Методичні прийоми організації аудиторської перевірки

Перевірка може бути організована по-різному. Так, в практиці аудиторської роботи виділяють чотириосновні методи організації перевірки: суцільна перевірка (документальна і фактична), вибіркова, аналітична, комбінована.

При суцільній перевірці перевіряються всі масиви інформації, без виключення, по господарських процесах з участю персоналу, що відбулись у клієнта за перевіряємий період. На підставі суцільної перевірки аудитор робить висновок щодо достовірності, доцільності та законності відображення в кадровому та бухгалтерському обліку і відповідній звітності дій і подій здійснених економічним суб’єктом за весь перевіряємий період.

Такі перевірки є найбільш точними, а ступінь ризику невиявлення зводиться до мінімального. Проте вони вимагають дуже великих трудових і матеріальних затрат. Тому при проведенні традиційних перевірок (обов’язковий аудит або аудит на замовлення клієнта) суцільна перевірка є недоцільною. Такі перевірки застосовуються для встановлення доказів та визначення заподіяної шкоди в результаті різного роду правопорушень. Як правило, суцільні перевірки проводяться на замовлення правоохоронних органів.

Вибіркова перевірка передбачає застосування аудиторських процедур менше ніж до 100 % масивів інформації, які дозволяють аудитору отримати аудиторські докази і, оцінивши окремі характеристики вибраних даних, розповсюдити дієвість цих доказів на всю сукупність даних. Ризик невиявлення збільшується, так як за межами вибірки можуть залишатися факти порушень та помилок.

Тому аудитор повинен уважно формувати вибірку з врахуванням мети аудиту, сукупності даних (генеральної сукупності) і обсягу вибірки. Вибірка повинна бути репрезентативною, тобто відображати всі основні властивості генеральної сукупності.

Вибірковий метод перевірки дозволяє аудитору з найменшими витратами отримати результат щодо довіри до системи внутрішнього контролю суб’єкта господарювання та скласти думку про достовірність, доцільність і законність господарських операцій відображених в кадровому та бухгалтерському обліку і відповідній звітності.

Якщо при вибірковому дослідженні встановлені серйозні порушення або помилки, то відповідна сукупність інформації повинна бути перевірена суцільним методом. Так, наприклад, вибірковою перевіркою були встановлені помилки в утриманні прибуткового податку з робітників і службовців. В такому випадку виникає необхідність суцільним методом перевірити цю ділянку бухгалтерського обліку і відповідні показники звітності.

Аналітична перевірка — це оцінка показників щодо наявності, руху, умов праці та витрат на персонал, й ефективності його використання за допомогою вивчення вірогідних залежностей між ними. Наприклад, рівень зростання заробітної плати перевищує рівень зростання продуктивності праці. Така ситуація має насторожити аудитора, тому що це може призвести до економічної небезпеки підприємства.

Комбінована перевірка — являє собою поєднання суцільної, вибіркової і аналітичної перевірки.

Аудиторська перевірка — це складний і тривалий процес. аудитори постійно працюють над тим, щоб максимально скоротити час перевірок, не занижуючи при цьому їх якості і не збільшуючи аудиторський підприємницький ризик. Вирішення даної проблеми можливе лише за умови формування чіткої методики аудиту, під якою розуміють послідовність та порядок застосування окремих методів аудиторської перевірки та її організації з метою встановлення об’єктивної істини щодо аудованої інформації і доведення цієї істини через аудиторський висновок до користувачів фінансової звітності та аудиту.

Складовою частиною методики аудиту є аудиторські процедури. Аудиторські процедури — це відповідний порядок і послідовність дій аудитора для одержання необхідних аудиторських доказів на конкретній ділянці аудиту.