Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Які саме особливості та ракурси людини виділяє Г.Сковорода даними міркуваннями? В якому сенсі можна уподібнити людину насінню, колоску?

Читайте также:
  1. Аграрна сфера виробництва та її особливості
  2. Актуальність безпеки життєдіяльності. Сталий розвиток людини
  3. Атрибути людини
  4. Біоетична концепція охорони життя людини.
  5. Бюджетне вирівнювання та його особливості
  6. В чому можна побачити найвиразніші особливості гегелівського тлумачення світу, природи? Як пов'язані між собою природа та дух? Чим вони докорінно відрізняються одне від одного?
  7. Варіант власного завдання можна знайти в таблиці 46 .
  8. Види листів та їхні особливості
  9. Використання формул масивів у табличному процесорі MS Excel. Особливості формул масивів.
  10. Виробниче середовище та його вплив на людину

"Подивись тепер на людину і пізнай її. Ти бачив у колоску солому з половою? Що ж таке колосок? Колосок є сама сила, у котрій міститься стебло зі своїми гілками і остюк з половою. Чи не в зерні все це заховане? Чи побачив ти у колоску те, чого раніше не бачив? Тепер пізнавай у людині те, що для тебе не було видимим".

(Г. Сковорода)

Засвойте належною мірою онтологію Г.Сковороди, тобто його вчення про світобудову. Зверніть увагу на те, що саме світ символів опосередковує зв'язок тілесного та духовного. Чим, на вашу думку, думки Г.Сковороди очевидно відрізняються від поглядів Платона?

"Є три світи. Перший є всезагальний... Він складений із незліченних світ-світів і є великий світ. Інші два суть часткові і малі світи. Перший − мікрокосм, тобто світик, малий світ або людина. Другий − світ символічний, тобто Біблія... Біблія є символічним світом, тому що у ній зібрані небесних, земних і глибинних створінь фігури; вони є образами, що приводять нашу думку до поняття вічної природи, прихованої у тлінній так, як малюнок у фарбах... У всього є два єства: боже і речовинне: всі три світи складаються із двох сутностей, названих матерія і форма та складаючих одне ціле. Згадані форми у Платона називаються ідеї, тобто видіння, види, образи. Вони суть перші нерукотворні світи... У великому й малому світі речовинний вигляд дає знати про сховані під ним форми або вічні образи. Таке ж і в символічному або біблійному світі...".

(Г.Сковорода)

У наведених нижче рядках ви зможете доторкнутись до одного із моментів, що складає оригінальність Г.Сковороди і свідчить про його виходи за межі християнської богословської ортодоксії:

"Доки яблуня, доти з нею і тінь її. Божественне дерево вічності зеленіє завжди. І тінь же її ні місцем, ні часом не обмежена. Світ цей і всі світи − це тінь божа. Вона зникає частинами, є несталою і перетворюється на різні форми, проте не відлучаючись ніколи від свого живого дерева. І давно вже освічені люди сказали оцю річ: матерія вічна, тобто вона всі місця й часи наповнила".

(Г.Сковорода)

Отже, з'ясуйте, за Г.Сковородою, матерія створена Богом чи вічна? Як цей погляд Г.Сковороди впливає на його інші думки та уявлення? Скористайтесь для відповіді на ці питання наступними фрагментами із творів філософа.



Спробуйте дати відповіді на питання: а) чи існують світові природи (натури) окремо одна від одної, в "чистому вигляді"; б) чи може тілесна натура адекватно, правильно і точно виразити сутність духовної; в) яку роль у співвідношенні цих натур, у розумінні їх співвідношення належить людині?

"Світ наш є риза, а господній − тіло. Небо наше є тінь, а господнє − твердь... Вік наш − це брехня, мрія, суєта, пара, ніщо, а істина господня перебуває вічно. Вік наш − це різноманітність та різновид тіні, січення піску... Вік же господній є єдність, тотожність, діамант...

Стань, якщо хочеш, на рівному місці і звели поставити навколо тебе сотню дзеркал. Тоді побачиш, що один твій тілесний вигляд володіє сотнею видів, що залежать від твого одного. А як тільки забрати дзеркала, раптом всі копії ховаються у своїй основі, тобто в оригіналі. Проте і наш тілесний вигляд є лише тінь істинної людини..."

(Г.Сковорода)

Ознайомтесь із поглядами Г.Сковороди на властивості людини та її життєву долю. Як подає Г.Сковорода найважливіші умови досягнення людиною її життєвого щастя? У чому саме полягає це щастя? Що спонукає людську душу прагнути дістатись до вічного? Спираючись на наведені міркування філософа, спробуйте визначити, до якої філософської течії пізньої античності схожа вибудувана тут ієрархія людських якостей.



"Не можна знайти щастя поза собою; істинне щастя перебуває всередині нас. Безперервно думай, щоб пізнати себе. І оце-то є молитва, тобто розпалювання твоїх думок до цього. Це − крик твій, крик таємний... Оце ж і є бути щасливим − пізнати, знайти самого себе.

