Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника


Див.: Підприємницьке право України / За ред Р Б Шишки Харків, 2000. — С 31.





•дозволено все, що не заборонено законом»1. При цьому, нап­риклад, державна реєстрація суб'єкта підприємницької діяль­ності не є дозволом на зайняття підприємницькою діяльністю, оскільки здійснюється за заявочним принципом. У той же час виготовлення печатки суб'єктом підприємницькоїдіяльності вимагаєдозволу відповідного органу внутрішніх справ, що є своєрідним обмеженням у провадженні підприємницької діяль­ності;

2) дозвільну підприємницьку діяльність, провадження якої потребує певної згоди державних органів.Дозвільною є також діяльність, шо провалиться з обмеженнями, встановленими за­конодавством, які, в свою чергу, можна поділити на:

— обмеження, пов'язані з організаційно-правовою формою
підприємців (наприклад, згідно зі ст. 4 Закону України від 7
лютого 1991 р. «Про підприємництво» проведення ломбардних
операцій може здійснюватися повними товариствами);

— обмеження, пов'язані з формою власності суб'єкта під­
приємництва (наприклад, діяльність, пов'язанаі виготовлен­
ням і реалізацією військової зброї та боєприпасів до неї, видо­
буванням бурштину, охороною окремих особливо важливих
об'єктів права державної власності, може здійснюватися тільки
державними підприємствами та організаціями);

— обмеження, пов'язані з необхідністю придбання ліцен ш
Перелік видів діяльності, шо підлягають ліцензуванню, містить­
ся у ст. 9 Закону «Про ліцензування певних видів господарської
діяльності»;

— обмеження діяльності, пов'язані із необхідністю придбан­
ня патенту (види діяльності, що підлягає патентуванню, а також
порядок патентування визначається Законом «Про патеїггуван-
ня деяких видів підприємницько!діяльності»).

7. Поняття та загальна характеристика суб'єктів підприємницької діяльності

Поняття суб'єктів підприємницької діяльності (підприємців)

Суб'єктами господарювання (підприємцями) визнаються учас­ники господарських відносин, які здійснюють господарську (підприємницьку) діяльність, реалізуючи господарську компе­тенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають ві-

Див.. Правойоснови підприємницької діяльності / За рея. В І І/Іакуна, ИВ. Мыь-кика. ВМ Поповича- К..1997 - С 24


докремлене майно і несуть відповідальність за своїми зо­бов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбаче­них законодавством.

Характеристика суб'єктів підприємницької діяльності (підпри­ємців)

І. Суб'єктами господарювання (втому числі підприємцями) ви шаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську (підприємницьку) діяльність.

До господарських відносин належать господарсько-виробни­чі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські від­носини.

Господарсько-виробничими смайнові та інші відносини, що ВИНИКАЮТЬ між суб'єктами господарювання при безпосередньо­му здійсненні господарської діяльності. До них, зокрема, нале­жать договірні відносини між суб'єктами підприємницької ді­яльності і, відповідно, відносини, що виникають між ними у разі порушення таких зобов'и і;іиь.

Піл органі ши,ійно-господарсь*ими відносинами розуміють від­носини, що складаються між суб'єктами господарювання та суб'єктами організаційно-господарських повноваженьу процесі управління господарською діяльністю. Відносини між суб'єктом підприємницької діяльності та органом державної податкової служби з приводу сплати податків, придбання торговельного па­тенту тощо належать саме до організаційно-господарських. До них також належать відносини між суб'єктом підприємницької діяльності — юридичною особою та його засновниками.

Внутрішньогосподарськи.чи, у свою чергу, є відносини, що складаються між структурними підрозділами суб'єкта господа­рювання, та відносини суб'єкта господарюванняі його струк­турними підрозділами. Зокрема, у процесі затвердження поло­ження про структурний підрозділ (філію, представництво) та виділення йому майна суб'єктом підприємницької діяльності — власником між останнім та філією складаються такі відносини.

Усі відносини, що належать до господарських, безпосеред­ньо або опосередковано пов'язані зі здійсненням їх учасниками господарської, зокрема підприємницької діяльності. Це озна­чає, що для того, щоб набути статусу учасника господарських відносин, потенційний суб'єкт повинен мати право на здій­снення господарської дішьності взагалі, тобто діяльності суб'єк­ті господарюванняу сфері суспільного виробництва, спрямо­ваної на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт


чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову виз­наченість, а також підприємницькії діяльності зокрема, тобто са­мостійної, ініціативної, систематичної, на власний ризик гос­подарської діяльності з метою досягнення економічних і соці­альних результатів та одержання прибутку.

2. У господарських відносинах, які виникають з приводу
здійснення їх учасниками господарської (підприємницької) ді­
яльності, останні реалізують їх господарську компетенцію,
якою, в свою чергу, є сукупність господарських прав та обов'яз­
ків таких суб'єктів. Це означає,що в межах загального права
фізичних та юридичних осіб на здійснення господарської, в то­
му числі підприємницької, діяльності особа, визнана в установ­
леному законом порядку суб'єктом господарської діяльності,
безпосередньо здійснює права і несе обов'язки, зумовлені кон­
кретними господарськими відносинами.

