Характеристика застави

1. Сторонами договору застави (заставодавцем і заставодер-
жателем) можуть бути фізичні, юридичні особи та держава. При
цьому заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя
особа (майновий поручитель).

Заставодавцем може бути власник речі або особа, якій на­лежить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майно­ве право з правом їх застави. Застава права на чужу річ здій­снюється за згодою власника цієї речі, якщо для відчуження цього права відповідно до договору або закону потрібна згода власника.

2. Предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема
річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене зас­
таводавцем і на яке може бути звернене стягнення. Ним може
бути майно, яке заставодавець набуде після виникнення заста­
ви (майбутній урожай, приплід худоби тощо).

Предметом застави не можуть бути національні, культурні та історичні цінності, які є об'єктами права державної власності і занесені або підлягають занесенню до Державного реєстру на­ціональної культурної спадщини, вимоги, які мають особистий характер, а також інші вимоги, застава яких заборонена зако­ном. Наприклад, не може бути заставлено право на отримання пенсії чи заробітної плати, на аліменти, на відшкодування шко­ди, завданої життю чи здоров'ю. Не можуть бути предметом застави речі, які неможливо відчужити: паспорт, посвідчення особи, інші документи.

3. Заставодержатель має право одержати задоволення з вар­
тості майна, що заставляється. Згідно зі ст. 589 ЦК у разі неви­
конання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержа­
тель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
При цьому за рахунок предмета застави заставодержатель має

право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визна­чена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих пору­шенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання застав­леного майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'яв­ленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

4. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за
рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або зако­
ном. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на
предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у
встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено дого­
вором або законом.

Реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо ін­ше не встановлено договором або законом, відповідно до вимог Положення про порядок проведення аукціонів (публічних тор­гів) з реалізації заставленого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1997 p. N? 1448.

5. Стаття 584 ЦК встановлює орієнтовний перелік істотних
умов договору застави. Так, у договорі застави визначаються
суть, розмір і строк виконання зобов'язання, забезпеченого зас­
тавою, подається опис предмета застави, а також визначаються
інші умови, погоджені сторонами договору.

Договір застави підлягає укладенню у письмовій формі. Як­що предметом застави є нерухоме майно, космічні об'єкти, а також в інших випадках, встановлених законом, договір заста­ви підлягає нотаріальному посвідченню. Застава нерухомого майна (іпотека) підлягає державній реєстрації у випадках та в порядку, встановлених ст. 4 Закону України від 5 червня 2003 р. «Про іпотеку».