Протитуберкульозні препарати І ряду

Протитуберкульозні препарати I ряду є основними протитуберкульозними препаратами, які призначають хворим на вперше діагностований туберкульоз та рецидиви захворювання, які виділяють чутливі Мicobacterium tuberculosis (МБТ) (хворі I – III клінічних категорій). Протитуберкульозні препарати II ряду є резервними, їх використовують тільки в індивідуалізованих/індивідуальних схемах хіміотерапії у хворих на туберкульоз IV категорії, у яких визначають медикаментозну резистентність МБТ до ПТП I ряду, а також у хворих інших категорій при резистентності МБТ до препаратів I ряду або поганій їх переносимості. Розподіл протитуберкульозних препаратів на препарати I і II ряду забезпечує дотримання стандартних схем хіміотерапії туберкульозу для профілактики розвитку медикаментозної резистентності МБТ.

• Ізоніазид (Isoniazid) *

Фармакотерапевтична група:J04AC01 – протитуберкульозні засоби.

Основна фармакотерапевтична дія:пригнічує синтез міколевої кислоти в клітинній стінці МБТ (локалізованих як поза-, так і внутрішньоклітинно), внаслідок чого порушується структура їх зовнішньої клітинної мембрани; бактерицидна дія в стадії розмноження та бактеріостатична – у стадії спокою; в концентрації 0,03 мкг/мл затримує ріст МБТ і слабко впливає на збудників інших інфекційних хвороб.

Показання для застосування ЛЗ:лікування всіх форм активного туберкульозу різної локалізації та латентна туберкульозна інфекція у дорослих і дітей; профілактика туберкульозу у осіб, які були або є у близькому контакті з хворими на туберкульоз; лікування латентної туберкульозної інфекції у осіб з позитивною шкірною реакцією (більше 5 мм) на туберкулін та рентгенологічними даними, які вказують на непрогресуючий туберкульоз;у дітей молодше 4-х років з позитивною реакцією на туберкулін (більше 10 мм) та підвищеним ризиком дисемінації ^{ВООЗ,БНФ}.

Спосіб застосування та дози ЛЗ:призначають в комбінації з 3-4 іншими протитуберкульозними засобами для лікування хворих на туберкульоз і у вигляді монотерапії протягом 6 міс для лікування латентної туберкульозної інфекції: дорослим та дітям для лікування туберкульозу призначають в комплексній хіміотерапії 5 мг/кг при щоденному застосуванні ^ВООЗ, 10 мг/кг – при інтермітуючому; в/в застосовують при ураженні ЦНС; профілактично у формі монотерапії призначають з розрахунку по 5 мг/кг/добу (за 1 прийом) протягом 6 міс ^ВООЗ.¹

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ:нудота, блювання, дискомфорт у ділянці живота, ізоніазид-асоційований гепатит; головний біль, запаморочення, дратівливість, парестезії, почастішання нападів у хворих на епілепсію, м’язові посіпування та генералізовані судоми, порушення чутливості, енцефалопатія, інтоксикаційний психоз, ейфорія, порушення сну, периферичні неврити з атрофією м’язів і паралічем кінцівок, неврит зорового нерва, психози; АГ, серцебиття, болі у ділянці серця, посилення ішемії міокарда у осіб похилого віку; гінекомастія у чоловіків, менорагія у жінок, с-м Кушінга, гіперглікемія; еозинофілія, шкірний свербіж, дерматит, лихоманка.

Протипоказання до застосування ЛЗ:індивідуальна чутливість до препарату, епілепсія та схильність до судомних нападів, важкі психози, поліомієліт (у т. ч. в анамнезі), токсичний гепатит в анамнезі внаслідок прийому похідних гідразиду ізонікотинової кислоти (фтивазид та ін.), г. печінкова і/або ниркова недостатність, виражений атеросклероз, період лактації; в дозі понад 10 мг/кг/добу протипоказаний в період вагітності, при СН та ДН, АГ ІІ-ІІІ стадії, ІХС, розповсюдженому атеросклерозі, захворюваннях нервової системи, БА, хр. нирковій недостатності, гепатиті в період загострення, цирозі печінки, псоріазі, екземі в формі загострення, мікседемі, гіпотиреозі.

Форми випуску ЛЗ:р-н для ін'єкцій, 100 мг/мл по 5 мл в амп.; сироп, 100 мг/5 мл по 100 мл, або по 200 мл, або по 500 мл у фл.; табл. по 100 мг, 200 мг, 300 мг.

Торгова назва:

• Рифампіцин (Rifampicin) * (див. п. 17.2.8. розділу "ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ")

Показання для застосування ЛЗ:всі форми активного туберкульозу різної локалізації у дорослих і дітей; призначають в комбінації з іншими протитуберкульозними засобами ^{ВООЗ БНФ}.

Спосіб застосування та дози ЛЗ:перорально, натще; приймають за 30 хв – 1 год до їжі 1 р/добу; при лікуванні дорослих хворих з масою тіла менше 50 кг призначають дозу 450 мг; хворим з масою тіла більше 50 кг призначають 600 мг/добу у 1 прийом (при поганий переносимості добова доза ^БНФ може бути розподілена на 2 прийоми); максимальна добова доза 1,2 г; тривалість лікування може становити 12 і більше місяців; при в/в введенні добова доза становить 0,45 г, при тяжких швидко прогресуючих формах – 0,6 г і вводиться в один прийом протягом 45-50 хв, тривалість застосування в/в способу введення залежить від переносимості препарату і може становити 1-1,5 місяця з подальшим переходом на прийом внутрішньо; при лікуванні туберкульозу у хворих на ЦД, в/в введення рифампіцину поєднують із введенням інсуліну; монотерапія туберкульозу рифампіцином часто супроводжується розвитком стійкості збудника до а/б, тому його слід призначати у поєднанні з іншими протитуберкульозними засобами (стрептоміцином, ізоніазидом, етамбутолом), до яких збережена чутливість МБТ.

• Рифапентин (Rifapentin)

Фармакотерапевтична група:J04AB05 – протитуберкульозний засіб з групи рифампіцинів.

Основна фармакотерапевтична дія:в терапевтичних концентраціях виявляє бактерицидну активність як проти внутрішньоклітинних, так і проти позаклітинних M.tuberculosіs; рифапентин та 25-дезацетилрифапентин (активний метаболіт) накопичуються в макрофагах людини із внутрішньоклітинним/позаклітинним співвідношенням приблизно 24:1 і 7:1, відповідно; M.tuberculosis, стійкі до інших рифаміцинових а/б, можливо також будуть стійкі до дії рифапентину; не з’являється перехресна стійкість між рифапентином і нерифаміциновими протимікобактеріальними засобами типу ізоніазиду та стрептоміцину.

Показання для застосування ЛЗ:легенева форма туберкульозу (в комбінації принаймі з одним із протитуберкульозних препаратів, до якого чутливий збудник).

Спосіб застосування та дози ЛЗ:призначається внутрішньо; застосовується обов’язково з іншими протитуберкульозними засобами; схема лікування легеневої форми туберкульозу в інтенсивній фазі - по 4 табл. (600 мг) двічі на тиждень, з інтервалом між прийомами не менше 72 год (3 доби), протягом двох місяців; підліткам (12 - 15 років) при масі тіла більше 45 кг призначається по 600 мг (4 табл.); при масі тіла менше 45 кг – по 450 мг (3 табл.); схема лікування у фазі продовження - призначається 1 раз на тиждень протягом 4 місяців, у комбінації з відповідним протитуберкульозним засобом з урахуванням чутливості м/о; якщо у пацієнта після обох фаз лікування в мазку мокротиння або в культурі виявляються МБТ або присутні резистентні організми чи пацієнт ВІЛ-позитивний, треба переглянути схему лікування; дорослим та дітям для лікування туберкульозу призначають 10 мг/кг 2 рази на тиждень в інтенсивну фазу, в інтермітуючу фазу – 1 раз на тиждень.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ:підвищення рівня білірубіну, підвищення активності печінкових трансаміназ, гепатит; кропив’янка, зміна кольору шкіри, свербіж, висипання; гіперкаліємія, гіповолемія, підвищення рівня ЛФ і ЛДГ; тромбоцитопенія, лейкоцитоз або лейкопенія, лімфопенія, нейтропенія, анемія, пурпура, гематома; запор, езофагіт, гастрит, панкреатит, диспептичні явища; гематурія, піурія, протеїнурія; подагра, артроз, артралгія; периферичні набряки, втомлюваність, реакції агресії; забарвлення в червоний колір сечі, поту, мокротиння, сліз та контактних лінз; у ВІЛ-інфікованих хворих із супутніми ускладненнями можливий розвиток рифапентин-монорезистентного туберкульозу; при застосуванні протягом останніх декількох тижнів вагітності препарат може викликати післяпологові кровотечі в матері та дитини, які лікуються вітаміном К.

