ІНТЕЛЕКТ

Сьогодні, у час розвитку комп’ютерних систем, виникли запитання: які задачі можуть бути визначені як інтелектуальні? Які системи і технології можна називати інтелектуальними? Які можливості ІС? І, нарешті, як створювати ІС? Щоб відповісти на ці запитання, необхідно спочатку схарактеризувати саме поняття «інтелект», а потім вимагати від ІС, щоб їхні властивості узгоджувались із обраним визначенням інтелекту. Якщо це визначення буде загальним і конструктивним, то можна чекати, що й визначення інтелектуальних технологій і систем дасть змогу створювати якісно нові, наприклад, інтелектуальні комп’ютери, поява яких стане важливим елементом, що визначить майбутній розвиток цивілізації. Виникнення інтелектуальних об’єктів, створених людством, буде новим кроком в історично сформованому розвитку можливостей людини, характерних для сучасного суспільства. Дослідження з інтелекту, що активно розвиваються з кінця XIX ст. фахівцями з психології, дають змогу використати отримані результати під час створення ІС. Історія пов’язаних з вивченням інтелекту психологічних досліджень розглянута в книгах М. Холодної , Б. Величковського , які можуть слугувати довідниками для всіх, хто цікавиться психологічними підходами до проблем інтелекту. За теперішніми методами дослідження визначення інтелекту можна умовно згрупувати; у межах кожної групи дамо кілька визначень, посилаючись на відповідних авторів. Визначення інтелекту пов’язується з деяким суб’єктом, що діє певним чином у навколишньому середовищі, світі, дійсності.

· Визначення на основі порівняння з іншими здатностями, властивими людині, які зв’язуються з її розумовою діяльністю, мисленням, адаптацією до зовнішнього середовища.

· 2. Визначення на основі класів виконуваних процесів або здійснюваних функцій.

· 3. Визначення, що спираються на використання знань (когнітивний досвід), як основи подання й моделювання навколишнього середовища.

· 4. Визначення у вигляді багатофакторних поданпро інтелект, отриманих в основному за допомогою факторного аналізу результатів психологічних експериментів (Спірмен, КеттеллТерстоун, Гілфорд , Стернберг).

· 5. Визначення, які пов’язують інтелект зі структурними властивостями простору, що суб’єктивно відображує зовнішнє середовище й використовується для формування дій суб’єкта.

З огляду спрямованості цієї роботи на проблеми створення ІС, а, отже, на побудову моделей, що уможливлюють ефективно розробляти й використовувати такі системи, дамо таке визначення інтелекту.

Інтелект – це невід’ємна якість суб’єкта, орієнтованого на взаємодію з різними предметними областями, що формують зовнішнє середовище. Ця якість подається у вигляді загальних методів аналізу й синтезу інформації та дає змогу суб’єктові віртуально структурувати це середовище, зберігати й модифікувати отриманструктурне подання (інтелектуальне відображення) як форму свого когнітивного досвіду. Суб’єкт використовує інтелект для адекватного семантичного сприйняття й моделювання ситуацій у середовищі, організації взаємодії із цим середовищем, у тому числі для прийняття

рішень під час формування своєї поведінки. Не аналізуючи докладно це визначення, назвемо кілька властивостей інтелекту.

По-перше, інтелект, в основі якого лежать методи й способи аналізу й синтезу інформації, спирається на структурне подання тих предметних областей (зовнішнього середовища), де суб’єкт визначає своє поведінку.

По-друге, це подання будує сам суб’єкт, встановлюючи зв’язки і співвідношення між елементами предметної області, використовуючи свій

когнітивний досвід у вигляді знань. Тому система відкрита, оскільки під час взаємодії й обробки когнітивного досвіду можуть з’являтися нові знання.

По-третє, інтелект – складова процесу аналізу й моделювання ситуації, яка визначає відповідність побудованої моделі предметній області.

По-четверте, оскільки практика людськогмислення засвідчує, що в основі його когнітивного досвіду лежить семантичне розуміннпредметних областей, то оперування ними на цьому рівні є невід’ємною частиною інтелекту. Ці риси інтелекту застосовуються надалі в цій роботі для побудови форм і методів подання зовнішнього середовища.