеміологічна служба МОЗ та Державна екологічна інспекція Мінприроди.

Серед промислових об'єктів основними забруднювачами атмосферного повітря є підприємства теплоенергетики (близько 29% усіх шкідливих викидів у атмосферу). Загалом, на рахунок енергетичної, металургійної та вугільної промисловості можна віднести відповідно 33, 25 і 23% усіх забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферу, підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості — 2%. Найбільша частка викидів припадає на Донецько-Придніпровський регіон — 79% загального обсягу викидів у країні [таб. 2.1].

Найбільший відсоток забруднення атмосферного повітря сірководнем від стаціонарних джерел припадає на Дніпропетровську, Донецьку, Запорізьку, Київську, Луганську та Харківську області. У кожній із цих областей викидається від 100 до 300 тон сірководню у рік. Дещо менше сірководню утворюється у Вінницькій, Житомирській, Закарпатській, Львівській, Одеській, Рівненській, Херсонській, Хмельницькій та Чернігівській областях. Основними забруднювачами повітря сірководнем на території України є коксохімічні, металургійні та целюлозо-паперові підприємства (рис.2.1) [1,2].

Таблиця 2.1.

Обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в

розрізі галузей промисловості [8]

За кількістю викидів в атмосферу перше місце в Україні утримує Донецька область з результатом в 1,5 мільйона тонн шкідливих речовин за рік. За даними Міністерства охорони навколишнього середовища, в цьому регіоні найбільшими забрудниками атмосфери є "Азовсталь". На другому місці Дніпропетровська область - там було згенеровано 989 тис. т. викидів, з них на підприємства припало майже 800 тис. т.. За даними екологічного відомства, найбільшими забрудниками тут були Дніпровський комбінат імені Дзержинського і "Арселор Меттал Кривий ріг". У трійці забруднених і Луганська область - майже 600 тис. т. викидів, з них виробництва - зокрема Алчевський меткомбінат, "Лисичанська сода" - забезпечили 506 тис. т.. Найменший внесок у забруднення атмосфери зробила Чернівецька область - в 2009-му викиди шкідливих речовин тут склали 43 тис.ю т., і в основному від транспорту (39 тис. т.) [10].

Рис. 2.1.Щільність викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря у 2009 році (враховані стаціонарні і пересувні джерела забруднення

тонн на кв.км)

Аналіз отриманих від суб’єктів моніторингу даних свідчить про те, що найгірша ситуація склалася в наступних містах України:

· У м. Маріуполь, Донецьк (Донецька область) спостерігається значне перевищення концентрацій формальдегіду за рахунок викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від підприємств гірничо-металургійного комплексу. У м. Донецьк зафіксовано високе забруднення діоксидом нітрогену. У мм. Лисичанськ, Рубіжне, Сєверодонецьк (Луганська область) спостерігається значне перевищення концентрацій формальдегіду за рахунок викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від підприємств енергетичної, металургійної галузей.

· У м. Макіївка, Горлівка, Дзержинськ, Єнакієве, Краматорськ, Слов’янськ (Донецька область) спостерігається перевищення концентрацій формальдегіду за рахунок викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від підприємств гірничо-металургійного комплексу.

· У м. Дніпродзержинськ спостерігається перевищення концентрацій формальдегіду за рахунок викидів в атмосферне повітря від підприємств металургійної, гірничо-збагачувальної та коксохімічної галузей.

· У м. Світловодськ спостерігається значне перевищення концентрацій формальдегіду за рахунок викидів в атмосферне повітря автомобільним транспортом.

· У м. Київ спостерігається значне перевищення концентрацій формальдегіду та діоксиду азоту.

· У м. Одеса спостерігається значне перевищення концентрацій формальдегіду.

· У м. Миколаїв спостерігається значне перевищення концентрацій формальдегіду за рахунок викидів в атмосферне повітря автомобільним транспортом

· У м. Луцьк спостерігається перевищення концентрацій формальдегіду за рахунок викидів в атмосферне повітря автомобільним транспортом.

Одне з провідних місць у забрудненні атмосфери належить автотранспорту — понад третину усього обсягу викидів забруднюючих речовин в Україні, а в деяких містах більше, ніж половину. Так, у Чернівцях — 75%, Києві та Вінниці — 77%, Львові — 79%, Івано-Франківську і Луцьку — 83%, Ялті, Полтаві та Хмельницькому — 88%, Ужгороді та Євпаторії — 91% від загальної кількості викидів. Понад 40% карбон оксиду, 40% вуглеводів і близько 30% азот оксидів від загальної кількості цих речовин, які потрапляють у повітря належить різним видам транспорту. Повітря забруднюють практично всі види сучасного транспорту, кількість якого постійно збільшується у всьому світі. Майже всі складові вихлопних газів автомобілів шкідливі для людського організму [10, таб. 2.2].

Таблиця 2.2

Викиди забруднюючих речовин та парникових газів в атмосферне повітря від пересувниних джерел забруднення за хімічними компонентами у 2010 році

Спостереження транскордонного перенесення забруднюючих речовин в атмосферному повітрі і опадах, проводилися на метеостанціях Світязь (Волинська обл.) та Рава-Руська (Львівська обл.). В атмосферному повітрі середньорічний вміст діоксиду сірки та діоксиду азоту на обох станціях не перевищував відповідну ГДК. Спостерігалися лише перевищення середньодобової ГДК за максимальними концентраціями на метеостанції Рава-Руська з діоксиду азоту у 43 випадках (проти 27 випадків у 2008 р.), що становило 11,8% загальної кількості спостережень.

Порівняно з 2008 р. на метеостанції Світязь виявлено незначне підвищення середньорічної концентрації з діоксиду сірки; середньорічна концентрація з діоксиду азоту не змінилася. На метеостанції Рава-Руська підвищився вміст діоксиду азоту; вміст діоксиду сірки не змінився. Концентрації хімічних сполук в опадах коливались у межах, характерних для

багаторічних спостережень. Середні значення опадів здебільшого свідчили про їхню хімічну нейтральність. Порівняно з попереднім роком істотних змін вмісту забруднюючих речовин в атмосферних опадах не спостерігалось.

Кислотність опадів. У 2009 р. переважали нормальні та помірно лужні опади – 69,0% та 19,7% відповідно. Помірно кислі опади спостерігалися у 11,0% випадків. Кислі та лужні опади у 2009 р. були для України в цілому рідкісним явищем. Вони спостерігалися лише у 0,2% та 0,1% досліджених дощів відповідно. Кислі опади спостерігались в основному на кримських станціях.

Сніговий покрив. У зимовий період 2009–2010 рр. на 54 станціях проводились спостереження за кислотністю та хімічним складом снігового покриву. За даними спостережень вміст сульфатів був у межах 2,85–35,0 мг/дм3, азоту амонійного – 0,10–6,20 мг/дм3, нітратів – 0,01–9,50 мг/дм3, хлоридів – 0,01-2,60 мг/дм3. Величина рН була нейтральною на 58,3% станцій, помірно-кислою – на 27,7%, помірно-лужною – на 7% та кислою – на 7% станцій. Порівняно з попереднім зимовим періодом 2008–2009 рр. у сніговому покриві спостерігалось підвищення вмісту сульфатів, азоту амонійного, нітратів, хлоридів [8].

Якщо брати до уваги здоров’я людей, то забруднення атмосферного повітря за ступенем хімічної небезпеки для людини посідає перше місце. Це зумовлено в першу чергу тим, що забруднюючі речовини з атмосферного повітря мають найбільше поширення та випадають у різні середовища. Крім того, людина споживає за добу і в цілому за життя в об’ємному відношенні повітря набагато більше, ніж води та їжі. В той же час природа поставила істотні захисні бар’єри тільки для шкідливих речовин, що потрапляють до організму через шлунково-кишковий тракт, не забезпечивши таким же надійним захистом легені.

Сьогодні можливість ризику для здоров`я від забруднення повітря не викликає сумніву, але якісних даних про кількісні ефекти впливу є не так вже й багато внаслідок того, що:

– забруднення повітря є дуже поширеним і важко підібрати неекспоновані групи

населення для контролю;

– існують проблеми в оцінці розмірів індивідуального впливу;

– концентрації забруднюючих речовин в атмосферні великою мірою залежать від метеоумов;

– хвороби, у виникненні і перебігу яких забруднення повітря може відігравати значну роль, є головним чином хвороби дихальної системи, але вони є неспецифічними, їх можуть спричинити інші фактори, наприклад, паління, або професійний вплив, значну роль при цьому може відігравати дія внутрішніх алергенів.

За даними Державної установи «Інститут гігієни та медичної екології імені О.М. Марзєєва АМН», традиційно для виявлення впливу забрудненого атмосферного повітря на здоров’я використовують показники рівнів захворюваності та фізичного розвитку дитячого населення. Аналіз даних щодо втраченого потенціалу здоров’я дітей свідчить, що його половина зумовлена зниженням резервів здоров’я практично здорових дітей, у яких клінічно не виявляються будь-які порушення здоров’я і вони, відповідно, перебувають поза увагою лікарів. Встановлено, що розбіжності в показниках фонду здоров’я дітей старшого дошкільного віку значною мірою можуть бути зумовлені станом атмосферного повітря. Найгіршою є ситуація в мікрорайонах, прилеглих до автомагістралей. Це відповідає сучасному стану речей: викиди стаціонарних джерел забруднення атмосферного повітря за останні роки істотно скоротилися, а викиди від пересувних джерел – постійно зростають. Таким чином, встановлені відмінності у формуванні фонду здоров’я дітей різного віку ймовірно пов’язані зі станом довкілля, зокрема, забрудненням атмосферного повітря [8].