Основні одиниці СІ

Означення основних одиниць СІ

Метр дорівнює 1 650 763,73 довжин хвиль у вакуумі випромінювання, що відповідає переходу між рівнями 2p₁₀ і 5d₅ атома криптону – 86 (ХІ Генеральна конференція з мір та ваг, 1960 р. ).

На ХVII ГКМВ (1983 р. ) сформульовано і прийнято нове визначення метра, яке ґрунтується на швидкості світла з урахуванням сучасних досягнень лазерної техніки та квантової електроніки. Введення його в практику дало змогу суттєво підвищити точність лінійних вимірювань.

За цим визначенням метр дорівнює відстані, яку проходить у вакуумі плоска електромагнітна хвиля за 1/ 299 792 458 частку секунди.

Кілограм дорівнює масі міжнародного прототипу кілограма ( І ГКМВ, 1889 р. і ІІІ ГКМВ, 1901 р.).

Секунда дорівнює 9 192 631 770 періодам випромінювання, яке відповідає переходу між двома надтонкими рівнями основного стану атома цезію – 133 (ХІІ ГКМВ, 1967 р.).

Ампер дорівнює силі незмінного струму, який під час проходження по двох паралельних прямолінійних провідниках нескінченної довжини та нескінченно малого кругового поперечного перерізу, розміщених у вакуумі на відстані 1м один від одного, зумовив би на кожній ділянці провідника завдовжки 1м силу взаємодії, що дорівнює 2·10^-7 Н (ІХ ГКМВ, 1948 р.).

Кельвін дорівнює 1/ 273,16 частини термодинамічної температури потрійної точки води (ХІІІ ГКМВ, 1967 р.).

Моль дорівнює кількості речовини системи, яка містить стільки ж структурних елементів, скільки міститься атомів у вуглеці – 12 масою 0,012 кг.

При застосуванні моля структурні елементи мають бути специфіковані й можуть бути атомами, молекулами, іонами, електронами та іншими частинками або специфікованими групами частинок (ХІV ГКМВ, 1971 р.).

Кандела дорівнює силі світла у заданому напрямку джерела, що висилає монохроматичне випромінювання частотою 540·10¹² Гц, енергетична сила світла якого у цьому напрямку становить 1/683 Вт/ср (ХVI ГКМВ, 1979 р.).

Додаткові одиниці СІ

Радіан дорівнює куту між двома радіусами кола, довжина дуги між якими дорівнює радіусу.

Стерадіан дорівнює тілесному куту з вершиною в центрі сфери, який вирізує на поверхні сфери площу, що дорівнює площі квадрата зі стороною, яка дорівнює радіусу сфери.

На ХХ Генеральній конференції з мір і ваг (1995 р. резолюція 8) радіан і стерадіан визначено як безрозмірні похідні одиниці, назви і позначення яких можуть (там де це зручно), але не обов‘язково мають використовуватися у вираженні інших похідних одиниць СІ; таким чином клас додаткових одиниць вилучено зі складу СІ.