Громадянське суспільство: суть, структура, ознаки та перспективи розвитку в Україні

Громадянське|громадянське| суспільство|товариство|: поняття, структура, ознаки

Теорія Громадянського|громадянського| суспільства|товариства| створювалася такими мислителями, як Арістотель, Цицерон, Гроций, Гоббс, Локк, Гегель, Маркс, і багатьма іншими.

Основною ідеєю Громадянського|громадянського| суспільства|товариства| практично всі учені вважають|лічать| проблему людини. Громадянське|громадянське| суспільство|товариство| — це сукупність етичних, релігійних, національних, соціально-економічних, родинних|сімейних| стосунків і інститутів, за допомогою яких задовольняються інтереси індивідів і їх груп.

Структура Громадянського|громадянського| суспільства|товариства|:

— недержавні| соціально-економічні стосунки і інститути (власність, праця, підприємництво);

— сукупність не залежних від держави виробників (приватні фірми|фірма-виготовлювачі| і тому подібне|тощо|);

— суспільні|громадські| об'єднання і організації;

— політичні партії і рухи;

— сфера виховання і недержавної| освіти|утворення|;

— система недержавних| засобів масової інформації;

— сім'я;

— церква і тому подібне|тощо|

Ознаки Громадянського|громадянського| суспільства|товариства|:

— якнайповніше забезпечення прав і свобод людини і громадянина;

— самоуправління|;

— конкуренція створюючих його структур і різних груп

людей;

— громадська думка, що вільно формується, і плюралізм;

— загальна інформованість і перш за все|передусім| реальне здійснення права людини на інформацію;

— життєдіяльність в нім базується на принципі координації (на відміну від державного апарату, який побудований|спорудити| на основі принципу субординації);

— багатоукладність економіки;

— легітимність і демократичний характер влади;

— правова держава;

— сильна соціальна політика держави, що забезпечує гідний рівень життя людей, та інші.

Формування правової держави| можливо лише на основі розвиненого Громадянського|громадянського| суспільства|товариства|. Ідея Громадянського|громадянського| суспільства|товариства| сходить до епохи античності (Арістотель в грецькому полісі громадянами вважав|лічив| тих, хто бере участь в політичному житті суспільства|товариства|. Арістотель визначив Громадянське|громадянське| суспільство|товариство| – сукупність політичних громадян.)

Перше вживання|вжиток| поняття “Громадянське|громадянське| суспільство|товариство|” в|біля| Гоббса: Громадянське|громадянське| суспільство|товариство| лише складова частина держави і без держави воно буде в хаосі.

По Локку: суспільство|товариство| стоїть над державою і основа Громадянського|громадянського| суспільства|товариства| – приватна власність є священною і недоторканою|.

Довгий час держава| і суспільство не розмежовували, лише|тільки| в епоху прсовітництва виникло чітке уявлення про Громадянське|громадянське| суспільство. Якнайповніше обгрунтування розмежування суспільства зробив Гегель – Громадянське|громадянське| суспільство знаходиться|перебуває| поза|зовні| державою, але|та| в тісному з|із| ним контакті. Маркс, Енгельс підтримали і розвинули ідеї Гегеля.

Громадянське|громадянське| суспільство|товариство| – система самостійних і неза|лежних від держави| суспільних|громадських| інститутів і стосунків, які покликані забезпечити умови для самореалізації окремих індивідів і колективів, реалізації приватних інтересів і потреб.

Структура Громадянського|громадянського| суспільства|товариства| ділиться на сфери:

1. Економічна – структурні елементи громадянського| співтовариства|спілки|: недержавні підприємства і об'єднання (кооперативи, орендні підприємства, АТ, СП, фірми|фірма-виготовлювачі| і так далі).

2. Соціально-політична – сім'я, класи, політична, партія, організовані рухи, органи суспільної|громадської| самоврядності|самоврядування|

3. Духовна – традиції, вдачі, звичаї, сфера освіти|утворення|, науки, культури, союзи|спілки| композиторів, національні творчі організації

Основним елементом Громадянського|громадянського| суспільства|товариства| є окремий індивід, особа|особистість|, а інтереси, потреби індивідів здійснюються через сім'ю, церква, політичні партії, професійні і творчі об'єднання і так далі

Основоположні умови життєдіяльності Громадянського|громадянського| суспільства|товариства|: володіння членами конкретною власністю, право використовувати і розпоряджатися на свій розсуд. Власність – особиста| або колективна.

Основа Громадянського|громадянського| суспільства|товариства| – середній клас.

Громадянське|громадянське| суспільство|товариство| виступає|вирушає| як сфера реалізації приватних інтересів і потреб, а державу виразник волі всього населення примиряє і поєднує|суміщає| інтереси по основних питаннях суспільного|громадського| життя.

Громадянське|громадянське| суспільство|товариство| постійно випробовує|відчуває| тиск|тиснення| з боку держави і недостатній| розвиток суспільства|товариства| підштовхує державу до узурпації. При демократії: держава і суспільство|товариство| рівноправні| та самостійні і вирішення проблем здійснюється шляхом компромісів.