Дослідження особливостей тривожності.

Тривожність – готовність до страху, індивідуальна чутливість до різних стресорів і подразників. Це відчуття неконкретної, невизначеної загрози, нечітке відчуття безпеки, вияв психічного неблагополуччя особистості. Тривожність знижує адаптаційний потенціал дитини, стримує інтелектуальний та емоційний розвиток, перешкоджає ефективній діяльності. Виявляється тривожність у нерішучості, загостреному почутті відповідальності, внутрішній потребі відповідати очікуванням інших, боязкості, невпевненості в собі і своїх рішеннях, емоційний неспокій [18].

У роботах Б.Ф. Березіна підкреслено, що професійна діяльність, постійно пов’язана з ситуаціями загрози, супроводжується підвищеною тривожністю. Ситуації, що для людини є загрозливими або особистісне значущими, викликають стан тривоги [43]. На думку психологів, тривога переживається людиною як неприємний стан різної інтенсивності. Дуже високий рівень тривожності, так саме як і дуже низький, називається дезадаптивною реакцією, яка проявляється у діяльності.

Зі сказаного випливає, що подолання емоційної напруги, тривоги є важливою проблемою, і особливого значення вона набуває стосовно діяльності, яка проходить в умовах підвищеної небезпеки, відповідальності, раптовості. Вирішувати її необхідно вже з перших часів навчання курсантів-рятувальників у вищому навчальному закладі.

Для визначення особливостей тривожності у курсантів у порівнянні зі студентами була проведена Методика виявлення рівня тривожності Дж. Тейлор.

Показники рівня тривожності в досліджуваних вибірках представлені в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Показники рівня тривожності в досліджуваних групах ( %)

З приведеної таблиці видно, що серед курсантів переважає середній рівень тривожності – 22 особи, що становить 44%, найнижчий показник у даній групі становить низький рівень тривожності – 8 осіб (16%). Високий рівень визначається у 20 чоловік (20%). Щодо студентів, то у них переважає високий рівень тривожності – 29 осіб (58%), найнижчий показник в даній вибірці становить низький рівень тривожності – 5 респондентів (10%), з середнім рівнем – 16 осіб (32%).

Після обробки даних методами математичної статистики, а саме завдяки критерію кутового перетворення Фішера ми можемо зробити такі висновки: отримані дані вказують на те, що достовірних розбіжностей серед курсантів та студентів з показниками низького та середнього рівнів тривожності не виявлено, про те у досліджуваних групах показники високого рівня тривожності мають незначні розбіжності у показниках (р≤0.05).

Люди з високим рівнем тривожності перебувають у постійній готовності до конфлікту і готовності до захисту, навіть якщо в цьому об'єктивно немає потреби. Особистість із високим рівнем тривожності схильна приймати навколишній світ як містять у собі погрозу й небезпеку в значно більшому ступені, чим особистість із низьким рівнем тривожності. Високий рівень тривожності створює погрозу психічному здоров'ю особистості, сприяє розвитку предневротических станів.

Високий рівень тривожності перешкоджає ефективному виконанню завдань як курсантам, так і студентам.

Для наочності отримані дані ми зобразили на рисунку 2.2.

Рис. 2.2. Показники рівнів тривожності в курсантів та студентів (%).

З отриманих даних видно, що високий рівень тривожності переважає у студентів порівняно до курсантів.

Можна зробити припущення, що у ході навчання курсанти навчилися долати тривожність завдяки оволодінню прийомами, що дозволяють впоратись із зайвим хвилюванням, тривогою.

Тривожність впливає на ефективність в спілкуванні, на стосунки між колегами, що сприяє виникненню конфліктів. Вона також має негативний вплив на зниження самооцінки, рішучості, впевненості в собі. Як стверджувалося раніше, комунікабельність, рішучість та впевненість в собі мають велике значення у роботі рятувальника.

У ході проведеного дослідження вдалося встановити, що 40% курсантів мають високий рівень тривожності. Такий рівень тривожності є недопустимим для працівника ДСНС. Тому варто шукати прогалини у підготовці курсантів до їх професійної діяльності та шляхи подолання цієї проблеми.