Процент несправних локомотивів

Середньодобовий пробіг локомотива

, (15.2)

де - експлуатаційний парк локомотивів, од.

Коефіцієнт пробігу в голові поїздів

, (15.3)

Відношення пробігу в голові поїздів до лінійного пробігу

, (15.4)

6 Оборот локомотива (час на обслуговування 1 пари поїздів).

7 Середньодобова продуктивність локомотива

, (15.5)

, (15.6)

де - коефіцієнт допоміжного пробігу

Процент несправних локомотивів

, (15.7)

де - фронт ремонту локомотивів, од.

(15.8)

де N_ПР-3, N_ПР-2 – кількість ремонтів відповідного виду.

9 Простої в ремонті , годин.

10 Пробіг між ремонтами (визначається локомотивним главком Укрзалізниці по видах ремонтів, серіях локомотивів).

11 Бюджет часу локомотива (характеризує використання локомотива за часом).

12 Показники використання основних виробничих фондів (фондовіддача, фондомісткість, фондоозброєність), оборотних засобів (коефіцієнт обіговості, тривалість одного обороту), матеріальних ресурсів тощо. Аналізу цих показників не приділено уваги в даній темі, тому що методика їх розрахунку і аналізу в локомотивному депо аналогічна тій, яка є на залізниці, на промисловому підприємстві.

При аналізі показників не тільки визначають їх рівень у порівнянні з планом на поточний рік та звітом за попередній, а й розраховують величину відповідних відхилень кожного простого показника (фактора). Коли аналізується складний якісний показник, виконується факторний аналіз складних якісних показників (наприклад, продуктивності локомотива), визначається доля впливу кожного простого показника на якісний показник.

Потім вивчають прості показники якості роботи і використання рухомого складу, з’ясовують причини їх зменшення і встановлюють передусім ті, які безпосередньо залежать від працівників підприємства і які можна розглядати як резерви і втрати.

4.1 Аналіз головних якісних показників використання локомотивів

Вихідні дані до прикладу наведені у додатку В.

Аналіз головних якісних показників використання локомотивів виконаний в табл. 15.3.

Таблиця 15.3 – Виконання плану по якісних показниках використання

локомотивів

Висновок: Якісні показники використання локомотивів у звітному році у порівнянні з планом поліпшилися, за винятком добового пробігу, який скоротився по електровозах на 17 км, по тепловозах на 57 км.

Так, технічна швидкість зросла у порівнянні з планом на 1,1 км/год, середня маса поїзду зросла на 199 т, допоміжний пробіг скоротився з електротяги на 0,1 %, з теплотяги на 1,5 %. Складний якісний показник – продуктивність локомотива – зріс на 53,3 тис. т-км бр. або на 2,6 %.

4.2 Факторний аналіз продуктивності локомотива

Виконується факторний аналіз продуктивності вантажного локомотива згідно з системою взаємозв’язку показників (див. рис. 15.2).

П_л - середньодобова продуктивність локомотива, ткм бр/добу;

S_л – середньодобовий пробіг локомотива, км/ добу;

β_доп – коефіцієнт допоміжного пробігу;

t_У - час роботи локомотива на ділянці, год.;

v_У - дільнична швидкість, км/год;

Q_бр – вага потягу, т;

m - склад потягу в вагонах;

q – динамічне навантаження на вагон, т.

Рисунок 15.2 – Система взаємозв’язку факторів продуктивності

локомотива

Факторний аналіз продуктивності локомотива виконаємо виходячи з його аналітичної формули (15.6) методом ланцюгових підстав:

, (15.9)

, (15.10)

, (15.11)

Аналіз виконаємо у таблиці 3.2, використовуючи вихідні дані і доповнюючи необхідними розрахунками.

Висновок: В результаті виконання факторного аналізу продуктивності локомотива встановлено (табл. 15.4), як на величину цього показника вплинули інші якісні показники.

Так, із загального відхилення продуктивності локомотива від плану (+53,3 тис. ткм бр. ) вплив середньодобового пробігу локомотива становить – 55,5 тис. ткм бр., вплив середньої ваги потягу + 106,6 тис. т-км бр., вплив коефіцієнту допоміжного пробігу +2,2 тис. т-км бр.

Крім того, факторний аналіз встановив, як впливає кожен фактор (дільнична швидкість, час роботи локомотива на дільниці, динамічне навантаження, склад потягу) на відхилення складного показника.

Аналогічно аналізується відхилення фактичної величини показників від базової величини.

Таблиця 15.4 – Аналіз впливу факторів і складних показників на продуктивність електровоза у вантажному русі

Показники	Умовне позна- чення	Базо- вий рік	Звітний рік	Відхилення фактичної величини
План	Факт	фактора	складного показника	продуктивності локомотива
порів- няно з планом	порів- няно з базо- вим роком	порів- няно з планом	порів- няно з базо- вим роком	порів- няно з пла-ном	порів-няно з базо-вим роком
1 Продуктивність локомотива, тис. км бр	Пл	1838,5	2016,0	2069,3	-	-	-	-	+53,3	+230,8
2 Середньодобовий пробіг локомотива, км	Sл				-	-	-17	-17	-55,5	-50,7
3 Середня вага потягу брутто, т	Qбр				-	-	+199	+514	+106,6	+275,5
4 Коефіцієнт допоміжного пробігу		0,110	0,108	0,107	-	-	-0,001	-0,003	+2,2	+6,0
5 Дільнична швидкість, км/год	Vуч	49,6	50,1	51,3	+1,2	+1,7	+150	+18	-	-
6 Час роботи локомотив на дільниці, год.	tу	12,44	12,3	11,7	-0,6	-0,7	-32	-35	-	-
7 Вага потягу нетто, т	Qнетто				-	-	+173	+492	-	-
8 Вага потягу „тара”,	Qтара				-	-	+22	+22	-	-
9 Динамічне навантаження, т/ваг	q	55,0	55,0	55,2	+0,2	+0,2	+10	+10	-	-
10 Склад потягу в вагонах, ваг.	m				+1	+1	+163	+392	-	-

5 Аналіз виконання плану по праці

Вихідні дані для аналізу плану по праці містяться у формі УТО-1, вони згруповані за видами робіт (експлуатація, ремонт), а також за категоріями персоналу (робітники, керівники, спеціалісти і т. д.).

Зазначена форма містить також дані про понаднормові роботи і простої, про заробітну плату за категоріями працівників.

При розгляданні плану з праці основна увага приділяється аналізу чисельності робітників, використанню фонду заробітної плати, росту продуктивності праці.

5.1 Аналіз чисельності працівників

Аналіз чисельності працівників виконується як в цілому так і за важливішими професіями (локомотивні бригади, робочі, що зайняті на ремонті та обслуговуванні локомотивів), а також за категоріями. При цьому в цілому (а також при необхідності по кожній категорії) визначається надлишок або нестача робітників через перерахування планової чисельності на виконаний обсяг робіт.

, (15.12)

де Ч – чисельність робітників, чол;

α_зал, α_нез – доля контингенту, який залежить або не залежить від обсягу роботи; ( α_зал відповідає питомій вазі залежних експлуатаційний витрат);

- індекс виконання плану по т-км брутто загальним.

Вивчається також вплив на контингент структури робіт, що виконується, продуктивність праці працівників,що виконують різні види робіт, трудомісткості за видами робіт, показників використання робочого часу.

5.2 Аналіз виконання плану з фонду оплати праці (ФОП) з перевезень

Розраховують абсолютну та відносну перевитрату або економію фонду оплати праці:

(15.13)

(15.14)

де - середньоспискова чисельність експлуатаційного персоналу, чол.;

- середньомісячна заробітна плата, грн;

Т – кількість місяців.

Факторний аналіз ФОП виконується за наступними формулами:

, (15.15)

. (15.16)

Результати розрахунків представимо у вигляді таблиці 15.5.

Для забезпечення повноти аналізу ФОП розраховується відносна економія (перевитрата) ФОП у порівнянні з „правом”:

. (15.17)

„Право” по фонду оплати праці – це величина коштів, яку депо (або залізниця) має право витратити на оплату праці з урахуванням зміни обсягу перевезень порівняно з планованою величиною.

, (15.18)

Таблиця 15.5 – Факторний аналіз фонду оплати праці з урахуванням категорій персоналу^*

Категорії персоналу	, чол.	, грн.	ФОП, тис. грн	Зміна ФОП	Структура ФОП, %
План	факт	план	факт	план	факт	всього	В т.ч. під впливом	план	факт
1 Робочі						16675,7	+115,7	-13,8	+120,5	91,8	91,9
2 Спеціалісти					864,0	861,1	-2,9	-	-2,9	4,8	4,7
3 Керівники					493,9	490,0	-3,9	-	-3,9	2,7	2,7
4 Службовці					123,1	121,6	-1,5	-	-1,5	0,7	0,7
Всього				1129,5		18148,4	+107,4	-13,8	+121,2

^*Зауважимо, що у новому Класифікаторі професій наявні вже не 4, а 9 категорій, тому при аналізі необхідно це враховувати.