3. Суб'єкти господарювання (підприємці) мають відокремле­
не майно. Стосовно юридичних осіб це, зокрема, означає, що
на час реєстрації їх як суб'єктів господарської діяльності необ­
хідна наявність майна, склад та порядок внесення якого визна­
чається їх засновниками. Для юридичних осіб визначених зако­
нодавством орпінізанійно-правових форм вартість майна, що
вноситься засновниками, не повинна бути меншою за встанов­
лену відповідним законом.

Щодо фізичної особи — підприємця законодавство не пе­редбачає положень, безпосередньо регулюють відокремлення майна, що використовується нею для зайняття підприємниць­кою діяльністю, від її особистого майна. Винятком зцього є по­ложення ст. 54 ЦК, яка передбачає, то якщо фізичнаособа-підириємець визнана безвісно відсутньою, недієздатною чи її цивільна дієздатність обмежена або якщо власником майна, яке використовувалося у підприємницькій діяльності, стала неповно­літня чи малолітня особа, орган опіки та піклування може призначити управителя цього майна.

4. Суб'єкти господарювання несуть відповідальність за свої­
ми зобов'язаннями в межах відокремленого майна, крім випад­
ків, передбачених законодавством.

Згідно зі ст. 96 ЦК юридична особа самостійно відповідає за своїмизобов'язаннями усім належним їй майном. При цьому учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зо­бов'язаннями юридичної особи, я юридична особа не відпові­дає за зобов'язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом. Законом


передбачені певні винятки щодо господарських товариств пев­них видів, а також щодо казенних підприємств, про що йдеть­ся нижче.

Фізична особа — підприємець за ГК і ЦК відповідає за зо­бов'язаннями, пов'язаними з господарською (підприємниць­кою)діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення Крім того, ч. 2 ст. 52 ЦК містить положення, відповідно до якого фізична осо­ба — підприємець, яка перебуває у шлюбі, відповідає за зо­бов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм особистим майном і часткою у праві спільної сумісної власності подружжя, яка належатиме їй при поділі цього майна.

8. Вили суб'єктів підприємницької діяльності (підприємців)

Частина 2 ст. 55 ГК містить загальний перелік суб'єктів гос­подарювання, який можна застосувати і для класифікації суб'єктів підприємницької діяльності. Ними вважаються:

1) господарські органіищії — юридичні особи, створені відпо­
відно до ЦК, державні, комунальні та інші підприємства, ство­
рені відповідно до ГК, а також інші юридичні особи, які здій­
снюють господарську діяльність та зареєстровані в установле­
ному законом порядку;

2) громадяни України. Іноземціта особи без громадянства,
які здшсиююіь господарську діяльність та зареєстрованівідпо­
відно до закону як підприємці.

І. Поняття юридичної особи міститься у ст. 80 ЦК, ч. 1 якої під юридичною особою розуміє організацію, створену і зареєс­тровану у встановленому законом порядку.

Стосовно юридичних осіб — суб'єктів підгірні ммицької ді­яльності ст. 45 ГК визначає, що підприємництвов Україні здійснюється в будь-яких організаційних формах, передбаче­них законом, на вибір підприємцяВ цьому разі вибір підпри­ємця щодо конкретної організаційно-правової форми юри­дичної особи — суб'єкта пі.иіриі мництва обмежений існуван­ням відповідного положення щодо неї у законі. Іншими сло­вами, засновник вправі обрати будь-яку організаційно-право­вуформу для майбутньої юридичної особи з тих, що передба­чені законом.

Юридичними особами, шо потенційно можуть здійснювати господарську діяльність,а відтак — бути суб'єктами господар­ської діяльності також є об'єднанняпідприємств. Правовий


статус та орпшшшйно-правові форми об'єднань підприємств передбачені гл. 12 ГК та іншими актами законодавства, зокре­ма законами України від 21 листопада 1995 р. «Про промисло-во-фінансові групи в Україні», від 14 вересня 1999 р. «Про уго­ди про розподілпродукції» та ін.

2. До другої категорії суб'єктів господарської діяльності п. 2 ч. 2 ст. 55 ГК відносить фізичних осіб. Зазначені положення ГК дозволяють займатися господарською діяльністю як громадя­нам України, так і іноземним громадянам та особам без грома­дянства, зареєстрованим відповідно до закону як підприємці. Згідно зі ст. 129 ГК іноземці та особи без громадянства при здійсненні господарської діяльності в Україні користуються та­кими самими правами і мають такі самі обов'язки, як і гром.і дяни України, якщо інше не передбачено цим Кодексом, інши­ми законами. До законів, які обмежують права іноземних гро­мадян та осіб без громадянства, належать, зокрема, положення Земельного кодексу (ЗК) України, які, наприклад, забороняють таким особам передавати землі сільськогосподарського призна­чення у власність (ч. 4. ст. 22 ЗК). Водночас Кодекс не заборо­няє передачу таким особам у власність земельних ділянок не-сільськогосподарського призначення в межах населених пун­ктів, а також земельних ділянок несільськогосполарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташова­ні об'єкти нерухомого майна, шо належать їм на праві приват­ної власності (ч. 2 ст. 81).

9. Фізичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності (громадяни-підприсмці)

Поняття громадяниііа-ііідіїриємця

Підприємцем є фізичнаскоба, яка є громадянином України, іноземним громадянином, особою без громадянства, шо здій­снює підприємницьку діяльність.

Характеристика правового статусу громалянина-нідприсмця

І. Громадянино.ч-підприємцем є фізична особа. Згідно зі ст. 24 ЦК фізичною особою вважається людина як учасник цивільних відносин (особистих немайнових та майнових — див. ст. І ЦК). Громадянин, який бажає займатися підприєм­ницькою діяльністю, після проходження відповідних реєстра­ційних та інших передбачених законодавством процедур, до свого статусу фізичної особи, якого він набув з моменту на-18


родження, набуває додаткової ознаки — «суб'єкт підприєм­ницької діяльності».

2. Згідно зі ст. 50 ЦК право здійснювати підприємницьку ді­
яльність, яку не заборонено законом та, відповідно, набувати
статусу громадянина-пщприємця має фізична особа з повною
цивільною дієздатністю.

Повну цивільну дієздатність мас фізична особа, яка досягла 18 років (повноліття). У разі реєстрації шлюбу фізичної особи, яка не досягла повноліття, вона набуває повної цивільної дієз-дл і пості з моменту реєстрації шлюбу. Крім того, повна цивіль­на дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла 16 років і працює за трудовим договором, а також неповнолітнійособі, яка записана матір'ю або батьком дитини.

Також повна цивільна дієздатність може бути надана фізич­ній особі, яка досягла 16 років і бажає займатися підприєм­ницькою діяльністю. За наявності письмової згоди на це бать­ків (усиновлювачів), піклувальника або органу опіки та піклу­вання така особа може бути зареєстрованіяк підприємець. Уцьому разі фізичнаособа набуває повної цивільної дієздатності з моменту державної реєстрації її як підпржмня.

3. Громадянин-підприємець самостійно діє на ринку, всту­
паючи у відносини, набуваючи при цьому відповідних прав та
обов'язків. Він с повноцінним самостійним суб'єктом ринку —
суб'єктом господарювання.

4. Громадянин-підприємець здійснює діяльність в межах
універсальної правоздатності— права займатися підприєм­
ницькою діяльністю, передбаченого ст. 42 Конституції. Це оз­
начає здатність особи займатися будь-яким видом підприєм­
ницької діяльності, здійснення якого не суперечить законо­
давству. Він діє без установчих документів, на відміну від юри­
дичної особи, яка діє в межах спеціальної правоздатності та об­
межена видами діяльності, встановленими засновниками в ус­
тановчих документах.

5. Згідно з ч. 5 ст. 128 ГК громадянин -підприємець здійснює
свою діяльність на засадах свободи шдіірік мшшіва та відповід­
но до принципів, передбачених у ст. 44 ГК, зокрема, здійсню­
вати самостійно будь-яку діяльність відповідно до потреб рин­
ку, на власний розсуд приймаючи відповідні рішення, шо не
суперечать закону.

6. Громаляниіі-ііілнріилісць уособлює і власника відповідно­
го бізнесу, і орган управління ним. Це відрізняє його від дея­
ких юридичних осіб зі складним порядком керівництва, зумов-


леним наявністю кількох органів управління із розподілом між ними відповідних функцій

7. Чинне законодавство України не передбачає виокремлен­
ня майна, яке використовується підгірне мнем для здійснений
підприємницької діяльності, іззагальної маси належного цьому
громадянинові майна І ;ік. ч. 2 ст. 128 ГК та ч. 1 ст. 52 ЦК пря­
мо встановлюють правило про те, шо громадянин-пілприсмець
відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою
діяльністю, усім своїм майном,на яке відповідно до закону мо­
же бути звернено стягнення. Фізичнаособа — підприємець, яка
перебуває у шлюбі, відповідає за зобов'я іаннями, пов'язаними
з підприємницькою діяльністю, усім своїм особистим майном і
масткою у праві спільної сумісної власності подружжя, яка на­
лежатиме їй при поділі цього майна (ч. 2 ст. 52 ЦК).

8. Громадянин-підприємець має можливість обрати спосіб
оподаткування доходів за спрощеною системою. Застосування
єдиного податку при оподаткуванні доходу приватного підпри­
ємця регулюється Указом Президента України від 3 липня
1998 р. № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, облі­
ку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (в редакції
Указу від 28 червня 1999 р. № 746/99).

9. Громадянин ш.іприс мець має можливість не відкривати
банківський рахунок, працювати виключно за готівкові кошти і
використовувати готівкову виручку на свій розсуд.

10. Фізична особа набуває статусу суб'єкта підприємницької
діяльності за умови її державної реєстрації в порядку, встанов­
леному законом.


Поделиться:

Дата добавления: 2015-09-13; просмотров: 64; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2024 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты