Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Я.А. Коменський. Навчання в материнській школі.

Читайте также:
  1. Бінарні методи навчання.
  2. Вимоги до інтонаційного оформлення прочитуваного і декламованого. Прийоми його навчання
  3. Вимоги до уроків навчання орфографії
  4. Гігієнічне навчання і виховання вагітних жінок.
  5. Граматичний і антиграматичний напрями в методиці навчання орфографії
  6. Денна форма навчання
  7. Дж. Локк. Розвиваюче навчання.
  8. Діяльнісний підхід до навчання
  9. Діяльність учителя й учня у різних видах навчання.
  10. Для студентів денної форми навчання

Детальніші дидактичні рекомендації в галузі домашнього навчання подано у працях чеського педагога XVII століття Я. А. Коменського. На відміну від М. Монтеня, Я. А. Коменський надає вагомого значення засвоєнню знань в процесі формування людини. Дидактичні рекомендації для домашнього навчання дитини він виклав у книзі "Материнська школа". Я. А. Коменський акцентує увагу на потребі враховувати при навчанні вікові та індивідуальні особливості дитини при доборі навчального матеріалу і при визначенні оптимальних методик навчання.

У перші шість років життя вчений радить знайомити дитину з наступною інформацією, яка знадобиться їй для подальшого навчання:

1. З фізики (термін "фізика" в часи Я. А. Коменського вживався стосовно до усіх природничих наук). Ознайомити з назвами "стихій" (вогонь, вода, повітря, земля), навчити називати дощ, сніг, свинець, залізо, кригу та ін. Допомогти дитині засвоїти найбільш розповсюджені назви дерев, квітів, трав, тварин. Вивчити з вихованцем назви частин людського тіла і для чого вони призначені (вуха, щоб слухати, ноги, щоб бігати).

2. З оптики. Показати різницю між темрявою й світлом. Навчити розрізняти кольори та вказувати їх назви.

4. З астрономії. Показати сонце, місяць, зорі. З географії. Дитина повинна знати місце, де живе (місто, село, замок), пояснити, що таке поле, гори, луки, ліс, річка тощо.

5. З хронології. Роз’яснити поняття "година", "день", "тиждень", "місяць", "рік", "весна", "літо" та ін.

6. З історії. Навчити запам’ятовувати і розповідати, що відбулося сьогодні, вчора, торік, два-три роки тому.

7. З економіки (господарства). Дитині слід знати, хто належить до складу сім’ї, а хто ні, треба розумітися на господарських стосунках між членами і не членами родини.

8. З політики. Дитина до 6 років повинна навчитися впізнавати найвідоміших людей: консула, сенатора, суддю; знати, що громадяни іноді збираються на раду і т.п.

9. З діалектики. Дитина має розуміти, що таке питання, що таке відповідь, і навчитись відповідати на поставлене запитання.

10. 3 основ арифметики. Пояснити дитині поняття "багато" й "мало"; навчити лічити до 20 чи до 60; розкрити зміст понять "парне число" — "непарне число", "більше", "менше", "однаково".



11. З геометрії Дитина дізнається, що таке мале й велике, коротке й довге, вузьке й широке, тонке й товсте; що таке чверть, лікоть, сажень.

12. Музичні вміння дитини полягатимуть в тому, щоб вміти заспівати який-небудь віршик із псалмів чи гімнів.

13. "Початком ремесла чи праці” буде навчити дитину рубати, колоти, сікти, будувати, розташовувати, зв’язувати, розв’язувати, збирати до купи й "розвалювати купу".

14. З граматики. Дитина повинна вміти назвати стільки предметів і явищ, скільки їх знає.

15. Знання з риторики зводяться до того, щоб користуватись природними жестами, а також повторювати тропи й фігури, які діти чули. (Тропами Я. А. Коменський називає слова й вислови, які вживаються в переносному значенні. Фігурами в ораторському мистецтві й поезії він називає такі мовні звороти, за допомогою яких слухачеві чи читачеві передається настрій автора. До таких зворотів належать вигуки, звертання, перестановка слів і т.п.).

16. Початкове вивчення поетики передбачає вивчення дитиною кількох віршиків чи рим.



Я. А. Коменський рекомендує не розподіляти цей матеріал за роками чи якось інакше, а вивчати так, як засвоює конкретна дитина, тому що діти неоднакові за здібностями.

Я. А. Коменський викладає методичні рекомендації до того, як найкраще навчати дітей. Так, вивчення понять здійснюється шляхом називання їх дорослими і повторення дітьми, пізніше — шляхом постановки питання "що це?" і відповіді дитини на нього. Доцільне спільне з дорослими розглядання картин та малюнків у книгах. Для розширення кругозору корисні прогулянки на луки, до річки, до лісу і т.д.

Навчати дітей рекомендовано в процесі діяльності, в ігровій, невимушеній формі.

Дітям треба регулярно читати байки й невеликі оповідання й пояснювати їх, вести з вихованцями бесіди за змістом прочитаного.

Дитина добре розвивається, спілкуючись з однолітками, тому Я. А. Коменський радить організувати таке регулярне спілкування.

Не одне покоління шкільних і домашніх вчителів використовувало для навчання дітей латинської мови підручник Я. А. Коменського "Світ чуттєвих речей в малюнках, або найменування усіх найважливіших предметів у світі та дій у житті". Книга була вперше опублікована в Нюрнбергу в 1658 році. Вона започаткувала видання ілюстрованих підручників з читання і звуковий метод навчання грамоти. З історії відомо, що за цією книгою домашній учитель навчав маленького Гете. Я. А. Коменський створював цю книгу також як посібник для початкових занять з рідної мови.

Ця книга — це синтез педагогічних поглядів видатного вченого, демонструючи практичне застосування його навчальних принципів. Методика роботи за книгою передбачає: визнання органів чуття дитини головним засобом пізнання; розвиток зовнішніх органів чуття учня; наочність викладання; дидактичні правила про перехід від конкретного до абстрактного, від загального до конкретного й спеціального, від простого до складного; реалізацію ідеї пробудження інтересу до навчання; принцип самодіяльності учнів та ін. У підручнику реалізується на практиці ідея енциклопедичної освіти дитини. Цінність підручника й запропонованої методики полягає також у розкриті перед дитиною цілісної картини світу, єдиної системи, в якій усі істоти, предмети та явища знаходяться у тісному взаємозв’язку. Ця методика була цілком протилежною старій схоластичній системі навчання, у якій знання подавались уривками, несистематично і непослідовно.

Згідно методики, учень розглядає малюнок і усно описує зображене на ньому. Якщо дитина не знає, що намальовано, спочатку розповідає дорослий, а вона за ним повторює. Відразу проводиться виховна бесіда. Далі йде читання тексту рідною та іноземною мовами. Учень може перемальовувати зображене у підручнику, розглядати книгу самостійно в час дозвілля. Малюнки Я. А. Коменського цікаві, динамічні й уже самі по собі роблять книгу привабливою для дітей.

У науковій та науково-методичній літературі XIX — початку XX століття, якщо мова йшла про навчання дитини у сім’ї, поряд із прізвищем Я.

А. Коменського найчастіше фігурувало прізвище Дж. Локка.


Дата добавления: 2014-12-03; просмотров: 64; Нарушение авторских прав


<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Методика навчання М. Монтеня. | Дж. Локк. Розвиваюче навчання.
lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2017 год. (0.012 сек.) Главная страница Случайная страница Контакты