Протипоказання до застосування ЛЗ:діти молодше 12 років, а також особи, які мають в анамнезі вказівки на гіперчутливість до будь-якого препарату з групи рифаміцинів.

Форми випуску ЛЗ:табл., вкриті оболонкою, по 150 мг

Торгова назва:

• Рифабутин (Rifabutin)

Фармакотерапевтична група:J04AB04 – протитуберкульозні засоби.

Основна фармакотерапевтична дія:напівсинтетичний а/б широкого спектра дії; має високу активність відносно кислотостійких бактерій, включаючи атипові та резистентні м/о; in vitro проявляє високу активність відносно лабораторних штамів і клінічно виділених культур M.tuberculosis; дослідження in vitro показали, що від 30 % до 50 % штамів M.tuberculosis, резистентних до рифампіцину, чутливі до рифабутину (тобто існує неповна перехресна резистентність між цими а/б); активність рифабутину in vitro при інфікуванні M.tuberculosis була у 10 раз вищою за активність рифампіцину; рифабутин активний відносно нетуберкульозних (атипових) бактерій, включаючи M. аvitum intracellulare complex.

Показання для застосування ЛЗ:лікування інфекцій, викликаних мікобактеріями M.tuberculosis, M. Avitum intracellulare complex та іншими атиповими бактеріями, чутливими до препарату; препарат рекомендується для профілактики інфікування M. аvitum intracellulare complex у хворих, з діагностованою імунодепресією (кількість CD4-лімфоцитів не перевищує 200/мкл); при інфекціях, спричинених M. аvitum complex або іншими атиповими мікобактеріями (такими, як М. Xenopi) ^БНФ, рифабутин ефективний для лікування як локалізованих, так і дисемінованих форм захворювання у хворих з імунодефіцитом.

Спосіб застосування та дози ЛЗ:лікування інфекцій, викликаних мікобактеріями M.tuberculosis, M. Avitum intracellulare complex та іншими атиповими бактеріями, чутливими до препарату; препарат рекомендується для профілактики інфікування M. аvitum intracellulare complex у хворих, з діагностованою імунодепресією (кількість CD4-лімфоцитів не перевищує 200/мкл); при інфекціях, спричинених M. аvitum complex або іншими атиповими мікобактеріями (такими, як М. Xenopi) ^БНФ, рифабутин ефективний для лікування як локалізованих, так і дисемінованих форм захворювання у хворих з імунодефіцитом.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ:оскільки препарат призначають у складі комбінованої терапії, часто виявляється неможливим установити причинно-наслідковий зв’язок у виникненні побічних ефектів; лейкопенія, тромбоцитопенія та анемія; артралгія, міалгія; гарячка, висип, інші реакції гіперчутливості (еозинофілія, бронхоспазм, шок); оборотний увеїт, ступінь тяжкості якого варіювала від легкої до значної (ризик виникнення цього побічного ефекту знижується, якщо рифабутин застосовують як монотерапію у дозі 300 мг і підвищується, якщо застосовують комбінацію з кларитроміцином і у більш високих дозах).

Протипоказання до застосування ЛЗ:гіперчутливість до препарату або інших рифампіцинів в анамнезі, вагітність і період лактації, дитячий вік до 12 років.

Форми випуску ЛЗ:капс. по 150 мг

Торгова назва:

• Піразинамід (Pyrazinamide) *

Фармакотерапевтична група:J04AK01 – протитуберкульозні засоби.

