ГЕОДЕЗИЧНОЇ ЗАРУБКИ

Координати вихідних пунктів:

2.2.1 На вихідних пунктах 1 і 2 (див. рис.4.2) вимірити теодолітом внутрішні кути β₁ і β_2.

2.2.2 Обчислення координат пункту, що вставляється

(4.14)

де − координати вихідних пунктів, нумерація яких повинна зростати по ходу годинної стрілки щодо пункту, що вставляється;

– обмірювані кути.

2

b₂

К

b₁

Рисунок 4.2 – Схема прямої геодезичної зарубки

2.2.3 Оцінка точності прямої зарубки, виконується по формулах

(4.15)

(4.16)

(4.17)

(4.18)

де – середня квадратична похибка виміру кутів;

– відстані від пункту, що вставляється, до вихідних;

– коефіцієнти параметричних рівнянь виправлень.

При обчислені коефіцієнтів і лінійні величини достатньо визначати з точністю до 1 м.

2.2.4 У масштабі 1:1000 викресліть схему зарубки (з нанесенням координатної сітки).

Журнал польових вимірів додається до звіту.