Проблеми централізації та децентралізації в державному управлінні.

Велике значення у державному управлінні має оптимальне співвідношення централізації та децентралізації у побудові структури управління.

Децентралізація управління

Передача повноважень з центру на місця здійснюється шляхом децентралізації, що дозволяє привести послуги, які надає держава, у відповідність із потребами і запитами населення. Вертикальна децентралізація - передача права приймати рішення вниз по рівнях управління. Горизонтальна децентралізація - передача права приймати рішення підлеглим, що не є керівниками. Акцент в управлінні при децентралізації робиться на досягнення зміни правил управління, а не зміни управлінців.

Найвиразніше проявляються такі етапи розвитку децентралізації в управлінні:

І-й етап. Командно-бюрократична структура.
1.Централізація рішень.
2. Деталізована звітність та нормування.

П-й етап. Керівництво в співробітництві.
1. Розподіл рішень та відповідальності.
2. Виділення сфер діяльності співробітників.

IIІ-й етап. Делегування повноважень.
1. Виділення сфер прийняття рішень співробітниками.
2. Заборона на втручання у сферу діяльності підлеглого.
3. При управлінні та розвитку структур доцільно виробити модель впливу керівника на підлеглого. Ключове значення має делегування повноважень.

Делегування повноважень

І. Повне делегування (підлеглий виконує роботу та відповідає за неї. Керівник не залучений до роботи).

II. Обмежене делегування (підлеглий виконує роботу та спільно з керівником відповідає за неї).

III. Нульове делегування (підлеглий виконує роботу, але відповідає за неї керівник).

Побічні методи:

- маніпулювання оточенням людини;
- зміна сил, ресурсів, цілей, правил формальної та неформальної організації / ності, що впливають на людину.

У сучасній управлінській практиці організаційна структура повинна реагувати на зміни в оточенні, тобто адаптуватися. Адаптаційний процес повинен відображати предмет адаптації, час необхідний і реальний для адаптації.

Поєднання різних структур при управлінні, вироблення стратегії, розробка нововведень стратегії, - характерна ознака кращих систем державного управління.