ФОП^ПРАВО = (864 + 493,9 +123,1)+16560 * 1,032 =19570,92 тис. грн

18148,4 – 19570,92 = - 1422,52 тис. грн.

Висновок: За період, що аналізується, сума ФОП зросла на 107,4 тис. грн, в т. ч. під впливом зменшення чисельності на 1 чол. вона зменшиться на 13,8 тис. грн під впливом зростання середньомісячної заробітної плати на 7,5 грн, вона зросла на 121,2 тис. грн.. При цьому найбільший вплив на зміни у ФОП справили робочі (-13,8 тис. грн. та +129,5 тис. грн.). Зіставлення сум фактичного ФОП та “права” вказує на економію 1422,52 тис.грн. Структура ФОП порівняно з планом не змінилась. У подальшому аналізі слід розглянути аналогічні дані за групами працівників : локомотивні бригади,робочі з ПР та ТО локомотивів та інші.

Продуктивність праці в локомотивному депо розраховується:

, тис. ткм брутто/1 роб. (15.19)

Продуктивність праці є найважливішим показником плану з праці.

Рівень продуктивності праці залежить від обсягу виконаної роботи ( ) та якісних факторів, які характеризують рівень техніки, технології і організації виробництва.

Розрахуємо планову і фактичну величину продуктивності праці:

В^пл= млн. ткм бр/роб.;

В^ф= млн. ткм бр/роб.

Факторний аналіз виконаємо за методом ланцюгових підстав за формулами:

(15.20)

(15.21)

(15.22)

млн. ткм бр.

млн. ткм бр.

Перевірка: млн. ткм бр.

млн. ткм бр.

Висновок: Продуктивність праці у звітному періоді порівняно з плановим зросла на 0,49 тис. ткм бр./роб., в основному під впливом росту обсягу перевезень (на 642 млн. ткм брутто або на 3,2%), а також під впливом скорочення середньоспискової чисельності персоналу на 1 чол.

Для визначення впливу факторів на продуктивність праці використовується показник розрахункової продуктивності праці:

, (15.23)

Вплив обсягу виконаної роботи визначається як різниця між розрахунковою і плановою продуктивністю праці:

, (15.24)

Вплив якісних факторів визначається як різниця між фактичною і розрахунковою величиною продуктивністю праці:

. (15.25)

Розрахункова продуктивність праці:

млн. ткм бр/роб.

Це означає, що з урахуванням зростання обсягу перевезень на 3,2 % порівняно з планом контингент потрібно було б збільшити і продуктивність праці фактична склала б не 15,311 млн. ткм брутто , а 14,874 млн.ткм бр.

Вплив обсягу виконаної роботи:

(15.26)

Вплив якісних факторів:

(15.27)

.

Перевірка: млн. ткм бр./роб.

Висновок: Продуктивність праці у звітному періоді порівняно з плановим, зросла на 0,49 млн.ткм бр./роб., що є позитивним фактом. Це відбулося в основному за рахунок якісних факторів (покращення якісних показників роботи депо), - вплив склав 0,437 млн.ткм бр./роб. за рахунок підвищення обсягу перевезень – вплив склав + 0,053 млн.ткм/роб.

Необхідно урахувати також, що на продуктивність праці впливає застосування понаднормових робіт, простої. Застосування понаднормових робіт відповідає утриманню додаткового контингенту робітників:

, (15.28)

де t_пн - час, відпрацьований на понаднормових роботах за рік, год.;

Ф_річ - річний фонд робочого часу 1 робітника (дані відповідно до конкретного року у викладача).

Визначається змінення продуктивності праці за рахунок використання понаднормової праці:

. (15.29)

Розрахуємо також зменшення продуктивності праці за рахунок використання понаднормової праці.

Для цього спочатку визначаємо умовний додатковий контингент – чисельність робітників, яку умовно можна було б прийняти на роботу, щоб не допустити понаднормових робіт.

, (15.30)

Ч_уд= 5246/2048=256=3 роб.

Зміна продуктивності праці за рахунок використання понаднормової праці:

(15.31)

= млн. ткм бр./роб.

Тобто, якщо в депо протягом року не застосовувались понаднормові роботи, а було прийнято три робітника, продуктивність праці була б на 0,034 млн. ткм бр./роб. нижча за фактичну. Іншими словами, частка фактичної продуктивності праці у розмірі 0,034 млн.ткм бр./роб. обумовлена використанням понаднормових робіт, що є негативним фактом у роботі підприємства.

Більш детальний аналіз продуктивності праці виконується також:

- під впливом простоїв;

- по найважливіших ділянках робіт (продуктивність праці локомотивних бригад і продуктивність праці робочих з ремонту локомотивів)

- по важливіших професіях.

5.4 Аналіз середньомісячної заробітної плати

Виконується по групах працівників (локомотивні бригади, робітники з ремонту і технічного обслуговування локомотивів тощо), вміщує у собі аналіз питомої ваги тарифу, доплат, премій. При наявності відрядної або відрядно – преміальної системи оплати аналізується вплив виконання норм виробітки на величину середньомісячної заробітної плати.

У даному випадку, користуючись вихідними даними, необхідно виконати порівняльний аналіз середньомісячної заробітної плати всього з урахуванням категорій персоналу в таблиці, аналогічній по формі табл. 15.1 та зробити висновки.

Таблиця 15.6 – Аналіз середньомісячної заробітної плати

Висновок: Середньомісячна заробітна плата з основної діяльності депо зросла до плану на 7,5 грн або на 0,7%, до базового рівня на 211,2 грн або на 23%. При цьому найбільший вплив на неї справили робочі, середньомісячна зарплата яких виросла до плану на 9 грн або на 0,8 %, до базового рівня на 227 грн. або на 124,4%. Для повноти аналізу слід розглянути окремо зміни середньомісячної зарплати за групами робітників: локомотивні бригади, робочі з ТР та ТО локомотивів, інші. При цьому слід приділити увагу причинам відхилень від плану та базового року.

6 Аналіз експлуатаційних витрат та собівартості

Для аналізу використовуються дані звіту про виробничо–фінансову діяльність (Ф14-ЗАЛ). Витрати на перевезення локомотивного депо (Е) визначають обсягом виконаних перевезених (ΣQl_бр) і рівнем витрат трудових, матеріальних і фінансових ресурсів, які припадають на одиницю перевізної роботи, тобто собівартістю (е) ткм брутто

Е=ΣQl_бр·е. (15.32)

Аналіз експлуатаційних витрат депо виконується у декілька етапів.

1) Визначається вплив на витрати змінення обсягу перевезень і собівартості методом перерахованого плану:

, (15.33)

, (15.34)

. (15.35)

Виконаємо приклад аналізу експлуатаційних витрат:

Висновок: Має місце зростання експлуатаційних витрат порівняно з планом на 466,7 тис. грн або на 0,4%, головним чином внаслідок росту обсягу перевезень (на 3,2%), а також росту собівартості перевезень. Рост експлуатаційних витрат під впливом збільшення обсягу перевезень є виправданим, а під впливом росту собівартості – негативним фактом.

2) Визначається результат виконання плану витрат за елементами витрат з використанням способу коригування планових витрат на виконаний обсяг роботи (див. табл. 15.7).

Таблиця 15.7 – Аналіз експлуатаційних витрат за елементами

Висновок: Загальна сума експлуатаційних витрат у звітному році становить 105198,1 тис. грн, що більше за план на 466,7 тис. грн, менше за право на 1937,5 тис. грн. По заробітній платі перевитрата до плану становить 107,4 тис. грн, до "права економія" 1422,5 тис. грн, що пов’язано з перевиконанням плану з обсягу перевезень. Економія з “матеріалів” до плану становить 15,1 тис. грн, до “права” 26,9 тис. грн – внаслідок недопостачання матеріалів та запчастин.

З електроенергії має місце перевитрата коштів у сумі 266,7 тис. грн, в тому числі на тягу поїздів 266,2 тис. грн, що є наслідком перевиконання обсягу перевезень на 3,2 % при незмінній ціні на електроенергію та питомій витраті електроенергії на вимірювач. До “права” економія становить 6,8 тис. грн.

