Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника


Поняття і ознаки місцевого самоврядування в Україні




Місцеве самоврядування – це комплексне, багатоаспектне явище, яке ще не має досить точного і єдиного наукового визначення. Натомість у науковій літературі є різні підходи до його характеристики. Об’єднує різні концепції розгляд місцевого самоврядування як основоположної засади конституційного ладу, тобто в ролі одного з визначальних принципів організації та здійснення влади в суспільстві й державі, який полягає у встановленні децентралізованої системи врядування, фінансово й організаційно відокремленої від державних органів. Конституційний принцип визнання та гарантованості місцевого самоврядування в Україні (ст. 7) існує поряд із принципом поділу державної влади, доповнюючи поділ влади по горизонталі градацією по вертикалі.

Будучи окремим способом реалізації народом належної йому влади, формою народовладдя (що випливає зі ст. 5 Основного Закону України), місцеве самоврядування є одна з підвалин сучасної демократичної системи врядування, вагомий засіб оптимізації державного управління, оскільки забезпечує можливість самостійного функціонування управлінської системи, без втручання органів державної влади, спираючись на самоорганізацію і самофінансування.

Місцеве самоврядування можна розглядати і як право громадян, населення певної території самостійно вирішувати питання місцевого значення. Громадяни України реалізують своє право на участь у місцевому самоврядуванні за належністю до відповідних територіальних громад, причому заборонені будь-які дискримінаційні обмеження права громадян на участь у місцевому самоврядуванні залежно від їх раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, терміну проживання на відповідній території, за мовними чи іншими ознаками (ст. 3 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні»). Порівняно з конституційним положенням Закон «Про місцеве самоврядування в Україні» більше відповідає Європейській хартії про місцеве самоврядування (яка в Україні була ратифікована вже після прийняття Основного Закону), оскільки під місцевим самоврядуванням розуміє не тільки гарантоване державою право, але і реальну здатність територіальної громади самостійно або під відповідальність органів і посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції й законів України.

Отже, на сьогодні неможливо однозначно вказати теоретичну базу місцевого самоврядування в Україні, оскільки воно поєднує як державні, так і громадські елементи, а органи самоврядування одночасно займаються місцевими справами і виконують повноваження, надані їм органами державної виконавчої влади.

Аналіз поняття місцевого самоврядування як форми та способу організації влади на місцях дає можливість визначити місцеве самоврядування як специфічну форму публічної влади, яку самостійно реалізують суб’єкти місцевого самоврядування шляхом вирішення в рамках законодавства питань місцевого значення і яка не входить до системи державної влади.

З огляду на це можна виділити кілька ознак місцевого самоврядування.

1. Місцеве самоврядування займає особливе місце в механізмі керування суспільством і державою, будучи специфічною формою публічної влади, яка не є складовою частиною механізму державної влади.

2. Місцеве самоврядування має особливий об’єкт керування – питання місцевого значення, – предмети відання, перелік яких закріплений законодавством.

3. Один зі специфічних суб’єктів місцевого самоврядування є територіальна громада. Її специфіка полягає в тому, що на місцевому рівні можна розглядати перетворення територіальної громади з учасника керування на його первинний суб’єкт. Як відомо, під керуванням розуміють будь-який цілеспрямований вплив суб’єкта на об’єкт керування. Але в умовах самоврядування очевидно сильніший є вплив управлінської системи самої на себе. Таким чином, маємо не дві системи – керівну і керовану, а одну – самоврядну.

4. Місцеве самоврядування є самостійне, що знаходить свій вияв в організаційній і матеріально-фінансовій відокремленості, самостійному вирішенні місцевих справ у рамках компетенції, закріпленої законодавством, самостійній відповідальності органів і посадових осіб місцевого самоврядування.

 


Поделиться:

Дата добавления: 2015-09-15; просмотров: 143; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2024 год. (0.009 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты