Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника


Цукровий діабет та дієтотерапія при цукровому діабеті




Розділ 1. Аналітичний огляд літератури

Термін цукровий діабет походить від грецького слова “diabaino”, що означає “приходжу скрізь”.Цукровий діабет- синдром хронічної гіперглікемії та глюкозурії, обумовлений абсолютною або відносною недостатністю інсуліна, що призводить до порушення всіх видів обміну речовин, враженню судин, нейропатії та патологічним змінам в різних оргонах та тканинах. Цукровий діабет- це прогресуюче захворювання як правило імунно-генетичного походження, що призводить до порушення вуглеводного, білкового, жирового обмінів, полігіповітамінозу, імуннодефіциту, розвитку макро- і мікроангіопатій, дистрофічним змінам внутрішніх органів, викликає високу інвалідність і передчасну смерть.

Поширеність цукрового діабету в світі коливається в межах 2-3%, а в єкономічно розвинених країнах- в межах 4-5%. За даними єпідеміологічних досліджень, захворюваність на цукровий діабет зростає з року в рік і кожні 15 років кількість хворих збільшується вдвічі.У віці 65 років і старше розповсюдженість діабету збільшується до 16%, а при ожирінні- до 40%. [1-5]

У 1985 році Дослідницька група ВООЗ, з урахуванням нових даних подала оновлену класифікацію цукрового діабету.

А.Клінічні класи

1.Цукровий діабет.

1)Інсулінзалежний цукровий діабет (ІЗД).

2)Інсуліннезалежний цукровий діабет (ІНЗД):

3)Цукровий діабет, що пов'язаний з недостатністю харчування.

4)Інші типи діабету, що пов'язані з певними синдромами:

2.Порушення толерантності до глюкози:

3.Цукровий діабет вагітних.

Б.Класи статистичного ризику (люди з нормальною толерантністю до глюкози, але зі значно підвищеним ризиком до розвитку цукрового діабета):

В якості самостійного типу есенціальної патології в даній класифікації був виділений цукровий діабет, що пов'язаний з недостатністю харчування. Це захворювання найчастіше зустрічається у тропічних країнах, що розвиваються у людей віком до 30 років. Всього нараховується близько 20 млн хворих з даною формою діабета.

В даній класифікації ВООЗ відсутній третій підтип даного діабета-так званий діабет типу J (зустрічається на Ямайці).

Недоліком класифікації ВООЗ є те, що в ній не відображається клінічне спливання та особливості еволюції цукрового діабета. В зв'язку з цим і у відповідності з традиціями місцевої діабетології у 1989 році російський вчений Балаболкін М.І.[4, 5]. Запропонував клінічну класифікацію цукрового діабета.

1.Клінічні форми діабета.

1.Інсулінзалежний діабет (діабет типу 1)

2.Інсуліннезалежний діабет (діабет типу 2)

3.Цукровий діабет, що пов'язаний з недостатністю харчування

4.Інші форми цукрового діабета (вторинний цукровий діабет)

5.Діабет вагітних.

А.Ступінь тяжкості діабета.

1.Легкий (1).

2.Середній (2).

3.Важкий (3).

Б.Стан компенсації.

1.Компенсація.

2.Субкомпенсація.

3.Декомпенсація.

В.Ускладнення при лікуванні.

1.Інсулінотерапія-місцева алергічна реакція, анафілактичний шок, ліпоатрофія.

2.Пероральні цукрознижуючі препарати-алергічні реакції, порушення функцій шлунково-кишкового тракту та ін.

Г.Гострі ускладнення діабета

Д.Піздні ускладнення діабета.

Ж.Ураження інших органів і систем-ентеропатія, гепатопатія, катаракта, остеоартропатія, дермопатія і ін.

2.Порушення толерантності до глюкози-латентний, або прихований діабет:

3.Класи, або групи, статистичного ризику, або предіабет (люди з нормальною толерантністю до глюкози, але підвищеним ризиком до розвитку цукрового діабета):

У 1999 році ВООЗ подав етиологічну класифікацію порушення глікемії:

1.Цукровий діабет типу 1.

А.Аутоімунний.

Б.Ідіопатичний.

2.Цукровий діабет типу 2.

3.Інші специфічні типи діабета.

А.Генетичні дефекти в-кліткової функції.

Б.Генетичні дефекти в дії інсуліна.

В.Хвороби екзокриної частини підшлункової залози.

Г.Ендокринопатія.

Д.Діабет, індукований ліками або хімікаліями.

Е.Інфекції.

Ж.Інші генетичні синдроми.

4.Гестаціоний цукровий діабет.

Правильно скомпонована дієта є головною умовою успішного лікування цукрового діабета.

Основні вимоги до дієти хворого на цукровий діабет:

1.В процесі тривалого лікування дієта повинна бути повноцінною, збалансованою за складом основних інгрідієнтів, але зі зниженим вмістом легкозасвоюваних вуглеводів.

2.Кількісний і якісний склад їжі повинен дозволяти хворому виконувати соціально корисну роботу.

3.Суворий режим приймання їжі на протязі доби (5-6 разів).

4.Після компенсації вуглеводного обміну поступово розширювати дієту.

5.Достатній вміст вітамінів.

6.Калорійність їжі для людей з надмірною вагою повинна бути нижчою за рівень необхідності організму на 20-30%, а при дефіциті ваги -вищою на 30%.

7.Дієта повинна пристосовуватись до біологічних станів.

8.У хворих із судиними враженями дієта повинна містити обмежену кількість жирів, знижену кількість вуглеводів і велику кількість води, солей калію, фосфору, кальцію, а також вітамінів.

9.Для зниження калорійності в дієті необхідно зменшити кількість вуглеводів і жирів, але зі збереженням необхідної кількості білків (1-1,5г на 1кг нормальної маси тіла).[5]

Білки.Запаси білків в організмі людини знаходяться в невеликій кількості в печінці.Синтез білків в організмі відбувається за рахунок його надходження з їжею.

Недолік білків і окремих амінокислот призводить до порушення обміну, зниженню синтезу гормонів, авітамінозу. Надмірне споживання білків призводить до погіршення апетиту, дискентичним розладам.

Калорійність їжі при цукровому діабеті за рахунок білків повинна покриватись на 15-18-20%.

Жири. В раціоні хворих на цукровий діабет жири повинні складати 25-30% калорійності їжі, не менше половини з них повинні бути рослиного походження, особливо в раціоні осіб похилого віку.

Для повного засвоєння жирів в організмі необхідно щоб кількість вуглеводів була більшою в 3 рази, порівняно з кількістю жирів.

Вуглеводи є основним джерелом енергії в організмі. Вони входять у склад мукополісахаридів, нуклеїнових сполук. У вигляді глікогену вуглеводи депонуються в печінці та м'язах. Калорійність їжі за рахунок вуглеводів покривається на 50-55-60%, навіть при цукровому діабеті. Вони легко засвоюються, особливо моносахариди.

Надмірне споживання вуглеводів призводить до зниження споживання білків, жирів, викликає алергічні реакції, призводить до підвищення синтезу холестерина. Недостатнє вживання вуглеводів підвищує розпад білків і призводить до розвитку ацидоза.

 


Поделиться:

Дата добавления: 2015-09-15; просмотров: 66; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2024 год. (0.005 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты