Тема 4.

Генезис капіталізму та мануфактурний

період його розвитку

(XVI–XVIII стст.)

1. Великі географічні відкриття.

2. Англія в ХVI ст. як приклад первісного нагромадження капіталу.

3. Особливості процесу первісного нагромадження капіталу в Голандії.

1. Великі географічні відкриття.

До передумов Великих географічних відкриттів відносяться:

1. Криза Левантійської торгівлі, пов'язана із падінням в 1453 році Візантійської імперії. Відтепер проїзд через територію, контрольовану турками, став вкрай небезпечним; а коли проїзд все-таки здійснювався, турки накладали на східні товари, що транспортувались із Азії в Європу венеційськими купцями, надто високі мита, які робили нерентабельними торгові операції.

2. Гостра нестача золота й срібла як головних засобів обігу в Європі. Необхідність карбування золотих і срібних монет при різкому збільшенні товарообігу спонукала європейських монархів, аристократію і мореплавців шукати шляхи в Азію, де були поклади дорогоцінних металів.

3. Масове обезземелювання дворян, викликане подрібненням помість внаслідок багатодітності дворянських родин; особливо гостро ця проблема стояла в Іспанії й Португалії.

4. Значні вдосконалення в техніці мореплавства: були винайдені дуже маневрене й рухливе судно – каравела, що прийшла на зміну низько зануреному у воду нефу; система вітрил, що дозволяла рухатися проти вітру; удосконалені компас і астролябія, уточнені географічні карти.

5. Формування абсолютистських держав в Іспанії й Португалії, де були створені потужні податкові системи, що дозволяли фінансово забезпечити досить дорогі й ризиковані для того часу експедиції Бартоломео Діаса, Колумба, Магеллана, Васко да Гама, Амеріго Веспуччі та ін.

Основні відкриття:

1. В 1492 році Христофор Колумб досяг берегів Південної Америки.

2. В 1519 році Васко да Гама обігнув північне узбережжя Африки й знайшов шлях в Індію.

3. В 20-х роках XVI століття Фернандо Магеллан з'єднав траєкторію подорожі Колумба й Васко да Гами в ході одного трирічного плавання й здійснив, таким чином, першу кругосвітню подорож, чим довів кулястість землі.

Наслідки Великих географічних відкриттів:

1. Перенесення «центра тяжіння» світової торгівлі із Середземного й Чорного морів на океани: Атлантичний і Індійський. У зв'язку з переміщенням торгівельних шляхів Італія втрачає значення транзитної території, і середньовічні центри світової торгівлі – Флоренція, Венеція й Генуя, втрачають своє економічне значення. Їхні функції поступово переходять до Іспанії, а потім, після загибелі Непереможної Армади (коли в 1588 р. англійці потопили іспанський флот), до Голландії й Англії.

2. «Революція цін» у Європі, що відбулася у зв'язку із величезним припливом золота з колоній. Обсяг карбування монет різко зріс, у зв'язку із чим ціни на основні продукти харчування виросли в середньому по Європі в 2–3 рази, в Англії – в 4 рази, а в Іспанії і Португалії – в 5 разів. Від цього виграли селяни, які працюючи на поміщицькій землі платили номінально фіксовані оброки, що різко знецінились. В Англії це підштовхнуло ленд-лордів стати на шлях «зачищення» манорів від селянських наділів. Відбулося також падіння реальної заробітної плати найманих робітників

3. Створення перших колоніальних імперій – Іспанської і Португальської, а згодом – Голандської, Англійської і Французької.

4. Створення монопольних торгівельних об’єднань, найвідомішими з яких стали голандська і англійська Ост-індські компанії, перших товарних бірж і т.п.

5. Формування світового розподілу праці і світового ринку, залучення до європейського ринку нових товарів – тютюну, какао, кави, чаю та ін.

2. Англія ХVI ст. як приклад первісного нагромадження капіталу.

Сутність процесу первісного нагромадження капіталу полягає у відділенні безпосереднього виробника (у більшості випадків селянина) від засобів виробництва (землі), які зосереджуються в руках небагатьох членів суспільства й перетворюються на капітал, в той час як решта позбавлених засобів виробництва, але юридично вільних людей змушені продавати свою робочу силу й перетворюються на пролетарів. Головне зрушення в соціально-економічних відносинах, що поступово відбувається в цей період, полягає в тому, що працівник уперше в історії одержує право приватної власності на свою робочу силу, яку він відтепер продає (або не продає) на власний розсуд, і це стає економічним підґрунтям вільного розпорядження людини власним життям.

Джерела вільної робочої сили в Англії

1. Збільшення попиту на вовну з боку виробників сукна в самій Англії, а також у Фландрії і Брабанті призвело до трикратного (на протязі 16 ст.) підвищення цін на неї, що на фоні знецінення грошових оброків підштовхнуло англійських ленд-лордів до масового згону з землі вільних селян-орендарів, відомого в історичній літературі як «огородження». У результаті цього багато мільйонів особисто вільних, але позбавлених землі англійських селян втратили в такий спосіб ще й засоби до існування. Королівська династія Тюдорів (1485-1603 рр.), що побоювались соціальних заворушень, намагалась обмежити згін селян із землі низкою законів (1489, 1516, 1534, 1597 рр.), але фактично уряд не контролював їхнє виконання і обезземелення селян продовжувалось.

2. Реформація Церкви в Англії. Король Генріх VIII (1509-1548), котрий формально проголосив себе предстоятелем Англіканської церкви, закрив 3000 католицьких монастирів, у результаті чого населення монастирів (монахи разом із каліками й жебраками), що годувалися з монастирських угідь, також поповнили ряди бездомних, вигнанців, змушених шукати застосування своєї робочої сили на мануфактурах Англії. Король став власником монастирських земель (25% всієї орної землі в Англії), які згодом були роздані ним наближеним особам і перепродані земельним спекулянтам і представникам буржуазії за 1,5 млн. фунтів стерлінгів. Нові власники різко збільшували орендні платежі, що сприяло подальшому витісненню з цих земель дрібних орендарів і передачу їх в оренду багатим фермерам.

3. Зміцнення централізованої королівської влади було пов'язане з указом про розпуск приватних феодальних дружин, у результаті чого тисячі лицарів, втративши засоби існування, також поповнили ряди безробітних. Королівський уряд направив бездомну робочу силу (що була соціально «вибухонебезпечною») в суконну промисловість за допомогою так званого «кривавого законодавства». Закон, прийнятий у 1536 р. при Генріху VІІІ вимагав смертної кари для жебраків, тричі пійманих поліцією, за винятком старих і непрацездатних. Єлазавета І замінила смертну кару тривалими строками ув’язнення, передбачивши законом 1576 р. утримання жебраків на каторжному режимі в «роботних будинках», котрі вимагала створити в кожному графстві.

Джерела великих капіталів в Англії

1. Участь Англії в експлуатації колоній за допомогою нееквівалентної торгівлі з тубільцями, работоргівлі й піратства. Оскільки після відкриттів Колумба з Південної Америки в Іспанію регулярно курсували іспанські кораблі із золотом, піратство (у якому брали участь англійські військові і торговельні кораблі) було дуже вигідним і фактично заохочувалось англійською короною в умовах жорсткого військово-політичного протистояння між Англією і Іспанською імперією.

2. Система державних боргів: лихварі одноразово надавали державі великі суми грошей під дуже високі відсотки.

3. Система протекціонізму, яка ґрунтувалась на великому миті на імпортовані товари, що підтримувало високі ціни на мануфактурні вироби Англії і дозволяло власникам мануфактур направляти додаткові суми на розвиток виробництва, а також на забороні на вивіз сировини й продовольства з Англії, що сприяло зниженню собівартості промислових виробів і підвищенню інвестиційного потенціалу.

3. Особливості процесу первісного нагромадження капіталу в Голандії.

На відміну від англійських розсіяних сільських мануфактур, у Голандії переважали міські централізовані мануфактури, однак мануфактурна промисловість була розвинена в основному на півдні Нідерландів, де вироблялися сукно, полотно, мережива й інші вироби легкої промисловості, які реалізовувались на потужних ринках Іспанської імперії (до початку XVII століття Голандія було колонією Іспанії).

В 1566 р. 12 із 17 нідерландських провінцій повстали проти іспанської інквізиції, на що іспанський король відреагував організацією військової експедиції на чолі з герцогом Альбою, котра встановила репресивний режим на територіях охоплених повстанням. В 1571 р. іспанський король Філіп II увів у Нідерландах податкову систему іспанського зразка, що передбачала, зокрема, сплату алькабали – 10% податку з кожної торговельно-посередницької угоди. В результаті північні провінції перебували на межі знищення, оскільки торгівля була їхнім основним заняттям. У квітні 1572 р. розпочалось загальне повстання північних провінцій проти іспанської монархії, що переросло в 30-літню національно-визвольну війну. В 1579 р. сім північних і центральних провінцій Нідерландів підписали Утрехтську унію – угоду про об’єднання зусиль в боротьбі проти Іспанії, що поклала початок формуванню нової буржуазної держави – Об’єднаних провінцій Нідерландів, яка отримала назву Голандії – найпотужнішої з них. Самостійність об’єднаних провінцій була визнана Іспанією в 1609 р. Південні провінції (Фландрія, Брабант) залишилися в складі Іспанії, оскільки їхня буржуазія була налаштована на компроміс з Іспанською імперією, де вона мала ринки збуту для суконних мануфактур і джерела дешевої сировини. Однак в 1576 р. іспанці розгромили Антверпен – торгову столицю південних провінцій, а згодом при підписанні перемир’я з іспанцями, купецька олігархія північних Нідерландів добилася проголошення гирла річки Шельда, яка з’єднувала Антверпен із світовим океаном, зоною, закритою для торгівлі, що сприяло піднесенню столиці Голандії – Амстердаму. Амстердам поступово перетворювався у світовий центр торгівлі й кредиту, розвитку якого сприяли низькі відсотки на позичковий капітал, уперше застосовані в практиці голландськими банкірами, що стало можливим завдяки високому рівню розвитку торгівлі й високій швидкості обігу позикових засобів при кредитуванні торговельних угод. Проте Голандія в XVII столітті мала найбільший державний борг, високі прямі й непрямі податки та дуже високі ціни на предмети першої необхідності.

