Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Шляхи підвищення ефективності ГРР

Читайте также:
  1. Базова культура особистості: зміст і шляхи формування. 3. Базова культура особистості: зміст і шляхи формування. 3.1. Виховання громадянської культури.
  2. Екологічна криза: поняття, причини, наслідки, форми прояву та шляхи подолання
  3. Завдання по підвищенню показників економічної ефективності підприємства
  4. Загальна характеристика і методологія визначення ефективності виробництва.
  5. Застосування елементів інвестиційного аналізу для оцінки економічної ефективності об’єктів інтелектуальної власності
  6. Інноваційна модель розвитку України необхідність та шляхи становлення
  7. КОМПЛЕКСНЕ ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ФІРМИ
  8. Критерії оцінки ефективності уроку
  9. Лекція № 12. Методи підвищення точності замкнених систем керування
  10. Мета бюджетного регулювання та шляхи її досягнення

 

Важливе значення при оцінці ефективності ГРР має врахування якості виконання геологічних завдань стадії, етапу або всього науково-виробничого циклу. На це спрямовано низку показників, які часто використовуються на практиці, наприклад, коефіцієнт успішності відкриття родовищ (для оцінки ефективності пошукового етапу), частка продуктивних свердловин із загальної кількості пробурених свердловин (для оцінки ефективності методики проведення пошуків і розвідки) або одержання певного співвідношення запасів різних категорій (для характеристики розвідувального етапу і всього пошуково-розвідувального циклу). Проте вони недостатньо враховують якість підготовки запасів (тобто ступінь їхньої достовірності) головним чином через відсутність кількісного вмісту в цих критеріях, наприклад, в категоріях запасів, і вимагають удосконалення. Одним із шляхів удосконалення є використання узагальненої функції розвідки, розглянутої в розділі 15, як критерію ефективності пошуково-розвідувальних робіт. Цей показник при мінімумі функції визначає оптимальну розвіданість нафтового покладу. В ньому відображаються:

а) геологічні умови та методика проведення пошуково-розвідувальних робіт (через величину вартості підготовки 1 т видобувних запасів нафти);

б) вплив майбутньої системи розробки родовища (через можливе збільшення вартості підготовки 1 т видобувних запасів нафти і собівартості видобутку запасів, якщо вони не підтвердяться в розмірі очікуваної похибки підрахунку);

в) терміни проведення робіт (шляхом урахування фактору часу при розрахунку витрат на пошуково-розвідувальні роботи).

При розрахунках показників ефективності слід мати на увазі, що не за всіма видами геологічних і геофізичних робіт витрати можна відносити на вартість підготовки запасів нафти і газу. Частина таких робіт (наприклад, регіональні геологічні, геофізичні та геохімічні зйомки, загальнотеоретичні дослідження та ін.) має загальнодержавне значення. В розрахунки варто включати лише ті витрати, які безпосередньо стосуються виконання завдань певної стадії або всього пошуково-розвідувального циклу.

Головні напрями науково-технічного прогресу в ГРР на нафту і газ пов’язані з широким розвитком фундаментальних і прикладних наукових досліджень, поліпшенням технічного та організаційного рівня ведення пошуків і розвідки.



Основні шляхи науково-методичного забезпечення підвищення ефективності ГРР такі:

1. Підвищення обґрунтування прогнозу нафтогазоносності нових територій і нових літолого-стратиграфічних і структурних комплексів у старих районах. Вибір на цій основі правильних напрямів ГРР і районів концентрації коштів, які інвестуються в пошуки та розвідку нафти і газу.

2. Зосередження основних обсягів робіт у найбільш перспективних районах, структурах і комплексах, де витрати на виявлення та розвідку нафти і газу мінімальні, а цінність одержаної продукції максимальна.

3. Посилення робіт із виявлення закономірностей формування та розташування у просторі зон нафтогазонагромадження, родовищ у зонах і покладів у родовищах.

4. З’ясування умов формування великих родовищ нафти і газу, які різко підвищують ефективність витрат на ГРР.