З “палива” має місце перевитрата 87,0 тис. грн, в т. ч. для тяги поїздів економія 55,0 тис. грн – за рахунок зниження питомої витрати палива. З палива на інші виробничі потреби перевитрата 142,0 тис. грн внаслідок перевищення ліміту на природний газ у зимовий період. З “амортизації” витрати становлять 100 % до плану . З “інших” витрат економія 20,0 тис. грн, в т. ч. з ремонту основних засобів 2,0 тис. грн. Більша частина економії (18,0 тис. грн) припадає на витрати з оплати рахунків інших підприємств, а саме: оплата послуг автотранспорту, штрафи за виброси в атмосферу і т. ін.

3) Значна увага приділяється дотриманню встановлених норм витрат, недопущенню витрат експлуатаційних коштів у порівнянні з правом на їх використання. Виконується факторний аналіз тих статей витрат, які є найбільш вагомими у структурі собівартості, а також тих, по яких є перевитрати.

Розраховуються резерви зниження експлуатаційних витрат.

4) Більш детальний аналіз відхилень експлуатаційних витрат включає розглядання їх:

- під впливом змінення частини витрат, що змінюється;

- під впливом змінення структури перевезень;

- під впливом виконання плану з окремих вимірників (ΣMS_лін, ΣQL_заг та інших).

Собівартість – сума експлуатаційних витрат, що припадає на одинцю продукції.

По локомотивному депо визначають собівартість 1000 ткм брутто по всіх видах руху, по головних видах робіт.

Собівартість перевезень розраховується за формулою:

(15.36)

Фактична собівартість зіставляється не тільки з плановою і з рівнем попереднього року, а й з плановою собівартістю, що перерахована (е^*):

,(15.37)

На рівень собівартості впливають обсягові фактори ( ) і якісних фактори (якість використання матеріально-технічної бази, праці тощо). Вплив цих факторів визначається наступним чином:

, (15.38)

, (15.39)

, (15.40)

де Е_нез, Е_зал – незалежні та залежні від обсягу перевезень витрати, тис. грн.

Проаналізуємо собівартість перевезень за вихідними даними прикладу.

Собівартість перевезень з урахуванням зміни обсягу перевезень:

, (15.41)

Перевірка: = -0,14 грн./ткм бр.

Висновок: Собівартість 1000 ткм брутто порівняно з планом зменшилась на 0,14 грн, що є позитивним фактом і викликано покращенням якісних факторів та пояснюється позитивним впливом росту обсягу перевезень.

Серед головних напрямків зниження собівартості слід зазначити подальший ріст перевезень щодо конкретного локомотивного депо, а також енергозбераючі та матеріалосберігаючі програми та заходи.

У висновках, крім результатів аналізу, вказати можливі шляхи зниження собівартості перевезень у локомотивному депо.

7 Аналіз доходів, прибутку і рентабельності

Доходи від перевезень між локомотивними депо розподіляються централізовано Управлінням залізниці, у сумі, яка дорівнює фактичним експлуатаційним витратам. Проаналізувати доходи депо можливо порівняно з планом, у динаміці за декілька років та за джерелами отримання, визначити структуру доходів та її зміну. При цьому необхідно враховувати, що зростання доходів від перевезень не є позитивним фактом, тому що доходи від перевезень дорівнюють фактичним експлуатаційним витратам (а їх зростання є позитивним фактом лише якщо воно обумовлене зростанням обсягу перевезень, при цьому обсяг перевезень зростає скоріше, ніж витрати).

Прибуток депо отримують тільки від підсобно – допоміжної діяльності (ПДД). До ПДД належить:

- виконання ремонту локомотивів на сторону;

- здача локомотивів в оренду (промисловим підприємствам, іншим залізницям);

- надання послуг населенню;

- сільське господарство;

- торгівля та громадське харчування.

- робота локомотивів та бригад за кордоном України.

Для підвищення доходності та прибутку починаючи з 2001 року на залізницях України виконуються проекти „Грошима робити гроші”, ”Програма поліпшення фінансово-економічного стану підприємства”, згідно з якими від усіх підприємств залізничного транспорту вимагається розвиток ПДД, отримання більшого прибутку і вкладення його знову у розвиток ПДД. При цьому рентабельність виробництва має бути не нижче 30%.

Рентабельність ПДД розраховується як відношення прибутку, отриманого від ПДД, до витрат з ПДД. Для аналізу фінансових результатів використовують дані форми 2 „Звіт про фінансові результати” та звіт про підсобно-допоміжну діяльність (або частину річного звіту, яка присвячена ПДД). Методика аналізу викладена в темі 7.