Режим стиснення

При повільному стисненні поршень переміщується вниз, за рахунок чого створюється тиск та відкривається клапан на поршні й рідина перетікає в простір над поршнем. Частина рідини через привідкритий клапан стиснення перетікає в резервну порожнину, так як частину об’єму вище поршня займає шток.

Рис. 4.82. Робота амортизатора при руху поршня униз

При різкому стисненні під поршнем створюється значно більший тиск і клапан стиснення відкривається на більшу величину. Рідина перетікає через клапани у простір над поршнем та у резервну порожнину.

Недостатня кількість рідини поповнюється з резервуара через перепускний клапан у днищі циліндра. У якості робочої рідини для амортизаторів автомобілів ЗИЛ застосовується амортизаторна рідина АЖ – 12 Т.

Режим розтиснення (віддачі)

При ході розтиснення(віддачі) тиск створюється в просторі над поршнем. Рідина перетікає з верхнього простору над поршнем через отвори у поршні і через дросельну щілину між втулкою і клапаном у простір під поршнем. Одночасно частина рідини з резервної порожнини, у зв’язку з розрідженням під поршнем та тиску повітря, через клапан в основі заповнює простір під поршнем.

Рис. 14.83. Робота амортизатора під час руху поршня вверх(віддачі)

При різкій віддачі тиск під поршнем зростає швидко. Долаючи зусилля пружини, рідина відкриває клапан віддачі та проходить у простір під поршнем. Одночасно рідина з резервної порожнини, у зв’язку з розрідженням під поршнем, через клапан потрапляє у простір під поршнем. При терті виділяється тепло, тому справно працюючий амортизатор повинен бути теплим. Пружини клапанів забезпечують для ходу віддачі значно більші зусилля опору амортизатора ніж при ході стиску. Для нормальної роботи амортизаторів у них повинна завжди знаходитись дозована кількість рідини.

Рис. 4.84. Двотрубний амортизатор СDC змінної жорсткості

Жорсткість амортизатора змінюється за рахунок електронного керування клапаном зміни розміру площі прохідних отворів рідини для амортизаторів.

Рис. 4.85. Модуль з амортизаторною стійкою(“Мак-Ферсон”)

Рис. 4.86. Однотрубна гідропневматична система регулювання висоти дорожнього просвіту

Рис. 4.87. Ротаційні амортизатори гоночних автомобілів Формули1

фірми ZF Sachs Race Engineering GmbH

Амортизатори з’єднуються з колесами та несучою системою з допомогою шарнірів.

Важельні амортизатори не знайшли широкого розповсюдження через значні робочі температури та тиск. Простіші за конструкцією однотрубні амортизатори, які мають невелике число деталей та малу масу у порівнянні з двотрубними. До недоліків однотрубного амортизатора треба віднести велику довжину та складність ущільнення. Останнім часом на автомобілях все більше використовуються рідинно-газові амортизатори з автоматизованою системою керування.

Рис. 4.88. Амортизаторний модуль з пружиною, стійкою амортизатора з кріпленням. Вставка стійки амортизатора

Складові амортизаторів

Рис. 4.89. Клапани амортизаторів

Рис. 4.90. Ущільнення амортизаторів

Рис. 4.91. Відбійники амортизаторів

Рис. 4.92. Кріплення амортизаторів

Прохід штока в робочий циліндр ущільнюється кільцем і гумовими сальниками, які утримуються в обоймі сальників гайкою. Для ущільнення стику між обоймою й стінкою резервуара поставлені ущільнювальні кільця, які також підтискаються гайкою. При попаданні рідини в порожнину обойми через ущільнювальне кільце, вона зливається з цієї порожнини через отвори. В поршні виконано два ряди отворів. Зовнішній ряд отворів перекривається тарілкою перепускного клапана, а внутрішній ряд отворів – клапаном віддачі. В нижній частині робочого циліндра установлені клапан стискання і перепускний клапан, який перекриває отвір в днище циліндра. Недостатня кількість рідини поповнюється з резервуара через перепускний клапан у днищі циліндра. У якості робочої рідини для амортизаторів автомобілів ЗіЛ застосовується амортизаторна рідина АЖ – 12 Т.

4.2.6. Гідропневматична автоматична електронна система регулювання положення кузова автомобіля

Рис. 4.93. Гідропневматична система регулювання дорожнього просвіту Nivomat

Рис. 4.94. Робота системи Nivomat. Автомобіль розвантажений та навантажений

Рис. 4.95. Робота системи Nivomat. Приведення положення

кузова у оптимальне положення

положення.

Рис. 10.96. Робота системи Nivomat. Схема регулювання висоти

положення кузова при розвантаженні

4.2.7. Адаптивні підвіски з автоматичною електронною системою керування