Основна фармакотерапевтична дія:туберкулостатична; руйнує М. tuberculosis на стадії внутрішньоклітинного ділення; особливо ефективний протягом перших місяців лікування; завжди призначається разом з іншими туберкулостатиками (ізоніазидом, етамбутолом, рифампіцином) для того, щоб запобігти розвитку стійких до піразинаміду штамів М. tuberculosis; добре проникає в осередки туберкульозного ураження, і його специфічна активність не зменшується у кислому середовищі казеозних мас, що дає змогу призначати препарат при туберкуломах, казеозних лімфаденітах, казеозно-пневмонічних процесах.

Показання для застосування ЛЗ:лікування всіх форм туберкульозу (в комбінації з іншими туберкулостатиками) ^{ВООЗ БНФ}

Спосіб застосування та дози ЛЗ:звичайна доза для дорослих становить від 15 до 30 мг/кг/ добу; максимальна добова доза не повинна перевищувати 2 г; можливі випадки використання підвищеної дози, тобто від 50 мг до 70 мг/кг/добу, два або три рази на тиждень - при дворазовому прийомі на тиждень максимальна добова доза не повинна перевищувати 4 г, при триразовому прийомі - 3 г; звичайна доза для дітей становить від 15 до 30 мг на 1 кг/добу; максимальна добова доза не повинна перевищувати 2 г; можливі випадки використання підвищеної дози, тобто від 50 мг до 70 мг/кг/добу, два або три рази на тиждень - при призначенні двічі на тиждень максимальна добова доза не повинна перевищувати 4 г; при призначенні тричі на тиждень - 3 г; пацієнтів похилого віку звичайно лікують у дозах, близьких до нижньої межі звичайної дози для дорослих.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ:порушення функції печінки, нудота, блювання, диспептичні явища, шкірний висип, свербіж, артралгія, гіперурикемія, загострення подагри; рідко - фотосенсибілізація, гарячка, міалгія, інтерстиціальний нефрит, анорексія, дизурія, схильність до тромбоутворення, АР.

Протипоказання до застосування ЛЗ:гіперчутливість до активної речовини та інших інгредієнтів цих ліків, а також пацієнти з тяжкими порушеннями функції печінки і хворих на г. подагру.

Форми випуску ЛЗ:табл. по 500 мг, по 750 мг.

Торгова назва:

• Етамбутол (Ethambutol)

Фармакотерапевтична група:J04AK02 – протитуберкульозні засоби.

Основна фармакотерапевтична дія:проявляє виражену бактеріостатичну дію стосовно M.tuberculosіs і M.bovіs, а також до деяких атипових (опортуністичних, нетуберкульозних) видів мікобактерій; на інші патогенні бактерії, віруси та гриби не діє; пригнічує розмноження МБТ, стійких до стрептоміцину, ізоніазиду, ПАСК, етіонаміду, канаміцину та інших протитуберкульозних засобів; механізм дії після його проникнення в мікобактерію зв’язують із пригніченням синтезу РНК і білків, здатністю взаємодіяти з іонами двовалентних біометалів (мідь, магній), порушенням структури рибосом та пригніченням інтенсивності ліпідного обміну; первинна стійкість M.tuberculosіs і M. bovіs розвивається рідко, вторинна повільно; при монотерапії швидко розвивається толерантність.

Показання для застосування ЛЗ:легенева і позалегенева форми туберкульозу (тільки у комбінації з іншими протитуберкульозними засобами) ^{ВООЗ,БНФ}; інфекції, викликані чутливими атиповими мікобактеріями.

