КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Ще виділяють такі функції: культурологічна, інтерактивна, критична.⇐ ПредыдущаяСтр 11 из 11 2. Структура філософії та її співвідношення з наукою.
● Є поняття «філософувати» (мислити, роздумувати, дивуватися, уявляти), а є поняття філософія як певна галузь наукових знань, як теоретичний предмет,що ми вивчаємо. ● За своєю структуроюфілософія поділяється на: - онтологія – наука, що вивчає світ у цілому; - гносеологія – наука про пізнання людиною світу; - антропологія – наука про людину; - соціальна філософія – наука про людське суспільство; - етика – наука про мораль і поведінку людей; - естетика – наука про прекрасне; - логіка – вивчає людське мислення; - історія філософії досліджує як розвивалась філософія протягом історії людства. ● Такий поділ філософії на окремі науки склався не одразу. Спочатку філософія була сумішшю різних поглядів людини на світ і саму себе. ● Вважається, що філософія це певна (специфічна)галузь наукових знань. Тобто є речі, що відрізняють філософію від науки: - наука є точною і однозначною, а філософія плюралістичною, тобто вона не дає однозначної відповіді на будь-яке питання. Відповідей може бути безліч; - наука вивчає щось конкретне. Наприклад: ботаніка-квітку, фізика-природу, педагогіка-виховання. Філософія ж вивчає лише загальні речі; - хто така людина і яке місце її в світі? - в чому сенс життя? - що таке щастя? - що таке добро і зло? ● Отже, наука є об’єктивною, тобто намагається розкривати світ і людину такими як вони є; філософія ж суб’єктивна, тобто зображує навколишній світ з точки зору окремої людини.
3. Причини виникнення філософії. ● Ми зрозуміли, що філософування (філософія) це роздуми людини про світ і саму себе. Коли ж з’явилась філософія? ● Перші люди сучасної цивілізації з’явились 2.5 млн. років тому. Наука доводить, що це були напівлюди, а напівтварини. Вони світ, що їх оточував бачили, проте не розуміли. На цьому етапі їх життя філософії не могло бути. ● Філософія з’явилася лише тоді, коли у людей з’явилась свідомість (не просте бачення, а розуміння того, що бачиш). Тобто це є перша причина (корінь) появи філософії. Його називають психологічним коренем. Платон казав: «Здивування породило філософію». Це ж стверджує і Аристотель: «Здивування спонукає людей філософствувати». ● Другим коренем філософії став духовний ( тобто такий період життя людей коли з міфічного способу життя появилась релігія). ● Третім коренем є соціальний, тобто такий рівень життя людей, коли між ними з’явились багаті і бідні, а отже, з’явились класи. Саме цей корінь поглибив філософію, тому що з’явилось багато питань про соціальну несправедливість. І саме з появою багатих з’явились філософи. (Як ви думаєте чому?). ● Доведено, що філософія виникає лише тоді, коли складаються всі 3 її корені. Так у Єгипті та Межиріччі класи склались вже в ІУ тисячолітті до н.е., але філософія не виникла через відсутність такого кореня, як духовний. ● Вперше всі корені склалися в УІІ-УІ ст. до н.е. в Індії, Китаї і Греції, тому саме в цих країнах і виникла філософія.
4. Світогляд та його типи. ● Не залежно від того, вивчала людина колись філософію чи ні, вона має певні уявлення про світ, про людей, що її оточують і про саму себе. Тобто вона має світогляд (свій погляд на світ). Світогляд кожної людини складається з 7 компонентів: - Знання: це життєважливі знання (відомості про світ). - Цінності: позитивне чи негативне відношення людини до явищ оточуючого світу, які формуються відповідно до певної культури даного суспільства. - Почуття: переживання людиною вчинків інших людей чи явищ природи. - Переконання: позитивна оцінка (визнання правильними) вчинків інших людей і своїх особистих; (нема переконань, то нема і світогляду) це ядро і смисл світогляду, бо переконання з'єднують думку з дією, тобто втілюють її в життя. - Оцінка минулого, мрії про майбутнє: (ідеали) — тобто те, до чого людина прагне. - Воля: це здатність підпорядковувати свою діяльність обраній меті, - Самосвідомість: це розуміння свого місця в світі, оцінка своїх дій, вчинків, переконань. Отже, світогляд— це сукупність знань, цінностей, почуттів і переконань людини на основі яких людина осмислює світ і своє місце в ньому, формує самосвідомість і волю для виконання поставленої мети. Світогляд - існує в будь-якому суспільстві і в будь-якої людини: ● Індивідуальний світогляд змінюється протягом життя людини, (чи однаковий погляд на світ у 10 і 18-річної людини); ● Суспільний світогляд - протягом історії (чи однаковий світогляд первісної і сучасної людини?). ● Світогляд має практичнунаправленість: - тобто це не просто знання про світ, а потрібні для практичного - світогляд не просто є, він потрібен, щоб людина діяла в певному - тобто світогляд формує певний спосіб життя. - За ступенем та чіткістю самосвідомості світогляд поділяється на життєво-практичний та теоретичний (тобто філософію). ● Світогляд пройшов ряд періодів в розвитку (тобто сформувалися три типи світогляду). ● Найпершою формою ( І типом) світогляду є міфологія: - це примітивний тип світогляду, який будувався на невмінні - тому люди придумали міфи, казки, сказання; - міфи не записували, ними жили. Найдавніші і вигадані міфи це "Махабхарата", "Міфи Стародавньої Греції". А у нас "Лісова пісня" Л.Українки. ● На цьому етапі людину ще не виділяли з природи. Навіть імена (Син Орла, Дочка Змії, Галина-тиха, Петро-могугній, Камінь...) були від природи. ● На міфічному етапі вже розглядають таку філософську проблему,як добро і зло. ● В цей час все що існує довкола одухотворяли, тобто наділяли душею - (дуб має душу, вода...). ● ІІ типом світогляду є релігія. Це вища, тобто більш зріла форма. Тут уже є поділ: це людина, а це світ. Світ роздвоюється на духовний і тілесний, а міфологічні герої перетворюються в Богів. Релігії характерне твердження, що світ не можна пізнати. Тут на перше місце виступає віра. ● ІІІ типом світогляду є філософський, або ж сама філософія. Це особливий тип світогляду: - він увібрав в себе два попередні; - він вищий за попередній, бо більш наближений до науки. Звідси можна дати повне визначення філософії:
|