Голандія грала провідну роль в міжнародній торгівлі, маючи два порти світового значення. Амстердам, що знаходився на півночі, мав свій потужний торговий флот, в той час, як південний порт, Антверпен, не мав власного флоту, і його купці забезпечували подальшу реалізацію товарів, що привозились іноземними купцями.

Провідну роль в міжнародній торгівлі і експлуатації колоній грала Ост-індська компанія, якій було надане монопольне право торгівлі з країнами узбережжя Індійського і Тихого океанів. Це об’єднання мало всі права суверенної держави – власні збройні сили і флот, призначало губернаторів в колоніях і управителів в торгових факторіях. Основними товарами були прянощі – перець, кориця, мускатний горіх і т.д. (норма прибутку – 700-1000 %), а також опіум (норма прибутку – 1200 %). В 1621 р. була створена Вест-індська компанія, чия експансія була направлена на південноамериканський континент і значною мірою зводилась до грабунку іспанських каравел.

Незважаючи на важливість колоніальної торгівлі, її вага в першій половині ХVІІ ст. не перевищувала 25 % в загальному обсязі зовнішньої торгівлі Голандії. Переважала посередницька торгівля між Північчю та Сходом Європи, тобто балтійський напрям, де Голандія стала спадкоємицею північнонімецької Ганзи. Голандські купці вивозили із Скандінавії ліс, хутро, залізо, рибу; з Німеччини, Польщі, Литви – ліс, хліб, худобу, льон, віск; з Росії – льон, шкіру, сало, віск, хутро.

В середині ХVІІ ст. голандський торговий флот налічував 22 тис. торгових суден, що становило близько 70 % торгового флоту Європи.

Розвиток мануфактурного капіталізму

Основною галуззю промисловості Голандії було суднобудівництво, що спиралось на використання дешевого корабельного лісу з Німеччини і Скандинавії. Інші галузі промисловості розвивалися більш повільно. Найбільшого розвитку досягла суконна промисловість, пов’язана з давніми традиціями фландрського сукновиробництва. ЇЇ центром був Лейден, який притягував в першій половині ХVІІ ст. велику кількість кваліфікованих робітників із Фландрії і Франції. В суконному виробництві переважали змішані мануфактури, характерні також для льоноткацтва і виробництва шовку. Однак створювались і централізовані мануфактури, які переважали в нових галузях, наприклад, в цукровій промисловості, де функціонувало 50 цукрорафінадних заводів. І хоча Нідерланди були батьківщиною мануфактурного капіталізму, вже в другій половині ХVІІ ст. голандська мануфактурна промисловість починає помітно відставати від англійської.

Причини економічного відставання Голандії

Північні провінції значно відставали від південних за рівнем розвитку мануфактурного капіталізму, до того ж руйнівна війна з Іспанією ще більше послабила їхній промисловий потенціал, що підштовхнуло магістрат Амстердама до відновлення цехового законодавства, яке в свою чергу гальмувало розвиток підприємницької ініціативи.

Пріоритетною і дуже рентабельною сферою застосування капіталу в Голандії була спекулятивна торгівля, і купці не поспішали інвестувати свої прибутки в менш рентабельні промислові мануфактури. Купецька олігархія, займаючи сильні політичні позиції, добилася відміни мит на імпортовані промтовари з метою розширення посередницької торгівлі. Це позбавило промисловість Голандії протекціоністського захисту, в той час як політика протекціонізму, яку проводили Англія і Франція, значно підвищувала конкурентоспроможність цих країн. Особливого удару по позиціям голандської буржуазії завдав Навігаційний акт Кромвеля 1651 р., що забороняв поставку в Англію колоніальних товарів на іноземних кораблях і був спрямований проти Голандії. Все це призвело до того, що вже в другій половині ХVІІ ст. Голандія витісняється на периферію європейської економіки.

Контрольні запитання та завдання

1.Назвіть основні причини і соціально-економічні наслідки Великих географічних відкриттів.

2. Як вплинула «революція цін» в Європі (XVI ст.) на економічні позиції великих землевласників, селян і найманих робітників?

3. Розкрийте соціально-економічний зміст процесу первісного нагромадження капіталу.

4. Дайте порівняльну характеристику процесів первісного нагромадження капіталу в Англії і Голландії.

5. Чому Англія вважається класичним прикладом первісного нагромадження?

6. Виявіть основні причини економічного піднесення Нідерландів в першій половині XVII ст., а згодом їхнього відставання від головного конкурента – Англії?

7. В чому полягала суть аграрного перевороту в Англії (XVI– XVII ст.)?