Захист прав споживачів фінансових послуг за рахунок цільових фондів

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг
України є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом на ринку фінансових послуг. Одним із завданням Комісії у межах її повноважень є захист прав споживачів фінансових послуг шляхом застосування заходів впливу з метою запобігання порушенням законодавства на ринках фінансових послуг та їх припинення. Права споживачів ФП можуть захищатися через форм-ня цільових грош фондів, спрямованих на відшкодування можливих збитків споживачів ФП. Фонди форм-ся: а) на рівні самих фін посередників (при цьому закон-ство встановлює мін обсяги цих фондів) б) на централізованому рівні (як окремі централізовані грош цільові фонди) При цьому відповідні фін посередники повинні формувати ці фонди за рах-к джерел, визначених спеціальним закон-ством (наприклад, кред.спілка - громадська орг-ція - формує резерв.фонд). Джерелом формування ціьових фондів висупають - вступні внески та відрахування від прибутку. Комерційні банки формують рез.фонди з відрахувань від прибутку, % від страх фонду. На Україні - Централізований фонд захисту вкладників - до 500 грн.

На сьогоднішній день існує проблема захисту права споживачів фінансових послуг, то в Україні необхідне впровадження дієвої системи захисту прав і законних інтересів споживачів фінансових послуг, у тому числі шляхом розвитку компенсаційних механізмів, забезпечення інформаційної прозорості фінансових установ щодо власників, продуктів, послуг та результатів діяльності.

64. Розкрити зміст системи пруденційного нагляду за діяльністю фінансових посередників.

Пруденційний нагляд за діяльністю конкретних категорій посередників спрямований на 1) зниження ризику по конкретних видах операцій або дільності конкретного виду посереднику. Здійснюється через встановлення нормативів і обмежень по операціях. 2) Забезпечує стабільність системи однорідних фінансових посередників. Здійснюється через встановлення нормативів і обмежень по операціях. 3) державне регулювання цін на окремі види фін.послуг. 4) інформаційний захист споживаців фін. послуг.

Пруденц.регул-ня д-ті конкретних фін посередників включає: встановлення базових нормативів д-/ ті та відпов-ті фін посередників, які забезпечують з одного боку захист споживачів послуг фін посередників, з іншого - стабільність сис-ми цих фін посередників. Т.ч. по першому напрямку встановл-ся: а) нормативи відповідальності посередника (може встановлюватися конкретна організаційно-правова форма фін пос-ка і конкретні нормативи відповідальності для відповідної орг-правової форми); б)обмеження по конкретним операціям (регул-ня нормативів здійсн. рп-цій -можуть встановл. граничні нормативи по сукупності операцій). Забезпечення стабільності сис-ми - регул-ся операції між однотипними фін посередниками. Т.ч. внутрі сис-ми операції несуть регульований ризик ланцюгової реакції інституціонального сегменту РФП. (один інв-ний фонд не може придбати ЦП іншого івестиц фонду). Існують нормативи, що накопичують угоди на невиконання послуг між торгівцями (п^лятикратний); безпосередньому споживачу - 3-тій особі(10-кратний); інці - (15-кратний). Обмежується ризик сис-ми: кожний з елементів с-ми не може нести більше відповідної кратності ризику.

Основні цілі здійснення пруденційного нагляду. Захист інтересів споживачів фінансових послуг, запобігання настанню неплатоспроможності та забезпечення фінансової стійкості фінансових установ через застосування відповідних корегуючих заходів шляхом: - виявлення підвищених ризиків в діяльності фінансових установ; - контролю за платоспроможністю, ліквідністю та прибутковістю фінансової установи; - мінімізація випадків банкрутства та системної кризи фінансових установ; - прогнозування майбутніх фінансових результатів на основі звітів поточного періоду.

Етапи впровадження пруденційного нагляду на ринку небанківських фінансових послуг.

1)Підготовчий етап (Перехід на Міжнародні Стандарти Фінансової Звітності (МСФЗ). Удосконалення існуючих форм звітності, які забезпечать надходження даних, необхідних для ефективного здійснення пруденційного нагляду). 2) Посилення ролі та відповідальності аудиторів. 3) Гармонізація облікової політики 4) Розвиток національної системи підготовки актуаріїв та запровадження відповідальності актуарія 5) Створення комплексної інформаційної системи Держфінпослуг. Побудова ефективної автоматизованої системи прийому, обробки та аналізу даних на всіх рівнях нагляду.6) Удосконалення інституційної спроможності регулятора, підготовка кадрів, залучення фахівців іноземних регуляторів, проведення навчальних заходів в рамках проектів міжнародної технічної допомоги.