скидання яких в Міську Каналізацію не допускається

Охорона водних об’єктів здійснюється відповідно инного Закону України

Про охорону навколишнього природного середовища.

2. 2. Характеристика існуючих методів, способів та обладнання для очищення води від забруднюючих речовин

Для очищення стічних вод наразі відомо багато методів, кількість яких безперервно збільшується. Той чи інший метод слід вибирати на основі якісної технічної характеристики стічних вод. Крім того, необхідно оцінювати різні методи на основі порівняння їх техніко-економічних показників.

Рис. 2.1. – Основні способи очистки води

Механічне очищення застосовують для стічних вод, що містять переважно завислі, плаваючі та грубоемульговані тверді і рідкі нерозчинні забруднювальні речовини. Здійснюють його методами, що ґрунтуються на використанні гравітаційних і відцентрових сил, а також проціджуванням і фільтруванням.

Хімічне очищення застосовують у випадках, коли виділення забруднень зі стічних вод можливе лише внаслідок хімічних реакцій між забруднювальними речовинами і реагентами, які вносять у стічні води. Очищення ґрунтується, як правило, на використанні хімічних (іноді електрохімічних) окисно-відновних процесів, у результаті яких забруднення перетворюються на нові нешкідливі сполуки, що частково чи повністю випадають в осад або виділяються у вигляді газів. У разі хімічного очищення часто застосовують і просту нейтралізацію, яка нерідко супроводжується коагуляцією з властивими їй фізичними процесами.

Основними методами фізико-хімічного очищення стічних вод є сорбція, екстракція, евапорація, коагуляція, електрокоагуляція, флотація, іонний обмін, спалювання тощо. Методи фізико-хімічного очищення виробничих стічних вод у багатьох випадках передбачають вилучення з них цінних речовин і тому належать до регенеративних, або рекупераційних методів. Ці методи застосовують, як правило, для очищення окремих найбільш забруднених стічних вод, оскільки доцільніше мати справу з невеликими за кількістю, але концентрованими за забрудненням стоки, ніж з об’ємними загальними стоками, де концентрації цільових домішок значно менші.

Інші методи очищення стічних вод є деструктивними, через те що забрудники зазнають руйнування (здебільшого шляхом окиснення). До таких методів належить і біохімічне очищення, яке застосовують для очищення слабо концентрованих стічних вод, що містять переважно органічні забруднювальні речовини.

Очищення стічних вод здійснюють на очисних установках, спорудах і станціях. За місцем розташування розрізняють локальні (цехові) очисні споруди (установки); заводські (або загальнозаводські) очисні споруди (станції); районні або міські очисні споруди (станції).

Локальні, або цехові, очисні споруди розміщують безпосередньо в цеху або поблизу нього. Призначення таких споруд – вилучити зі стічних вод, як правило, рекуперативними методами цінні інгредієнти, зменшити в стоках концентрацію забрудників до рівня, що відповідає вимогам скидання стічних вод у загальний каналізаційний колектор, або до рівня, що дає змогу повернути очищені стоки у виробничий цикл.

На заводських очисних спорудах (станціях) здійснюють очищення всіх стічних вод промислового підприємства, які цього потребують, перед передаванням їх до районних чи міських станцій біохімічного очищення або перед скиданням у водойми, або перед поверненням у систему оборотного водопостачання підприємства. На заводських очисних спорудах для реалізації механічних методів очищення стічних вод застосовують таке обладнання: горизонтальні і вертикальні пісковловлювачі, гідроциклони, центрифуги, гратки (монтуються також на локальних очисних установках, якщо в стоках є грубо дисперсні або волокнисті забрудники), барабанні сітки, мікрофільтри (мікропроціджувачі), вертикальні, горизонтальні, радіальні, тонкошарові відстійники, прояснювачі, нафтопастки і флотатори (для відділення емульгованих нафтопродуктів і мінеральних масел), жиро – , масло– і смоловловлювачі, фільтри різних типів (безнапірні, напірні, каркасно-засипні, з плаваючим завантаженням тощо).

Адсорбційні методи застосовують на очисних спорудах для глибокого очищення стічних вод від органічних речовин з невисокою концентрацією (до 3000мг/л). адсорбцію використовують для вилучення зі стічних вод цінних продуктів на локальних регенеративних адсорбційних установках; для видалення зі стічних вод токсичних речовин, що перешкоджають біологічному очищенню загальнозаводських промислових стоків – це здійснюється на локальних деструктивних передочисних адсорбційних установках, після яких промислові стоки в суміші з побутовими надходять до споруд біологічного очищення.

Самий оптимальний спосіб очищення господарсько-побутових стічних вод на сьогоднішній день – біологічна очистка. З цим постулатом вже ніхто не сперечається. Біологічне очищення із застосуванням ефективної технології може вирішити практично всі проблеми стічних вод. Загальновизнано, що найбільш ефективної біологічної технологією очищення є аеробна, тобто з використанням бактерій, що "дихають" киснем повітря, примусово розчиненим у стічних водах. Кількість колоній бактерій, що беруть участь в цьому процесі, в сотні разів більше, ніж при анаеробних (без доступу кисню) технологіях. Істотною перевагою аеробних процесів є і той фактор, що при них не розвиваються хвороботворні бактерії і відсутній поганий запах. Інші переваги та недоліки (в тому числі й з точки зору економічної ефективності), які мають аеробний та анаеробний методи очистки стічних вод наведені в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1. Порівняння анаеробних та аеробних методів очистки стічних вод

Фільтруванням називають процес розділення неоднорідних систем (суспензій) за допомогою пористих перегородок і шарів , які затримують одну (тверду) фазу цих систем і пропускають іншу (рідку). Апарат у якому здійснюють цей процес, називають фільтром.

Ефективним методом видалення органічних домішок з води є біохімічний. Методи біологічного очищення ґрунтуються на застосуванні різних мікроорганізмів. Розрізняють аеробний процес, який здійснюється за наявності кисню, і анаеробний – без доступу кисню. Анаеробне очищення застосовують як перший ступінь для підготовки до наступного аеробного очищення стічних вод з високою концентрацією органічних забруднень.

Рис. 2. 2. – Схема очисних споруд закритого типу

2. 3. Аналіз діяльності суб’єкта господарювання як джерела забруднення гідросфери

Державне підприємство «Коростишівський спиртовий завод» займається виготовленням спирту із зерна. (Характеристика підприємства описана в розділі 1).

Головними джерелами забруднень води на підприємстві є:

2. технологічні процеси – при охолоджуванні чи нагріванні, додаванні води в сировину тощо;

3. допоміжні потреби – миття машин, лазні і т. д.;

4. господарсько-питні потреби – споживання безпосередньо працівниками.

Скид відпрацьованих стічних вод здійснюється у р. Левча. Також є вигребні ями.

1. 4.Розробка технології очищення стічних вод від шкідливих компонентів

На підприємстві, яке розглядається як джерело забруднення водного середовища, необхідно впровадити наступні технології:

Розробити технологію маловідходного використання води, воду, яка має тільки теплове забруднення використовувати повторно, як показано на рисунку 2.3.

-

Рис. 2.3. - Технологічна схема маловідходної технології очищення стічних вод коагуляційним методом: 1 – колектор; 2 – бак NaOH; 3 – відстійник; 4 – реактор; 5 – бак сульфатної кислоти; 6 – реактор фотокаталітичної обробки; 7 – бак водню пероксиду; 8 – змішувач; 9 – бак FeSO4; 10 – ємність для збору регенерованого коагулянту Fe2(SO4)3.

Або ж побудувати звичайну класичну схему очистки стічних вод, яка проектується наступним чином:

Стічні води, після решіток і пісковловлювачів, з лотків перед усереднювачем поступають на комплекс №1. Також на комплекс № 1 надходять стоки по з/б лотку з промзони, минають будинок решіток, де встановлена решітка РВМ 800х1000. Далі надходять на два пісковловлювача діаметром 4 метра та два пісковловлювача діаметром 6 м кожний. Після пісколовловлювачів стоки надходять в розподільчу камеру первинних відстійників. В склад комплексу входять 3 радіальних відстійника з центральним впуском води і один з периферійним впуском стічної води. Всі відстійники круглі в плані.

Діаметром 18 м - 2 шт.

Діаметром 20 м - 2 шт.

Об'єм відповідно 840 м³ (при Æ18 м) і 1040 м³ (при Æ20 м) кожного.

Робоча глибина - 3.3 м.

Сирий осад, який випав у відстійниках, згрібається за допомогою скребкового механізму в муловий приямок, розташований в центрі відстійника, звідки під гідростатичним тиском надходить в трубопровід сирого осаду і далі самопливом в приймальну камеру насосної станції. Тривалість відстоювання - 1.5 години; максимальна швидкість протікання стоків у відстійникові - 7 мм/сек; швидкість осідання завислих речовин - 0.66 мм/сек. Ефект освітлення стічних вод і ущільнення осаду в радіальних відстійниках повинен бути 40%-50% при 92%-94% вологості осаду.

Після первинних відстійників стічна рідина надходить до аеротенків.

Аеротенкі 1-го комплексу складаються з 4-х аеротенків трьохкоридорних і 2-х аеротенків чотирьохкоридорних.

Довжина коридорів - 48 метрів.

Ширина коридорів - 4 метри.

Робоча глибина коридорів - 3.1 метра.

Об'єм одного трьохкоридорного аеротенка - 1785 м³.

Об'єм чотирьох аеротенків - 7140 м³.

Об'єм одного чотирьохкоридорного аеротенка - 2380 м³.

Об'єм двох аеротенків - 4760 м³.

Сумарний об'єм аеротенків першого комплексу складає 11900 м³.

Аерація мулової суміші в аеротенках комплексу забезпечується стислим повітрям від повітродувної станції за допомогою аераторів фірми "Екотон", та пористих керамічних плит. Подача активного мулу проводиться зосереджено в перший коридор аеротенка (регенератор). Подача стоків проводиться також зосереджено в другий коридор аеротенку. В п'ятому і шостому аеротенках передбачена як 25% регенерація мулу так і 50% регенерація, шляхом подачі стоків в 2,3-й коридор. В аеротенках комплексу № 1 також запроваджена безскидна технологія.

Після аеротенків мулова суміш надходить до вторинних відстійників радіального типу. Всього відстійників 4 шт., з них два діаметром 18 метрів і два діаметром 20 метрів.

Робоча глибина відстійників - 3.3 м.

Об'єм відстійників 840 м³ (при Æ18 м) і 1040 м³ (приÆ20 м) кожного. Для вилучення з них мулу, який осів, на відстійниках № 2, 3 встановлюють мулососи а на відстійниках № 1, 4 встановлюють мулоскреби. Тривалість відстоювання мулової суміші в них 1,5 години. Відділений від рідини активний мул під гідростатичним тиском випускається в резервуар насосної станції активного мулу, звідки насосом подається в аеротенки. Освітлена стічна рідина по колектору діаметром 1200 мм транспортується в скид, що впадає в ріку Левча.

ВИСНОВОК

1. Насьогодні дуже гостро стоїть проблема забруднення атмосфери і гідросфери. Головними їх забрудниками є помислові об’єкти, які постійно викидають (скидають) велику кількість забруднюючих речовин.

2. Для вирішення питання забруднення навколишнього природного середовища на підприємствах використовують різні методи очистки стічних вод та повітряно-газових викидів. Вони поділяються на механічні, фізичні, хімічні та біологічні.

3. На державному підприємстві «Коростишівський спиртовий завод» існують різні види забруднень, які необхідно в обов’язковому порядку піддавати очистці.

Згідно Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” кожне підприємство, заклад або організація, діяльність якої пов’язана із викидами в атмосферу забруднюючих речовин або скидами стічних вод повинна бути оснащена відповідними спорудами, обладнанням та устаткуванням (апаратурою) для очистки викидів і скидів, і засобами контролю за кількістю та складом викинутих в атмосферу та скинутих у водойми забруднювачів. Для цього поаналізувавши характер забруднень повітря та води вирішили встановити циклон ЦН-15П-800 для очистки повітря, та спроектували класичну схему очистки стічних вод. При цьому ефективність очистки газо-пилових викидів становило 98, 55%, а стічні води за запропонованою схемою можуть очищатися до показників природних вод.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Бакка М.Т. Екологія та захист ноосфери\М.Т. Бакка, О.А. Пирський.-Житомир:РВВ ЖІТІ,1998.-236 с.

2. Джигирей В.С. Основи екології та охорлони навколишнього природного середовища. \ В.С. Джигирей, В.М. Сторожук, Р.А. Яцюк. – Львів:Афіша.-2001.-272 с.

3. Долина Л.Ф. Мониторин окружающей среды и инженерные методы охраны биосферы \Л.Ф. Долина.-Днепропетровск,2002.-358 с.

4. Запольский А.К. Основи екології. \А.К. Запольський, А.І. Салюк.- К.: Вища школа,2001.-358 с.

5. Инженерна я защита окружающей среды: в примерах и задачах: учебное пособие\ под. ред О.Г. Воробьева.- Санкт-Петербург,2002.-687

6. Мацнєв А.І. Практикум з моніторингу та інженерних методів охорони довкілля \А.І. Мацнєв,С.Б. Проценко , Л.А. Саблій .-Рівне: ВАТ «Рівненська друкарня» , 2002.-463 с.

7. Справочник по пыле-и золоулавливанию\ под общ.ред. А.А. Русанова. – М.: Энергия, 1975.-296 с.

8. Сухарєв С.М. Техноекологія та охорона навколишнього середовища :навчальний посібник \ С.М. Сухарєв, С.Ю. Чундак, О.Ю. Сухарєва.- Львів: Новий світ -2000, 2004.-256 с.

9. Фурдичко О.І., Славов В.П., Войцицький А.П. Нормування антре-погенного навантаження на природне середовище. Навч. посібник : – К.: Основа 2008. –360с.

10. http://www.bibliotekar.ru/spravochnik-109-kanalizacia/75.htm

11. http://allofremont.com.ua/ochistnye_sooruzheniya_34

12. http://u-prof.com.ua/sporudy/

13. http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1264-12