Криміналістична характеристика кримінальних правопорушень проти правосуддя

Загальні положення вчення про криміналістичну класифікацію злочинів рекомендують використовувати як підстави для криміналістичної класифікації ознаки, що характеризують особу злочинця, потерпілого, спосіб вчинення, мотиви та наслідки.Варто відзначити, що ознак, за якими здійснюється поділ, може бути кілька, й при поділі об’єктів необхідно дотримуватися наступних правил:

1) Поділ повинен бути вичерпним;

2) Підстава поділу повинна бути незмінною

3) Члени поділу повинні виключати одне одного

4) Поділ повинен бути по можливості неперервним

Враховуючи це, виділяють 6 наступних груп:

1. Злочини, що вчиняються шляхом насильства, знищення (пошкодження) майна осіб, діяльність яких пов’язана зі здійсненням правосуддя (погроза або насильство щодо судді, народного засідателя чи присяжного (ст.. 377 ККУ); умисне знищення або пошкодження майна судді, народного засідателя чи присяжного(ст..378 ККУ); посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного (ст..379 ККУ); погроза або насильство щодо захисника або представника особи (ст..398 ККУ); умисне знищення або пошкодження майна захисника чи представника особи (ст..399 ККУ); посягання на життя захисника чи представника особи у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги (ст..400 ККУ). Вказані злочини об’єднані в одну групу за способом вчинення злочину – насилля або пошкодження (знищення) майна; особою потерпілого – це особи, діяльність яких пов’язана зі здійсненням правосуддя. Вказані злочини можуть бути вчинені будь-якою особою, незалежно від віку, статі, службового становища соціального статусу. Наслідками таких злочинів є заподіяння матеріальної або фізичної шкоди потерпілому. Дані злочини також поєднує намір завдати матеріальної або фізичної шкоди потерпілому у зв’язку з провадженням ним діяльності, пов’язаної зі здійсненням правосуддя. Слід зазначити, що дані злочини за методикою розслідування подібні до злочинів проти життя та здоров’я осіб, злочинів проти власності з врахуванням особливостей доведення мотивів –вчинення таких злочинів у зв’язку з діяльністю, пов’язаною зі здійсненням правосуддя.

2. Злочини, що вчиняються суддями, службовими особами правоохоронних органів та іншими спеціально уповноваженими особами шляхом порушення порядку здійснення або забезпечення правосуддя (завідомо незаконне приві, арешт, затримання або тримання під вартою (ст..371 ККУ); притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності ( ст..372 ККУ); примушування давати показання (ст..373 ККУ); порушення права на захист (ст.. 374 ККУ); постановлення суддею (суддями) завідомо незаконного вироку, рішення, ухвали або постанови (ст.. 375 ККУ) тощо. Визначені злочини об’єднує те, що вчиняються вони шляхом порушення встановленого порядку здійснення або забезпечення правосуддя. Такі злочини вчиняють спеціально уповноважені особи – судді, службові особи правоохоронних органів, особи, уповноваженні здійснювати або забезпечувати правосуддя. Потерпілими є особи, які захищають або відстоюють свої інтереси у кримінальному судочинстві, а також ті, що сприяють його здійсненню ( потерпілий, підозрюваний, обвинувачений та їх представники, свідок, експерт, понятий, члени їх родин та близькі родичі). Мотиви злочину можуть бути різними (особиста неприязнь, корисливий тощо). Наслідками можуть бути незаконне позбавлення волі, захворювання потерпілого або його загибель тощо. Вказані ознаки і визначають подібність методики розслідування досліджуваних злочинів.

3. Злочини, що вчиняються засудженими особами, взятими під варту, шляхом порушення порядку відбування покарання або попереднього ув’язнення (ухилення від покарання, не пов’язаного з позбавленням волі (ст..389 ККУ); ухилення від відбування покарання у вигляді обмеження волі та у вигляді позбавлення волі ( ст..390 ККУ);злісна непокора вимогам адміністрації установи виконання покарань ( ст..392 ККУ); втеча з місць позбавлення волі або з-під варти (ст..393 ККУ) тощо. Дані злочини поєднані в одну групу за способом вчинення – порушення порядку та умов відбування покарання; особою злочинця. Такі злочини вчиняються засудженими ( в тому числі й особами, щодо яких прийнято рішення суду про примусове лікування), особами, які знаходяться під вартою. Наслідками злочину є те, що особа належним чином не відбула покарання, або примусове лікування.

4. Злочини, що вчиняються службовими особами або іншими особами шляхом незаконного втручання в діяльність судових органів або протиправним впливом на учасників судочинства (втручання в діяльність судових органів ст.. 376 ККУ); незаконне втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду (ст.. 376-1 ККУ); перешкоджання з’явленню свідка, експерта, примушування їх до відмови від давання показань чи висновку (ст.. 386 ККУ); втручання в діяльність захисника чи представника особи (ст.. 397 ККУ). Дані злочини поєднують таку криміналістичні ознаки:

1) Особа злочинця – вчиняють особами, які не здійснюють правосуддя, але їх діяльність перешкоджає здійсненню правосуддя;

2) Спосіб вчинення – незаконне втручання в діяльність судових органів або протиправний вплив на учасників судочинства, що не пов’язаний з насильством, знищенням (пошкодженням) майна зазначених осіб;

3) Мотиви злочинів – недопущення встановлення істини в кримінальному провадженні;

4) Наслідки – спричинення будь-якої шкоди, окрім фізичної та матеріальної шкоди потерпілому.

5. Злочини, що вчиняються свідками, потерпілими або іншими особами шляхом перешкоджання встановлення істини у справі (завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину (ст..383 ККУ); завідомо неправдиве показання (ст..384 ККУ); відмова свідка від давання показань або відмова експерта чи перекладача від виконання покладених на них обов’язків (ст..385ККУ) тощо. Дані злочини об’єднані в одну групу за способом вчинення – перешкоджання встановленню істини у справі, особою злочинця – особи, які повинні сприяти правосуддю. Мотиви та наслідки злочину різноманітні.

6. Злочини, що вчиняються службовими або іншими особами шляхом невиконаннярішень суду (невиконання рішення суду (ст..382 ККУ); незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт, заставленого майна або майна, яке описано і підлягає конфіскації (ст..388 ККУ). Дані злочини поєднані способом вчинення – невиконання рішення суду; особою злочинця – службова особа або інша, яка зобов’язана в силу закону виконувати рішення суду. Мотив може бути корисливим та іншим.