5. Удосконалення методик проведення пошуково-розвідувальних робіт на всіх стадіях і етапах, а саме:

– науково обґрунтований вибір мети та кількісне формулювання завдань (вимог до результатів) кожної стадії, етапу, пошуково-розвідувального етапу в цілому;



– підвищення якості підготовки нафтогазоперспективних об’єктів до глибокого пошукового буріння;

– покращання наявних і розроблення нових методик і систем розташування пошукових і розвідувальних свердловин на покладах різних типів на основі оптимізаційних рішень;

– раціональне комплексування різних засобів для виконання завдань відповідної стадії або етапу (наприклад, оцінка нафтогазоносності локальних структур за комплексом опосередкованих геофізичних і прямих геохімічних методів; поєднання буріння свердловин і детальної сейсморозвідки);

– формалізація геологічних ідей і методів вирішення прикладних завдань пошуків і розвідки родовищ нафти і газу;

– широке застосування геолого-математичних методів для аналізу результатів проведення пошуково-розвідувальних робіт і визначення оптимального ступеня розвіданості родовищ;

– удосконалення методів збирання, зберігання та пошуку геологічної інформації з метою підвищення оперативності та якості її оброблення на базі комп’ютеризованих систем;

– використання технічних досягнень інших наук з метою пошуків і розвідки родовищ нафти і газу (наприклад, розширення використання фотозйомки Землі з космосу для картування геологічних структур тощо).

6. Удосконалення критеріїв і систем оцінки геологічної результативності та економічної ефективності ГРР в цілому та окремих стадій і необхідних для цього показників.

Основними шляхами підвищення технічного рівня пошукових і розвідувальних робіт на нафту і газ є:

1. Підвищення вирішувальної спроможності геофізичних методів картування глибоко занурених відкладів.

2. Широке впровадження цифрового оброблення результатів сейсморозвідки.

3. Збільшення швидкості буріння та випробування свердловин, скорочення простоїв техніки та усунення непродуктивних витрат часу й коштів.

4. Широке впровадження комплексної механізації та автоматизації основних виробничих операцій: буріння свердловин, проведення польових і промислових геофізичних досліджень тощо.

5. Використання нових методів і технічних засобів буріння, розкриття продуктивних горизонтів і випробування пластів, відбору зразків порід і пластових флюїдів, геофізичних досліджень розрізів свердловин і т.ін. особливо в зв’язку із збільшенням глибин і пов’язаним з цим підвищенням пластових тисків і температур.

6. Створення комплексів або систем технічних засобів, що використовуються в різних видах пошуково-розвідувальних робіт (бурінні, геофізичних дослідженнях тощо).

В плані організації проведення ГРР великі резерви підвищення ефективності полягають в такому.

1. Планування пошуково-розвідувальних робіт на нових територіях повинно проводитись на основі комплексних програм на певний, досить великий проміжок часу (5, 10, 15 років).

2. Форсування проведення розвідки та введення в розробку великих родовищ нафти і газу, що зумовить значні якісні зрушення в ефективності роботи геологорозвідувальної та добувної галузі.

3. Проведення пошуково-розвідувальних робіт на нафту і газ необхідно погоджувати із розвитком інших галузей промисловості в даному районі (наприклад, будівництвом трубопровідного транспорту), що дозволить уникнути заморожування коштів, витрачених на розвідку родовищ, які ще не можуть бути освоєні.

4. Додержання раціональної послідовності проведення ГРР, яка за суттю є одним із засобів управління цим процесом.

5. Додержання єдиного підходу до організації робіт, а саме: проектування робіт, оперативний аналіз ходу їхнього виконання та коригування процесу у випадку необхідності. Такий підхід дозволить своєчасно встановити момент виконання завдання та уникнути зайвих витрат.

Питання для самоперевірки

1. Розкрийте суть геолого-економічної оцінки ГРР.

2. Охарактеризуйте мету та основні положення ГЕО-3 об’єктів.

3. Охарактеризуйте мету та основні положення ГЕО-2 родовищ.