Спосіб застосування та дози ЛЗ:призначають у постійному режимі - 1 р/добу в дозі 25 мг/кг або в інтермітируючомі режимі - у дозі 30-40 мг/кг 3 рази на тиждень ^{ВООЗ,БНФ}; максимальна добова доза 2,5 г; при стабілізації туберкульозного процесу призначають у дозі 15 мг/кг протягом усього періоду лікування в складі комбінованої терапії ^{ВООЗ,БНФ}; прийом етамбутолу після їжі поліпшує його переносимість; тривалість курсу лікування залежить від форми туберкульозу і складає від 6 ^ВООЗ до 12 міс ^БНФ; дітям старше 13 років призначають етамбутол всередину в дозі 20 ^ВООЗ -25 мг/кг/добу; МДД для дітей 1,0 г.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ:запаморочення, головні болі, депресії, периферичний неврит, неврит зорового нерва, погіршення гостроти зору, порушення кольорового сприйняття (головним чином зеленого, червоного), дезорієнтація в просторі; нудота, блювання, діарея, біль у шлунку, порушення функції печінки, жовтяниця, підвищення рівня сироваткових трансаміназ; артрит; лейкопенія, тромбоцитопенія; АР, висипання на шкірі; інтерстицінальний нефрит, зменшення кліренсу сечової кислоти, приступи подагри, посилення кашлю, збільшення кількості мокротиння, крововилив в сітківку

Протипоказання до застосування ЛЗ:гіперчутливість до препарату, подагра, неврит зорового нерва, катаракта, запальні захворювання ока, діабетична ретинопатія, порушення функції нирок, вагітність, діти до 13 років.

Форми випуску ЛЗ:р-н для ін'єкцій 10 % по 10 мл або по 20 мл у фл. шприцах; супозиторії ректальні по 0,4 г; табл. по 200 мг, по 400 мг; табл., вкриті оболонкою, по 400 мг, по 800 мг

Торгова назва:

• Стрептоміцин (Streptomycin) *

Фармакотерапевтична група:J01GA01 – протитуберкульозні засоби.

Основна фармакотерапевтична дія:має широкий спектр антимікробної (бактерицидної) дії; активний відносно M.tuberculosis, більшості грам (-): E.coli, Salmonella spp., Shigella spp., Yersinia spp., Klebsiella spp. (у т. ч. Klebsiella pneumoniae), Haemophilus influenzae, Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis, Yersinia pestis, Francisella tularensis, Brucella spp. та деяких грам (+) м/о: Staph. spp., Corynebacterium diphtheriae; менш активний відносно Str. spp. (у т. ч. Str. pneumoniae), Enterobacter spp.; не активний відносно анаеробних бактерій, Spirochaetaceae, Rickettsia spp., Proteus spp., Pseudomonas aeroginosa; бактерицидну дію виявляє внаслідок зв'язування з 30S-субодиницей бактеріальної рибосоми, що в подальшому призводить до пригнічення синтезу білка.

Показання для застосування ЛЗ:лікування вперше виявленого туберкульозу легень та туберкульозних уражень інших органів; хворим, що лікувались раніше, препарат доцільно призначати після лабораторного підтвердження чутливості до нього виділених хворим МБТ ^{ВООЗ,БНФ}.

Спосіб застосування та дози ЛЗ:вводиться в/м, у вигляді аерозолей, інтратрахеально; дорослим препарат застосовують також і внутрішньокавернозно; при в/м введенні разова доза для дорослих 0,5–1 г, вища добова доза – 2 г; для хворих з масою тіла менше 50 кг та осіб старше 60 років добова доза звичайно не перевищує 0,75 г; при лікуванні туберкульозу добову дозу звичайно вводять одноразово ^ВООЗ; при поганій переносимості препарату добову дозу можна розділити на два введення; тривалість лікування залежить від форми та фази захворювання (3 місяці і більше); при лікуванні інфекцій нетуберкульозної етіології добову дозу вводять у 3–4 прийоми з інтервалом 6–8 год; тривалість лікування становить 7–10 днів (не повинна перевищувати 14 днів); інтратрахеально дорослим препарат вводять по 0,5–1 г у 5–7 мл 0,9% р-ні натрію хлориду або 0,5% р-ну новокаїну 2–3 рази на тиждень; для застосування у вигляді аерозолей дорослим вводять 0,5–1 г; внутрішньокавернозно препарат вводять шляхом інсуфляції у вигляді дрібно-дисперсного порошку або інстиляції 10% р-ну в умовах хірургічного стаціонару 1 р/добу в сумарній дозі не більше 1 г незалежно від числа каверн та способу введення.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ:блокада VIII пари черепних нервів та пов'язані з цим вестибулярні розлади (запаморочення, нудота, блювання, нестійка хода), порушення слуху (шум та дзвін, зниження слуху, глухота), периферичний неврит, неврит зорового нерва, пригнічення нервово-м'язової передачі (утруднене дихання, апное, слабкість, сонливість), блокада нервово-м'язової провідності аж до зупинки дихання, особливо у хворих на нервово-м'язові захворювання (міастенію) або в післяопераційному періоді на фоні залишкової дії недеполяризуючих м'язових релаксантів; можливі порушення функції нирок (альбумінурія, гематурія), діарея, судомні скорочення м'язів, підвищена кровоточивість, полінейропатія, АР (шкірний висип, кропив`янка, еозинофілія, набряк Квінке та ін., у поодиноких випадках анафілактичний шок), почервоніння та біль у місці введення; біль стискувального характеру в ділянці серця, тахікардія.

Протипоказання до застосування ЛЗ:захворювання слухового та вестибулярного апаратів, пов'язаних з невритом VIII пари черепних нервів і стан після перенесеного ото невриту; тяжкі форми СН та ниркової недостатності; порушення мозкового кровообігу, облітеруючий ендартеріїт, гіперчутливість до препарату; при міастенія, ботулізм; вагітність та лактація; схильність до кровотеч; внутрішньокавернозне введення протипоказане при незарощенні плевральної порожнини у місці введення катетера та при прикореневій локалізації каверни.

Форми випуску ЛЗ:порошок для р-ну для ін'єкцій по 0,5 г, 1,0 г у фл.

Торгова назва:

I. СТРЕПТОМІЦИН, ВАТ "Київмедпрепарат", м. Київ, Україна

• Фтивазид (Ftivazide)

Фармакотерапевтична група:J04AC03 – протитуберкульозні засоби.

Основна фармакотерапевтична дія:блокує синтез міколінової кислоти і викликає загибель клітин; порушує синтез фосфоліпідів, утворює інтра- та екстрацелюлярні хелатні комплекси із двохвалентними іонами, гальмує окислювальні процеси і синтез ДНК і РНК; викликає ушкодження мембрани МБТ, інгібує в них метаболічні і окислювальні процеси, пригнічує синтез нуклеїнових кислот.

Показання для застосування ЛЗ:Активний туберкульоз у дорослих та дітей (усі форми та локалізація) у комбінації з іншими протитуберкульозними засобами

Спосіб застосування та дози ЛЗ:внутрішньо; дорослим призначають по 0,5 г 1-3 р/добу; дітям − із розрахунку 0,02-0,04 г/кг (але не більше 1,5 г/добу) 3 р/добу; загальна курсова доза для кожного хворого індивідуальна, залежно від характеру та форми захворювання і ефективності лікування. При туберкульозному вовчаку призначають по 0,25-0,3 г 3-4 р/добу; на курс − 40-60 г; при необхідності курс лікування повторюють 2-3 рази з місячною перервою. Максимальні дози: для дорослих: разова − 1 г, добова − 1,5 г; для дітей: разова - 0,5 г, добова - 1,5 г. Максимальна курсова доза - 40-60 г; термін лікування - 6-8 місяців.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ:головний біль, запаморочення, сонливість, порушення сну, периферичний неврит та неврит зорового нерва; нудота, блювання, відчуття сухості у роті, біль в епігастральній ділянці; у чоловіків - гінекомастія; у жінок - менорагія; біль у ділянці серця, підвищена кровоточивість; лихоманка, шкірні висипання; депресія, у поодиноких випадках − психоз, ейфорія, розлад пам'яті, у хворих на епілепсію можливе почастішання судомних нападів; лікарський гепатит

Протипоказання до застосування ЛЗ:стенокардія, декомпенсовані вади клапанів серця, органічні захворювання ЦНС, захворювання нирок нетуберкульозного характеру з проявами ниркової недостатності, підвищена чутливість до фтивазиду та інших компонентів препарату, алкоголізм, психічні захворювання, годування груддю.

Форми випуску ЛЗ:табл. по 0,5 г.

Торгова назва:

I. ФТИВАЗИД, АТ "Стома", м. Харків, Україна