Сутність і функції державного управління.

Управління – це вид суспільної діяльності, яка передбачає систему скоординованих дій суб’єкта на об’єкт з метою досягнення певних організаційних цілей.

Суб’єктами управлінняє керівники вищої, середньої та нижчої ланок, елітні групи й організації.

Об’єктами управління – окремі особи, групи, організації, інститути, процеси.

Управлінняяк вид діяльності передбачає:

- по-перше, наявність владних відносин, тобто відносин між керівниками і керованими;

- по-друге, скоординований вплив суб’єктів управління на групові дії або дії окремої особи, підпорядковані груповим завданням;

- по-третє, поєднання дій людей різних професій і спеціальностей, а також різноманітних чинників впливу на них (технічних, технологічних, організаційних і психологічних);

- по-четверте, узгодження особистих інтересів учасників процесу з цілями й інтересами організації;

- по-п’яте, створення і використання нормативної бази, необхідної для реалізації цілей організації;

- по-шосте, визначення перспективних і поточних завдань та підпорядкування наявних ресурсів (трудових, матеріальних, фінансових) реалізації цілей організації;

- по-сьоме, критерії ефективності управління піддаються як кількісним, так і якісним вимірам;

- по-восьме, результати управлінської праці виражені не в матеріально-речовій формі, а в інформаційній.

Управління поширюється на всі сучасні види людської діяльності, і залежно від того, в якій системі суспільства воно застосовується, виділяють такі його види: політичне, економічне, правове, культурно-гуманітарне.

Політичне управління – це вид суспільного управління що здійснюється органами, які обрані народом або організацією і приймають політичні рішення у сфері реалізації стратегічних суспільних цілей, функціонування і розвитку політичних, правових структур влади та органів місцевого самоврядування, партій, груп тиску, політичних лідерів, засобів масової інформації та ін.

Державне управління – складова політичного управління, що одночасно поєднує політичні та адміністративні засоби. Державне управління охоплює об’єкти державного сектору – державну власність, державні органи й організації. У широкому розумінні поняття державного управління поширюється на всі три гілки влади – виконавчу, законодавчу і судову, у вузькому значенні – тільки на виконавчу. Без управління як діяльності не можливе функціонування будь-якої гілки влади. Наприклад, парламентська діяльність передбачає управління законодавчим процесом, організацію роботи апарату законодавчого органу, процедури контролю виконавчої влади. У системі судової влади управління здійснюється на рівні підбору кадрів для судових органів, організації судового процесу, процедур розгляду апеляційних і касаційних скарг.