Голова всього в людині − людське серце. Воно є найточніша людина в людині, а все інше − околиця... А що таке серце, як не душа?Що таке душа, як не бездонна думок безодня? Що таке думка, як не корінь, насіння й зерно всієї нашої видимої натури і зовнішності? Тому-то, бачиш, людина, яка втратила сердечний спокій, загубила свою голову і свій корінь.

Думка є таємною пружиною в нашій тілесній машині, голова й початок всього її руху, а за цією головою йдуть усі зовнішні органи, наче на налигачі, але думка ніколи не спочиває, наче полум'я чи ріка. Її безперервне стремління − це бажання. Куди ж вона прагне? − Шукає своєї насолоди й спокою. Спокій же її не в тому, щоби зупинитись і простягнутись, як мертве тіло, а навпаки: вона, начебто перебуваючи у мандрах, шукає по мертвих стихіях свого спорідненого і, ще більше розпаливши свою спрагу, швидше піднімається від тлінної речовинної природи до свого рідного і безначального начала...".

(Г. Сковорода)

Завдання 5. Українська філософія початку XIX ст.

Перечитайте нижченаведені тексти; спираючись на міркування відомого дослідника історії української філософії, покажіть, як і в чому проявились у ній впливи національного характеру?

"Риси духовності бароко залишилися в українському національному типі аж досі. Основна духовна риса бароко це "декоративність", що цінить більше широкий жест, ніж глибокий зміст − більше розмах і кількість, ніж внутрішню якість, більше − вираз, форми вияву змісту, ніж зміст самий, одним словом − цінить більше "здаватися" ніж бути"...

Емоційність виявляється у високій оцінці життя, почуття. Почуття, емоція оцінюється навіть як шлях пізнання (Гоголь, Юркевич). Але ця "філософія серця" має й інший сенс − в людськім душевнім житті глибше, ніж свідомі психічні переживання, служить їх основа − "серце", найглибше в людині, "безодня", яка породжує з себе і зумовлює собою, так би мовити, "поверхню" нашої психіки (Сковорода, Гоголь, Юркевич, Куліш). З цим зв'язане і визнання, що людина є малий світ "мікрокосмос", бо в "сердечній глибині", безодні криється усе, що є у цілому світі...".

(Д.Чижевський)

Нижче наводяться тексти Я.Козелецького, який прагнув охопити цілісний комплекс філософських проблем свого часу. Спробуйте проаналізувати ці тексти відповідно філософській проблематиці.

"Філософія містить у собі всі науки, ... вирішує тільки генеральні пізнання про речі і людські справи... Метафізика є наукою випробування причин істини... В основі буття завжди є річ, яка може бути простою і складною; прості речі мають лише сутність та існування .... складні − матеріальні тіла з багатьма якостями, такими як простір, час, причина, основа, необхідність, випадковість".

(Я.Козелецький)

"Пізнати можна за допомогою відчуття які є "вікнами" і "дверима", через які враження проникають у душу. Так (тобто − відчуттям) пізнають лише окремі речі.. .а розум дає знання загального".

(Я.Козелецький)

Питання яких філософських дисциплін розглядаються у наведених рядках? Назвіть ці дисципліни та окресліть предмет їх вивчення.

Значний внесок у розробку філософії на початку XIX ст. вніс П. Лодій. Ознайомтесь із деякими уривками з його творів. Спробуйте з'ясувати в яких його тезах прослідковується вплив німецького ідеалізму.

"...Метафізика є наука, яка досліджує начала всезагальних понять і доказів, на підставі яких можемо утворювати собі найбільш повні поняття про речі".

(П.Лодій)

"Ми ясно бачимо, що людське пізнання не може бути твердіш, якщо воно не спирається на онтологію. Це випливає з того, що ми не матимемо досконалого знання перших начал і перших істин науки, а на них спираються всі докази, якщо не візьмемо його з онтології, бо крім онтології його з жодної іншої науки взяти не можна".

(П.Лодій)

Спробуйте прокоментувати дану тезу і пояснити, чому та в якому сенсі пізнання може спиратись лише на онтологію? Хто із представників західноєвропейської філософії дотримувався такої позиції?

"Сущим є все те, що має буття, або може його мати. Тим самим суще є двояким: дійсністю і можливістю. Дійсність − це те, що справді має буття.... Можливість − це те, що не існує, але може бути... Визнаючи сутність, слід визначити і властивості. Отже, як сутність, так і властивості є логічно необхідні, незмінні, вічні, бо властивості необхідно походять із сутності; оскільки достатня причина міститься у сутності".

(П.Лодій)


Дата добавления: 2015-02-10; просмотров: 52; Нарушение авторских прав


<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Розкрийте зміст раціоналістичних вчень, обґрунтуйте значення таких категорій як "розум", "інтелект", "свобода волі". | Згадайте, ким із німецьких філософів був введений у філософію принцип достатньої причини (підстави)?
lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2017 год. (0.011 сек.) Главная страница Случайная страница Контакты