Тема 8. Управління витратами з матеріально-технічного забезпечення підприємства

Сутність витрат з матеріально-технічного забезпечення підприємства.Матеріально-технічне забезпечення підприємства пов’язане з виконанням таких функцій, як закупівля, транспортування, складська переробка тощо матеріальних ресурсів. Всі ці операції потребують відповідних витрат живої та уречевленої праці.

В господарській діяльності підприємства ще мало уваги приділяється витратам, пов’язаним із їх постачальницькою діяльністю. Часто ці витрати не виступають у відокремленому вигляді, хоч вони є складовою витрат виробництва підприємства і повинні відноситися на собівартість продукції підприємства.

Відокремлення витрат постачання на підприємстві дозволяє поліпшити контроль за їх рівнем, здійснювати пошук резервів щодо їх зниження, що в свою чергу забезпечує підвищення ефективності виробництва.

Витрати з постачання (матеріально-технічного забезпечення підприємства) представляють собою поточні і капітальні витрати, пов’язані з організацією і здійсненням матеріально-технічного забезпечення і є органічною складовою витрат виробництва підприємства.

Для відокремлення постачальницьких витрат необхідно знати місце виникнення цих витрат і їх класифікацію, оскільки відсутність інформації про склад та розміри постачальницьких витрат не дозволяє активно впливати на ці витрати, а відповідно, і на результати господарської діяльності підприємства.

Систематизація постачальницьких витрат дозволяє:

1) забезпечити дієвий контроль за господарською діяльністю відповідних підрозділів підприємства;

2) перевести підрозділи підприємства на реальний внутрішній господарський розрахунок;

3) здійснювати управління матеріальними потоками на підприємстві;

4) оцінити економічну ефективність різних варіантів організації постачання, складського господарства, транспортування і підготовки матеріалів до виробничого споживання.

Виходячи із функціональної ролі матеріально-технічного забезпечення підприємства, можна виділити такі сфери (місця) утворення постачальницьких витрат:

а) управління постачанням;

б) транспортування сировини, матеріалів, палива, комплектуючих виробів;

в) зберігання виробничих запасів;

г) підготовка матеріалів до виробничого споживання і постачання до робочих місць (цехів, дільниць);

д) невиробничі витрати.

Крім вищенаведених витрат, в господарській діяльності підприємства виникають і витрати, які не є наслідком виконання окремих функцій, а обумовлені матеріально-технічним забезпеченням в цілому. До них відносяться: втрати, пов’язані із заморожуванням оборотних засобів; втрати в зв’язку із простоями підприємства, викликаними порушенням постачання; штрафи, пені, які виплачені в зв’язку із постачальницькою діяльністю.

Процес матеріально-технічного забезпечення підприємства пов’язаний не тільки з поточними витратами, але й з одноразовим вкладенням коштів, спрямованих на формування основних і оборотних фондів та фондів обігу, які забезпечують просування товару із одного виробництва в інше.

До основних фондів, що обслуговують процес матеріально-технічного забезпечення підприємства, відносяться засоби праці, які призначені для зберігання виробничих запасів та засоби з їх переміщення, упаковки, сортування тощо, тобто виробничих операцій з підвищення ступеня готовності матеріальних ресурсів до виробничого споживання. Ця частина основних фондів входить до складу основних виробничих фондів незалежно від місця знаходження, а їх вартість переноситься на готову продукцію.

До оборотних фондів, що беруть участь у процесі матеріально-технічного забезпечення підприємства, відносяться предмети праці (матеріали, малоцінні і швидкозношувані предмети тощо).

Кожна із основних груп витрат, пов’язаних із матеріально-технічним забезпеченням підприємства, включає певні статті витрат.

Перша групи “Витрати з управління забезпеченням підприємства” включає такі статті витрат:

· витрати на утримання персоналу, зайнятого управлінням постачальницькою діяльністю;

· витрати, пов’язані із роз’їздами і відрядженням працівників служби постачання;

· витрати, пов’язані із діловодством (канцелярські, поштово-телеграфні, послуги з експлуатації організаційної та обчислювальної техніки, засобів зв’язку тощо);

· витрати на утримання службових приміщень служби постачання (на опалення, освітлення, санітарно-технічне обслуговування, ремонт, амортизацію тощо).

Друга група “Витрати на транспортування матеріальних ресурсів” включає:

· транспортні витрати, пов’язані з використанням власного або залученого транспорту;

· витрати на вантажно-розвантажувальні роботи;

· оплата послуг постачальницьких організацій.

Третя група “Витрати на зберігання виробничих запасів”включає:

· заробітну плату складського персоналу з відрахуваннями на соціальні заходи;

· витрати на утримання та експлуатацію виробничих (складських) приміщень (на освітлення, опалення, водопостачання, прибирання, амортизаційні відрахування тощо);

· витрати на ремонти приміщень;

· втрати на створення умов зберігання, сортування матеріалів;

· витрати на експлуатацію підйомно-транспортних механізмів;

· витрати на охорону;

· інші витрати.

Четверта група “Витрати на підготовку матеріалів до виробничого споживання і постачання робочих місць” включає:

· витрати з надання матеріально-технічним засобам високої технологічної готовності до споживання, якщо ці операції виконуються службою постачання;

· витрати по доставці сировини, матеріалів із складів у виробничі цехи, дільниці або безпосередньо до робочих місць транспортом підприємства або залученим транспортом.

До невиробничих витрат відносяться:

· нестача та псування матеріалів в дорозі;

· нестача та псування при зберіганні матеріалів у межах природного убутку.

Оцінка економічної ефективності витрат з матеріально-технічного постачання.Підвищення економічної ефективності матеріально-технічного забезпечення підприємства знаходить своє відображення у зниженні собівартості виготовленої продукції підприємством, прискоренні обіговості оборотних засобів і збільшенні прибутку.

При оцінці рівня постачальницьких витрат необхідно їх зіставляти з економічними показниками, які характеризують господарську діяльність підприємств в цілому. Такими показниками можуть бути матеріальні витрати, повна собівартість товарної продукції, обсяг проданої продукції.

Рівень витрат матеріально-технічного забезпечення підприємства насамперед характеризується загальною величиною цих витрат за певний період та величиною витрат, що припадає на одиницю продукції матеріально-технічного призначення, яка була поставлена на підприємство (Р_пв)

де Р_пв – рівень постачальницьких витрат на 1 грн. поставлених матеріалів на підприємство; С_п – витрати постачальницькі; О_п^м – обсяг поставленої продукції матеріально-технічного призначення на підприємство.

Для характеристики ефективності витрат на матеріально-технічне забезпечення підприємства використовуються такі залежності:

а) рівень постачальницьких витрат у матеріальних витратах, які враховані у повній собівартості товарної продукції ( )

де – рівень постачальницьких витрат у матеріальних витратах, які враховуються у повній собівартості товарної продукції; С_п – витрати постачальницькі; М_с – матеріальні витрати у повній собівартості товарної продукції;

б) рівень постачальницьких витрат у повній собівартості товарної продукції ( )

де – рівень постачальницьких витрат у повній собівартості товарної продукції; С_п – постачальницькі витрати; С_тп – повна собівартість товарної продукції;

в) рівень постачальницьких витрат в обсязі проданої продукції ( )

де – рівень постачальницьких витрат в обсязі реалізованої продукції; С_п – постачальницькі витрати; О_р – обсяг реалізованої продукції.

Таким чином, на рівень постачальницьких витрат на підприємстві впливає насамперед обсяг виробництва (продажу) продукції, обсяг і склад спожитих матеріальних ресурсів.

При дослідженні здійснення постачальницьких витрат на підприємстві важливим завданням постає розрахунок частини прибутку, який отримує підприємство за рахунок покращання матеріально технічного забезпечення підприємства. Ця частина прибутку може бути розрахована, виходячи із рівності впливу факторів на прибуток. Будемо вважати, що на отримання прибутку впливають більш ефективне використання всіх виробничих ресурсів, маркетингові зусилля, рівень матеріально-технічного забезпечення підприємства тощо.

Обчислюємо спочатку рівень рентабельності виробництва:

,

де Р_в – рівень рентабельності виробництва; П – величина прибутку, грн.; С – собівартість реалізованої продукції, грн.

Виходячи із рівності впливу факторів на прибуток, розраховуємо частину прибутку, яку отримує підприємство за рахунок покращання матеріально-технічного забезпечення підприємства:

,

де Р_в – рівень рентабельності виробництва; С_п – загальна величина постачальницьких витрат, грн.

Зниження витрат з матеріально-технічного постачання.Витрати з матеріально-технічного забезпечення підприємства безпосередньо відносяться на вартість матеріально-технічних ресурсів, які використовуються при виробництві продукції, що в свою чергу впливає на рівень собівартості продукції. Рівень собівартості продукції підприємства безпосередньо визначає ефективність виробництва. Тому підприємства вишукують відповідні резерви зниження собівартості продукції. Одним із таких резервів є зниження витрат з матеріально-технічного забезпечення підприємства. Величина витрат на матеріально-технічне забезпечення підприємства коливається в значних межах: від 4,3 до 10,8 відсотків по відношенню до повної собівартості товарної продукції. Структура цих витрат характеризується такими величинами:

· витрати на управління постачанням – 0,2-1,0 відсоток;

· витрати на завезення ресурсів – 1,4-8,0 відсотків;

· витрати на збереження виробничих запасів – 2,6-10,0 відсотків;

· витрати на постачання цехів – 0,1-2,0 відсотки.

Виходячи із рівня витрат з матеріально-технічного забезпечення підприємства у собівартості товарної продукції, необхідно здійснювати заходи щодо зниження цих витрат, що буде забезпечувати підвищення ефективності виробництва. До цих заходів відносяться:

а) прискорення обіговості запасів матеріалів;

б) зменшення транспортних витрат;

в) підвищення продуктивності праці складського персоналу;

г) оптимізація величини партії поставок матеріалів на підприємство;

д) зменшення складських витрат з розрахунку на одиницю середньорічних виробничих запасів;

е) підвищення рівня механізації вантажно-розвантажувальних робіт;

є) ліквідація понаднормативних виробничих запасів;

ж) стимулювання служби матеріально-технічного забезпечення у зменшенні постачальницьких витрат.

Питання для самоперевірки знань

1. Дайте визначення витрат з матеріально-технічного забезпечення підприємства.

2. Яка мета систематизації витрат з постачання?

3. Назвіть групи витрат з постачання та їх склад.

4. За якими показниками можна характеризувати ефективність витрат з постачання?

5. Які заходи необхідно проводити на підприємстві щодо зниження витрат з постачання?