4. Охарактеризуйте мету та основні положення ГЕО-1 родовищ.

5. У чому особливості проведення ГЕО нафтогазоперспективних об’єктів і родовищ?

6. Яке коло завдань може бути вирішене ГЕО проектів ГРР?

7. Окресліть послідовність проведення ГЕО?

8. Подайте алгоритм визначення показників результатів ГРР.

9. Наведіть необхідні вихідні дані для визначення показників результатів ГРР.

10. Дайте схему проведення ГЕО-3 ділянок з виявленими об’єктами.

11. Дайте схему проведення ГЕО-3 об’єктів, підготовлених до пошукового буріння

12. Дайте схему проведення ГЕО-2 родовищ нафти і газу.

13. Окресліть методику визначення вартості й тривалості ГРР.

14. Наведіть необхідні вихідні дані для прогнозу технологічних показників розробки родовищ нафти і газу.

15. Окресліть методику визначення витрат на розробку нафтових і газових родовищ.

16. У чому суть, схожість і відмінність розрахунку витрат на розробку родовищ в ГЕО-3 і в ГЕО-2?

17. Охарактеризуйте основні економічні показники ГЕО проектів ГРР.

18. Як і між ким розподіляється сумарний економічний ефект від видобутку ВВ?

19. Окресліть методику розрахунку терміну окупності інвестицій в ГРР на нафту і газ.

20. Які шляхи підвищення інвестиційної привабливості об’єктів пошуково-розвідувальних робіт на нафту і газ?

 

АК – акустичний каротаж; АКЦ – акустичний контроль цементування свердловини; АКШ – акустичний каротаж широкосмужний; АКХ – акустичний хвильовий каротаж; БК – боковий каротаж; БКЗ– бокове каротажне зондування; БМК – боковий мікрокаротаж; ВІКІЗ – високочастотне індукційне ізопараметричне зондування; ВМ– вологометрія; Вм.турб. – витратометрія турбінна; ВПК – випробувач пластів на кабелі; ВПТ – випробувач пластів на трубах; ВСП – вертикальне сейсмопрофілювання; ВТ – високочутлива термометрія; ГГК – гамма-гамма каротаж; ГГК-Щ – щільнісний гамма-гамма каротаж; ГГЦ – гамма-гамма контроль цементування свердловин; ГДК – газодинамічний каротаж; ГК – гамма-каротаж; ГК(час) – гамма-каротаж (часовий); ГТВ – геолого-технологічні випробування; ГТД – геолого-технологічні дослідження; Д– дебітометрія; ДС – вимірювання діаметра свердловини; ДСІ – дефектоскопія свердловини індукційна; ІК – індукційний каротаж; ІКЗ – індукційне каротажне зондування; ІННК – імпульсний нейтрон-нейтронний каротаж; ІННК(О2) – кисневий активаційний каротаж; ІННК(час) – імпульсний нейтрон-нейтронний каротаж часовий; Інкл. – інклінометрія; КВК – каротаж-вплив-каротаж; КО – каротаж опору; ЛПО – локація перфораційних отворів; М – манометрія; МК – мікрокаротаж; МЛМ – магнітний локатор муфт; НГК – нейтронний гамма-каротаж; НК – нейтронний каротаж; Проф. – профілеметрія; ПС – метод самочинної поляризації; ПТС – профілеметрія трубна свердловина; Рез. – резистивіметрія; СГД – свердловинна гамма-дефектоскопія; СГК – спектральний гамма-каротаж; СКВ – свердлячий керновідбірник; Терм. – термометрія; Трм.(ВЦК) – термометрія (відбивка цементного кільця); Ш – шумометрія; ЯМК – ядерно-магнітний каротаж; rс – питомий електричний опір пласта; rп – питомий електричний опір промивної рідини.

 


Дата добавления: 2014-11-13; просмотров: 45; Нарушение авторских прав


<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Розрахунок показників економічної ефективності інвестицій | Конспекты лекций
lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2017 год. (0.017 сек.) Главная страница Случайная страница Контакты