Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника


Учитель. У 2-й пол. 1 тис. н. е. у громадському житті східно - слов'янських племен відбулись корінні зміни соціального характеру




У 2-й пол. 1 тис. н. е. у громадському житті східно - слов'янських племен відбулись корінні зміни соціального характеру. У результаті розпаду пер­віснообщинного ладу та розвитку нових феодальних відносин у X ст. у Східній Європі виникла могутня держава — Київська Русь, яка займала величезну тери­торію від Балтійського і Білого морів до Заволзьких рівнин.

Зміцнюючи владу феодальної знаті над широкими масами залежного се­лянства і ремісників та централізуючи її у своїх руках, великий князь спирався не лише на збройну силу дружини, а й на авторитет церкви. Замість язичеських вірувань запроваджується запозичена з Візантії християнська релігія.

У вдосконаленні художньої майстерності наших предків велике значення мали художні традиції і культурна спадщина східнослов'янських племен. Са­ме вони стали ґрунтом для розвитку самобутніх рис мистецтва руської держа­ви. Водночас князі Київської Русі прагли використати найзначніші досягнення культури інших країн. Це стосується насамперед візантійського мистецтва. Не чужі були Київській Русі й художні досягнення романського Заходу та мусуль­манського Сходу. У свою чергу мистецтво Київсь-кої Русі чималою мірою впли­нуло на розвиток мистецтва сусідніх народів, увійшло до скарбниці надбань сві­тової художньої культури.

 

«Мікрофон»

• Що вам відомо про архітектуру Київської Русі?

• Які основні риси архітектури періоду Київської Русі?

 

Творча група «Архітектори»

Учень.

Із розвитком давньоруської держави створюється характер міст Стародавньої Русі з особливос-тями їхньої забудови і планування. У більшості випадків місто складалося з двох основних частин: дітинця та окольного міста (подолу, передмістя). Дітинець найчастіше розташовувався на горбі. Його ото­чували валами і стінами.

(Перегляд слайдів.)

Розвиток феодального господарства викликав і появу нових типів місь­ких будівель (княжих дворів, порубів тощо), а ідеологія феодального суспільс­тва — побудову численних церков, оскільки християнська релігія в цей час ста­ла основною ідеологічною опорою нового ладу. Архітектурні форми дерев'яних будівель Київської Русі не збереглися. І лише з письмових джерел і деяких ар­хеологічних даних ми знаємо про золотоверхі тереми, вигадливі ґанки, строкату забудову міських кварталів. Окремими ансамблями підносилися серед міської забудови монастирі, боярські подвір'я.

Учень.

У зв'язку зі зростанням державної могутності Київської Русі ви­никла кам'яна архітектура. До основних типів кам'яних споруд належали християнські храми, монументальні князівські палаци, оборонні укріплення.

Палацові укріплення до наших днів не збереглися, але вони відомі нам з архе­ологічних розкопок. Три таких палаци були розташовані на території стародав­нього київського дітинця. Відомі стародавні кам'яні палаци в Чернігові, Переяславі-Хмельницькому, що датуються XI—XII ст. Першим кам'яним храмом на Русі була Десятинна церква, побудована в 989—996 рр. Володимиром Великим, яку булу зруйновано в 1240 р. татарами.

Про красу і пишність Десятинної церкви можна судити лише з переказів і знайдених під час розкопок залишків мозаїк, фресок, уламків мармуру і ши­феру. Велика кількість мармурових прикрас (колрни, капітелі, різьблені деталі, мозаїчні деталі) дали підставу називати Десятинну церкву «Мармуровою».

Найстародавнішим руським храмом, що зберігся до наших днів, є Спаський собор у Чернігові 1036 р. Спаський собор у Чернігові являє собою, як і Десятин­на церква, хрестово-купольний храм. У плані собору бачимо витягнену із заходу на схід споруду. Архітектура його проста, урочиста і стримана. У середині собор був розкішно оздоблений фресковим розписом, різьбленими деталями, мозаїч­ними підлогами.

 

«Мікрофон»

• Що є найвидатнішою пам'яткою мистецтва Київської Русі?

• Яке мозаїчне оформлення Софійського собору?

• Що характерно для фрескової техніки собору?

 

Творчий проект «Мистецтво Київської Русі»

Учень.

Найвизначнішою пам'яткою мистецтва Київської Русі є Софійсь­кий собор у Києві. Незважаючи на пізніші забудови, храм в основному зберіг свої початкові форми. В основу плану Софійського собору в Києві покладено п'ятинефний тип хрестово-купольного храму. Із трьох боків його оточують від­криті галереї, собор увінчує 13 куполів, що створюють мальовничу пірамідальну композицію. Архітектурні форми оздоблені урочисто, фасади увінчані пілястра­ми пучкового профілю, декоративними нішами, численними узорами із цегли. В оздоблені фасадів застосовано фресковий розпис. Внутрішній вигляд собору був надзвичайно багатим і урочистим. Багатоколірні мозаїки із золотими фона­ми у поєднанні з дорогоцінними ритуальними предметами і барвистими мозаїч­ними підлогами мали винятковий художній ефект, який посилювали мармурові й шиферні різьблення.

 

Учень.

Усередині собору звертає на себе увагу величезне мозаїчне зоб­раження Богоматері (Оранти), що молиться за збереження народу, виконане з надзвичайно високою художньою і технічною майстерністю Це майже шес­тиметровий мозаїчний набір постаті на похилій поверхні. Його досконале ви­конання вима гало великих здібностей майстрів. Крім Оранти в соборі зображе­но таїнства «Євхаристії», «Святитель-ський чин», відокремлені одне від одного повздовжними орнаментальними смугами, а весь вівтарний цикл облямований із верху до низу орнаментом.

(Перегляд слайдів, ілюстрацій.)

 

Учень.

Мозаїки Софійського собору надзвичайно цікаві й технікою вико­нання. Розроблені стародавніми майстрами способи виготовлення кольорової (глянцевої та матової), а також різноманітних відтінків золотої (16 відтінків) смальти у поєднанні з природним камінням створювали надзвичайні можли­вості для досягнення чудового художнього ефекту. Оздоблення собору допов­нювали фрески. Найбільшу цінність становлять групові портрети членів сім'ї князя Ярослава — перші зразки світського живопису в нашому мистецтві. До світського живопису належать також виконані трохи пізніше розписи стін пів­денної та північної веж собору. Тут є сцени полювання піших і кінних стрільців, картини народних ігор і забав, у яких ми бачимо танцюристів, скоморохів, му­зикантів, борців.

 

Учень.

Манерою письма і стилістичними ознаками фрески дещо неод­норідні. Це свідчить про участь у

розписах майстрів різних шкіл. Фрески Со­фійського собору написані на тонкій штукатурці, в яку для міцності додава­лась рублена солома. Загальні контури зображення наносились на вологий грунт спосо-бом удавлювання, потім робилася попередня тонкошарова пропис­ка, а далі остаточно опрацьовувалася форма густим письмом. Обличчя, руки і ноги спочатку прописувались вохрою, у тіньових частинах підмальовувалися зеленою фарбою й остаточно моделювалися густим накладанням фарб в опук­лих частинах форми. Стародавні фрескісти працювали швидко і впевнено, вони покривали розписами одразу великі площини. При обмеженні палітри майстри досягали великого декоративного ефекту, краси і виразності кольору. Завдяки таким живописним якостям фрески витримували сусідство з мозаїками, ство­рюючи разом із ними гармонійну композицію.

(Перегляд слайдів, ілюстрацій.)

 


Поделиться:

Дата добавления: 2015-01-05; просмотров: 71; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2024 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты